ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2020 року
м.Київ
справа № 461/3117/17
адміністративне провадження № К/9901/45746/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Львівської митниці ДФС на постанову Галицького районного суду м.Львова від 10 липня 2017 року (суддя Стрельбицький В.В.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року (головуючий суддя Большакова О.О., судді: Глушко І.В., Макарик В.Я.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС про визнання дій протиправними, скасування постанови та закриття провадження у справі про порушення митних правил,
В С Т А Н О В И В :
В травні 2017 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернулась до суду з позовом до Львівської митниці ДФС (далі - Митниця, відповідач) про визнання неправомірними дій в.о. начальника Митниці щодо винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, скасування постанови у справі по порушення митних правил №1152/20900/17 від 24 квітня 2017 року та закриття провадження у цій справі.
Обґрунтовуючи позовну заяву, ОСОБА_1 зазначала про протиправність винесеної митним органом постанови про накладення на неї адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 2 346 147,42 грн. за порушення митних правил, що передбачене статтею 485 Митного кодексу України (далі - МК України), з огляду на те, що в діях позивача у справі відсутній склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена зазначеною статтею МК України; крім того адміністративне стягнення накладено поза межами встановленого для цього статтею 467 МК України строку.
Постановою Галицького районного суду м.Львова від 10 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року, позов задоволено частково: визнано неправомірними дії в.о. заступника начальника Львівської митниці ДФС - начальника управління митними правопорушеннями Скоромного Я.І. при винесенні постанови від 24 квітня 2017 року в справі про порушення митних правил №1152/20900/17; скасовано постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у справі про порушення митних правил №1152/20900/17 від 24 квітня 2017 року; в решті вимог позову відмовлено.
Задовольняючи позов, суди виходили з того, що в діях позивача відсутня суб`єктивна сторона проступку, передбаченого статтею 485 МК України, оскільки обставини щодо можливого надання митному органу неправдивих відомостей під час митного оформлення імпортованого товару, які стали підставою для недорахування відповідних податків і зборів, не могли залежати і не залежали від волі позивача, а отже не свідчать про умисел ОСОБА_1 на ухилення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру; разом з тим відповідачем пропущено встановлений статтею 467 МК України шестимісячний з моменту вчинення порушення строк накладення адміністративного стягнення.
Не погоджуючись з прийнятими судами рішеннями, Митниця звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просила їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, зазначаючи, що, подавши під час митного оформлення імпортованого за 17 митними деклараціями товару документи, що містили неправдиві відомості, з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, ОСОБА_1 допустила порушення митних правил, що передбачене статтею 485 МК України; крім того відповідачем не було пропущено передбачений статтею 467 МК України строк накладення адміністративного стягнення, адже штраф до позивача застосовано в межах шести місяців з дня виявлення порушення.
При цьому зміст касаційної скарги свідчить, що відповідачем рішення судів попередніх інстанцій оскаржуються лише в частині задоволення позовних вимог, а відтак відповідно до статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) саме в цій частині вони й підлягають касаційному перегляду.
Позивач своїм правом на подання письмових заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не скористалась.
В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України.
Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд приходить до наступного висновку.
Судами встановлено, що на підставі укладеного 22 серпня 2014 року із Danish Crown A/S (Королівство Данія) контракту №01 купівлі-продажу ОСОБА_1 придбала товар (м`ясо свійських свиней), який ввозився на територію України у вересні 2014 року (ВМД від 02, 04, 08, 12, 15, 16 та 17 вересня 2014 року), а оплачувався у серпні-вересні 2014 року.
06 березня 2017 року управління протидії митним правопорушенням Митниці отримало лист Департаменту адміністрування митних платежів ДФС України стосовно перевірки автентичності документів, на підставі яких здійснювалось митне оформлення товару "м`ясо свійських свиней", ввезеного на адресу позивача, з яким скеровано на адресу Митниці копії документів, наданих митною адміністрацією Данії, стосовно здійснення оформлення товару на її території, за наслідками розгляду яких відповідач дійшов висновку про заниження позивачем митної вартості ввезеного м`яса.
24 квітня 2017 року в.о. заступника начальника Митниці Скоромним Я.І. прийнято постанову у справі про порушення митних правил №1152/20900/17, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, та накладено на неї штраф в розмірі 2 346 147,42 грн.
При цьому в постанові зазначено про встановлення митним органом у 17 випадках митного оформлення імпортованого позивачем товару відмінності його фактурної вартості, визначеної у рахунках-фактурах та експортних деклараціях, які подавались до митного органу, від тієї, що встановлена в надісланих митною адміністрацією Данії документах, внаслідок чого відповідач прийшов до висновку про заявлення позивачем у митних деклараціях з метою неправомірного звільнення митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей, необхідних для визначення митної вартості товару, на загальну суму 782 049,14 грн.
Не погодившись із застосованим до неї адміністративним стягненням, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом у даній справі.
В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом пункту 23 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Як встановлено частиною 1 статті 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина 1 статті 248 МК України).