ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 520/4861/19
адміністративне провадження № К/9901/1435/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді: Губської О.А.,
суддів: Єресько Л.О., Калашнікової О.В.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 520/4861/19
за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Харківській області, Державної казначейської служби України, третя особа - Уповноважений Верховної Ради України з прав людини про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2019 року (головуючий суддя Єгупенко В.В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року (колегія суддів: головуючий суддя Русанова В.Б., судді Жигилій С.П., Перцова Т.С.),
ВСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Харківській області, Державної казначейської служби України, третя особа - Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, в якому просив:
1.1. визнати протиправними дії ГУ ДФС у Харківській області щодо незаконного збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу позивача щодо його освіти без його згоди та втручання в його особисте життя шляхом направлення незаконних запитів № 34034/10/20-40-04-01-18 від 15 серпня 2018 року та № 37193/10/20-40-04-01-15 від 03 вересня 2018 року до Харківського регіонального інституту Національної академії державного управління при Президентові України про графік навчання, дні і розклад занять, порядок навчання, та подальшого поширення отриманої інформації третім особам, в тому числі до Харківського окружного адміністративного суду;
1.2. визнати протиправними дії ГУ ДФС у Харківській області щодо незаконного отримання від Харківського регіонального інституту Національної академії державного управління при Президентові України на підставі запитів № 34034/10/20-40-04-01-18 від 15 серпня 2018 року та № 37193/10/20-40-04-01-15 від 03 серпня 2018 року незаконних роз`яснень про збереження посади позивача та заробітної виплати на час навчання, а також виплати збереженої заробітної плати, надання яких не належить до повноважень Харківського регіонального інституту Національної академії державного управління при Президентові України, та подальшого поширення цих роз`яснень третім особам, в тому числі до Харківського окружного адміністративного суду;
1.3. зобов`язати ГУ ДФС у Харківській області знищити персональні дані позивача, як зібрані з порушенням вимог Закону України "Про захист персональних даних", а саме: запит ГУ ДФС у Харківській області до Харківського регіонального інституту Національної академії державного управління при Президентові України Національної академії № 34034/10/20-40-04-01-18 від 15 серпня 2018 року; запит ГУ ДФС у Харківській області до Харківського регіонального інституту Національної академії державного управління при Президентові України Національної академії № 37193/10/20-40-04-01-15 від 03 вересня 2018 року; відповідь Харківського регіонального інституту Національної академії державного управління при Президентові України Національної академії на запит ГУ № 01-1201/01-02 від 23 серпня 2018 року; відповідь Харківського регіонального інституту Національної академії державного управління при Президентові України Національної академії на запит ГУ № 01-1253/12 від 05 вересня 2018 року;
1.4. стягнути з ГУ ДФС у Харківській області на користь позивача 100000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, заподіяної його протиправними діями;
1.5. стягнути з держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Головного управління державної казначейської служби України у Харківській області з Державного бюджету України шляхом списання з рахунку, призначеного для відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів державної влади, за бюджетною програмою 3504030 на користь позивача 100000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями Головного управління державної фіскальної служби України у Харківській області.
1.6. Позов обґрунтовано тим, що, на думку позивача, Головне управління ДПС у Харківській області без його відома та згоди збирало його персональні дані щодо освіти та у подальшому їх поширювало і використовувало. Позивач зазначає, що згоду на обробку його персональних даних він не надавав. Вважає такі дії суб?єктів владних повноважень протиправними та втручанням в його особисте життя.
ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
2. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2019 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року, у задоволенні позову відмовлено.
2.1. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач діяв правомірно, оскільки одержання згоди від суб`єкта персональних даних на обробку його персональних даних не вимагається у випадку витребування таких даних суб`єктом владних повноважень у межах наданих йому повноважень.
ІІІ. Касаційне оскарження
3. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального та матеріального права, просить скасувати це рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
3.1. В обґрунтування касаційної скарги вказує про те, що суди попередніх інстанцій не застосували положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Конституції України, Законів України "Про захист персональних даних", "Про доступ до публічної інформації", не нали оцінку доводам позивача, доказам наданим ним, щодо протиправного збирання, розповсюдження відповідачем персональних даних щодо його освіти без згоди позивача. Наголошує, що, враховуючи протиправність дій відповідача, він зобов`язаний відшкодувати завдану позивачу моральну шкоду.
3.2. Також вважає, що суд апеляційної інстанції всупереч вимогам процесуального законодавства не задовольнив його клопотання про зупинення провадження в цій справі до розгляду справи №520/5575/19 та набрання законної сили судовими рішеннями. На думку позивача, судові рішення в справі №520/5575/19, якими суд визнав протиправними дії щодо збирання і поширення інформації про його персональні дані, безпосередньо пов`язані з предметом спору у цій справі.
3.3. Головне управління ДПС у Харківській області подало відзив на касаційну скаргу позивача, за змістом якого висловило незгоду з викладеними позивачем у скарзі доводами та повідомило свою думку про правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення цього позову, просило судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
IV. Встановлені судами фактичні обставини справи
4. Позивач перебуває на державній службі на посаді заступника начальника Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області із 31 липня 2017 року.
