ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 607/18139/15-а
адміністративне провадження № К/9901/7805/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі про зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 січня 2016 року (суддя Герчаківська О.Я.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2016 року (судді: Запотічний І.І. (головуючий), Довга О.І., Ліщинський А.М.) у справі № 607/18139/15-а.
У С Т А Н О В И В:
І. Суть спору
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі Тернопільської області (далі - відповідач, УПФУ в м. Тернополі) про визнання нечинним рішення; зобов`язання відповідача перерахувати, призначити та виплачувати щомісячну пенсію, без обмеження 10 (десятьма) прожитковими мінімумами та виплатити на його користь недоплачену частину щомісячних пенсійних виплат з врахуванням вимог ч.1 п.2 Розділу II Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" 3668-VI від 08 липня 2011 року (без обмеження 10 прожитковими мінімумами), починаючи з часу початку такої недоплати; зобов`язання УПФУ в м. Тернополі перерахувати, призначити та виплачувати позивачу щомісячні пенсійні виплати без утримання 15% податку відповідно до п.164.2.19 Розділу XIX Прикінцевих положень ПК України та без 1,5% податку відповідно до першого абзацу пункту 16-1 підрозділу 10 Розділу XX ПК України (військовий збір) та повернути йому утримані з його щомісячних пенсійних виплат податки: 15% податку відповідно до п.164.2.19 Розділу XIX Прикінцевих положень ПК України та 1,5% податку відповідно до першого абзацу пункту 16-1 підрозділу 10 Розділу XX ПК України (військовий збір), починаючи з часу початку таких податкових стягнень; стягнути з відповідача в користь позивача моральну шкоду в сумі в розмірі 10 000 грн, а також 10 000 грн судових витрат на правову допомогу.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21.01.2016, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2016, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії УПФУ в м. Тернополі щодо обмеження розміру пенсії позивача десятьма прожитковими мінімумами починаючи з 26 жовтня 2015 року та зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача суми пенсії, недоотримані внаслідок обмеження десятьма прожитковими мінімумами. У задоволенні решти вимог відмовлено.
3. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що оскільки відповідачем з 2007 року призначено позивачу пенсію по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи як інваліду ІІ-групи, виходячи із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 році, тому на виниклі між сторонами правовідносини не поширюється положення Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи". Відтак своїми діями відповідач щодо обмеження розміру пенсії 10 прожитковими мінімумами, порушив права позивача, а тому є протиправними дії УПФУ в м. Тернополі, з 26.10.2015 року. Також, суди дійшли висновку, що з 01 січня 2015 року органи Пенсійного фонду України визначені податковими агентами при нарахуванні та виплаті пенсій. Положення Податкового кодексу України в частині оподаткування пенсії набрали чинності 01 січня 2015, і не визнані такими, що не відповідають Конституції України, тому дії відповідача при утриманні з пенсії позивача податку на доходи фізичних осіб та військового збору є правомірними.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21.01.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2016 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
5. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що згідно посвідчення серії НОМЕР_1, виданого 27 травня 1997 року Тернопільською облдержадміністрацією, та посвідчення серії НОМЕР_2, виданого 19 грудня 2007 року Пенсійним фондом України, позивачу призначено пенсію по інвалідності інвалід з числа учасників ліквідації аварії на ЧАЕС, інших ядерних аварій та випробувань.
З 2007 року пенсія позивачу призначена по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи як інваліду ІІ-групи, виходячи із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження у 1986 році, що сторонами не оспорюється.
Згідно з листом відповідача за № 3349/К-11 від 13 листопада 2015 року, відповідач повідомив позивачу, що у жовтні 2015 року проведено перерахунок його пенсії на виконання постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 3 квітня 2015 року №607/19785/14-а, ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 7 вересня 2015 року №876/5974/15. Таким чином, пенсійна виплата позивачу, з урахуванням сум прожиткового мінімуму встановленого чинним законодавством для непрацездатних осіб 949,00 грн з 1 грудня 2013 року та 1074,00 грн з 1 вересня 2015 року, склала з 26 травня 2014 року 9490,00 грн, а з 1 вересня 2015 року 10740, 00 грн.
Тобто, розмір пенсії нарахованої та виплаченої позивачу обмежується десятьма прожитковими мінімумами.
Крім того, встановлено, що з 1 січня 2015 року органи Пенсійного фонду України визначені податковими агентами при нарахуванні та виплаті пенсій, а тому відповідач при виплаті пенсії позивачу утримував з такої податок на доходи фізичних осіб та військовий збір у відповідних розмірах.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
6. В доводах касаційної скарги позивач цитує норми матеріального та процесуального права, перелічує порушення, які на його думку допущено відповідачем та вказує на неврахування судами першої та апеляційної інстанції окремих положень Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішень. При цьому, в касаційній скарзі позивач просить скасувати судові рішення і в частині задоволених позовних вимог, посилаючись на доводи які судами попередніх інстанцій були враховані при постановлені рішень, якими його позовні вимоги були задоволені.
7. Відповідачем відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.
8. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
9. Податковий кодекс України ( далі ПК України, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин):
9.1. Підпункти 162.1.1, 162.1.3 пункту 162.1 статті 162.
Платниками податку на доходи фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; податковий агент.
9.2. Підпункти 163.1.1, 163.1.2 пункту 163.1 статті 163.
Об`єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);
9.3. Пункт 164.1 статті 164.
Базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
9.4. Підпункт 164.2.19 пункту 164.2 статті 164.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати.
9.5. Пункт 167.1 статті 167.
Ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.6 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (далі у цьому пункті - мінімальна заробітна плата).
Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, до суми такого перевищення застосовується ставка 20 відсотків.
9.6. Підпункт168.1.1 пункту168.1 статті168.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
10. Закон України "Про Державний бюджет на 2015 рік" від 28 грудня 2014 року.
10.1. Стаття 8.
Установити у 2015 році мінімальну заробітну плату:
у місячному розмірі: з 1 січня - 1218 гривень, з 1 вересня - 1378 гривень;
у погодинному розмірі: з 1 січня - 7,29 гривні, з 1 вересня - 8,29 гривні.
11. Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України" від 31 липня 2014 року та Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів, щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 року тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені п.162.1 ст.162 Податкового кодексу України. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст.163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5% від об`єкта оподаткування, визначеного ст. 163 цього Кодексу.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
12. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
13. Частиною першою статті 4 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
14. Згідно з підпункту 162.1.1 пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платниками податку є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи. Об`єктом оподаткування збору є доходи, визначені пунктом 163.1 статті 163 Податкового кодексу України, тобто доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання). Ставка податку на доходи фізичних осіб становить 15 відсотків об`єкта оподаткування щодо доходів.