ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 820/2602/17
адміністративне провадження № К/9901/1840/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду у складі судді Заічко О.В. від 30 серпня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Кононенко З.О., суддів Бондара В.О., Калиновського В.А. від 15 листопада 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Краснокутський Агрошляхбуд" до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
У червні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Краснокутський Агрошляхбуд" (далі - позивач, Товариство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі - відповідач, Управління), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення 15 червня 2017 року №0001541202.
Обґрунтовуючи позовну заяву, посилалось на безпідставність висновків відповідача про порушення позивачем положень пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), підпункту 5 пункту 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року №21 (далі - Порядок №21), та завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - ПДВ) у податковій звітності з ПДВ за березень 2017 року, оскільки обмежень щодо строків перенесення залишку від`ємного значення попередніх податкових періодів до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду, ПК України не містить.
Харківський окружний адміністративний суд постановою від 30 серпня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року, позов задовольнив; скасував оскаржене податкове повідомлення-рішення.
Приймаючи такі рішення, суди виходили з того, що право на бюджетне відшкодування податкове законодавство обмежує виключно фактом сплати суми ПДВ в попередніх і звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до бюджету та строком давності у 1095 днів. Відповідачем не доведено, що протягом серпня 2016 року - лютого 2017 року від`ємне значення податку у позивача виникло виключно через коригування податкових зобов`язань. Відтак Товариством у відповідності до норм ПК України у декларації з ПДВ за березень 2017 року заявлено до бюджетного відшкодування суму податку у розмірі 2554121,00 грн., яка фактично була сплачена постачальникам та не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України (4337392,8 грн.).
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Управління подало касаційну скаргу, в якій просило їх скасувати та прийняти нове рішення - про відмову у задоволенні позову.
В касаційній скарзі зазначає про помилковість висновків судів попередніх інстанцій та прийняття ними рішень з порушенням норм матеріального та процесуального права, посилаючись на обставини, викладені у акті перевірки Товариства. Зокрема вказує, що всупереч положень пунктів 200.1, 200.4 статті 200 ПК України, позивачем завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за березень 2017 року у розмірі 348585,17 грн., оскільки остання сформована за рахунок від`ємного значення податку, яке виникло через коригування податкових зобов`язань та не є фактично сплаченим отримувачем товарів/послуг постачальникам останніх або до Державного бюджету України у розумінні підпункту "б" пункту 200.4 статті 200 ПК України.
Товариство подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить останню залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін, з посиланням на необґрунтованість такої.
Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд виходить з наступного.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведена камеральна перевірка з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на поточний рахунок платника податку за березень 2017 року, за результатом якої складено акт від 19 травня 2017 року №3874/20-40-12-02-26/3581836.
Відповідач в акті перевірки зазначив, що позивачем в порушення вимог пунктів 200.1, 200.4 статті 200 ПК України, підпункту 5 пункту 5 розділу V Порядку №21 завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ у податковій звітності за березень 2017 року у розмірі 348585,17 грн. в результаті включення до її складу сум від`ємного значення за період з серпня 2016 року по лютий 2017 року, яке виникло через коригування податкових зобов`язань та не є фактично сплаченим отримувачем товарів/послуг постачальникам останніх або до Державного бюджету України.
На підставі акту перевірки 15 червня 2017 року відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення №0001541202, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування у розмірі 348585,17 грн.
В аспекті заявлених вимог, з огляду на фактичні обставини, установлені судами, Верховний Суд вказує на таке.
Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), визначено статтею 200 ПК України.
Відповідно до положень 200.1, 200.2, 200.4 статті 200 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Така сума може мати як позитивне, так і від`ємне значення.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.