5. Позивач зарахований на денну форму навчання за державним замовленням за спеціальністю "Публічне управління та адміністрування" до Харківського регіонального інституту державного управління НАДУ при Президентові України на підставі наказу Національної академії державного управління при Президентові України № 523-ос від 23 липня 2018 року, про що ним особисто повідомлено ГУ ДПС у Харківській області шляхом надання оригіналу повідомлення Національної академії державного управління при Президентові України.
6. 10 серпня 2018 року позивач звернувся до начальника ГУ ДФС у Харківській області та начальника Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області з заявою, в якій просив невідкладно 13 липня 2018 року прийняти наказ про збереження його посади та заробітної плати на строк професійного навчання за державним замовленням у Харківському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України на строк 16 місяців, а саме: з 01 вересня 2018 року по 01 січня 2020 року.
7. 15 серпня 2018 року ГУ ДФС у Харківській області направлено запит до Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України № 34034/10/20-40-04-01-18 з проханням надати роз`яснення порядку зарахування на професійне навчання за державним замовленням за спеціальністю "Публічне управління та адміністрування", умов навчання та збереження на час навчання за державним службовцем його посади та заробітної плати.
8. 23 серпня 2018 року Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України листом № 01-1201/01-02 надав відповідь, в якій з посиланням на пункт 10 Порядку прийому на навчання за освітньо-професійною програмою підготовки магістрів за спеціальністю "Публічне управління та адміністрування галузі знань "Публічне управління та адміністрування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 2009 року №789, пункти 21, 24 Положення при прийом слухачів до Національної академії державного управління при Президентові України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2013 року № 255, частину сьому статті 48 Закону України "Про державну службу", статтю 1 Закону України "Про оплату праці", роз`яснив, що особа не припиняє державну службу, а направляється на навчання згідно зі статтею 48 Закону України "Про державну службу". При цьому на час такого навчання збережена за нею посада займається іншою особою строково. Законом не передбачено виплати заробітної плати одночасно з виплатою стипендії державним службовцям, направленим на навчання.
9. 03 вересня 2018 року ГУДФС у Харківській області звернулося до Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України із запитом, в якому, зазначаючи, що вступ до інституту на денну форму навчання є одноосібним рішенням ОСОБА_1, просило надати витяг з наказу про зарахування його слухачем Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України на денну форму навчання за спеціальністю "Публічне управління та адміністрування"; уточнити період навчального курсу та графік навчального процесу (академічний графік навчання); надати роз`яснення чи є необхідність в направленні його на навчання з відривом від служби.
10. 05 вересня 2018 року Харківський регіональний інститут державного управління листом № 01-1253/12 надав відповідь, в якій послався на наявність наказу від 23 липня 2018 року № 523-ос про зарахування ОСОБА_1 - заступника начальника Київської ОДПІ м. Харкова на денну форму навчання зі строком навчання 1 рік 4 місяці (01 вересня 2018 року - 31 грудня 2019 року). Заняття слухачів проводяться поза робочим часом: середа, п`ятниця - з 18.20 по 21.00; субота - з 8.30 до 14.40. З посиланням на Закон України "Про державну службу" зазначено, що на період навчання державного службовця за денною формою навчання за державним замовленням його трудова книжка зберігається за місцем роботи. Згідно із Законом України "Про оплату праці", роз`ясненнями Національного агентства України з питань державної служби (листи від 01 серпня 2018 року № 5590/13, від 20 серпня 2018 року №55-р/3), Положенням про прийом слухачів до Національної академії державного управління при Президентові України, інститут зазначив, що не передбачено виплати заробітної плати одночасно з виплатою стипендії державним службовцям, які навчаються в закладах освіти.
11. Вважаючи такі дії відповідачів втручанням в його особисте життя, позивач звернувся до суду з цим позовом.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
12. Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
13. Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
14. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
15. За приписами статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
16. Відповідно до частин першої, другої статті 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.
17. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
18. Згідно із частинами першою, другою статті 11 Закону України "Про інформацію" інформація про фізичну особу (персональні дані) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини.
19. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її освіту.
20. Відповідно до статті 11 Закону України "Про захист персональних даних" підставами для обробки персональних даних є: 1) згода суб`єкта персональних даних на обробку його персональних даних; 2) дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень; 3) укладення та виконання правочину, стороною якого є суб`єкт персональних даних або який укладено на користь суб`єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб`єкта персональних даних; 4) захист життєво важливих інтересів суб`єкта персональних даних; 5) необхідність виконання обов`язку володільця персональних даних, який передбачений законом; 6) необхідність захисту законних інтересів володільця персональних даних або третьої особи, якій передаються персональні дані, крім випадків, коли потреби захисту основоположних прав і свобод суб`єкта персональних даних у зв`язку з обробкою його даних переважають такі інтереси.
21. Статтею 14 Закону України "Про захист персональних даних" встановлено, що поширення персональних даних передбачає дії щодо передачі відомостей про фізичну особу за згодою суб`єкта персональних даних. Поширення персональних даних без згоди суб`єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Виконання вимог встановленого режиму захисту персональних даних забезпечує сторона, що поширює ці дані. Сторона, якій передаються персональні дані, повинна попередньо вжити заходів щодо забезпечення вимог цього Закону.