ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2020 року
м.Київ
справа № 607/1868/17
адміністративне провадження № К/9901/32251/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Тернопільської митниці ДФС на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 квітня 2017 року (суддя Стельмащук П.Я.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2017 року (головуючий суддя Улицький В.З., судді: Гулид Р.М., Кузьмич С.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської митниці ДФС про визнання протиправною і скасування постанови у справі про порушення митних правил та закриття провадження у справі,
В С Т А Н О В И В:
В лютому 2017 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Тернопільської митниці ДФС (далі - Митниця, відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил №0029/403000000/17 від 27 січня 2017 року і закриття провадження у справі.
Обґрунтовуючи позовну заяву, ОСОБА_1 зазначав про протиправність винесеної митним органом постанови про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 182 666,76 грн. за порушення митних правил, що передбачене статтею 485 Митного кодексу України (далі - МК України), з огляду на те, що в діях позивача у справі відсутній склад адміністративного правопорушення (умисна форма вини), відповідальність за яке передбачена зазначеною статтею МК України; митне оформлення проводилось не ним особисто, а митним брокером; крім того, дійсність зовнішньоекономічного договору, поданого для розмитнення транспортного засобу, не спростована в судовому порядку, а інформація, наведена в листах митних органів Чеської Республіки та Королівства Нідерландів, жодним чином не підтверджує вчинення порушення митних правил саме позивачем.
Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2017 року, позов задоволено частково: визнано протиправною та скасовано постанову заступника начальника Тернопільської митниці ДФС Саварина А.Л. у справі про порушення митних правил №0029/403000000/17 від 27 січня 2017 року; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи позов, суди виходили з того, що в діях позивача відсутня суб`єктивна сторона проступку, передбаченого статтею 485 МК України, оскільки матеріали справи про порушення митних правил не містять доказів умислу позивача на вчинення передбачених диспозицією цієї статті дій, тому висновок митного органу про те, що позивач заявив в митній декларації неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товару, з метою зменшення розміру митних платежів і подав митному органу документи, що містять неправдиві відомості, є безпідставними та ґрунтуються на припущеннях.
Не погоджуючись з прийнятими судами рішеннями, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, зазначаючи, що митне оформлення транспортного засобу проведено митним органом відповідно до поданої декларантом митної декларації та необхідних документів, зокрема, контракту купівлі-продажу від 20 вересня 2014 року №01/01/2014 NL та інвойсу від 31 березня 2015 року №0025, а висновки судів попередніх інстанцій щодо того, що в діях ОСОБА_1 відсутній умисел, оскільки останній не укладав договір купівлі-продажу від 20 вересня 2014 року №01/01/2014 NL, є помилковими, адже позивач, надаючи до митного оформлення транспортного засобу документи, усвідомлював про наявність в них неправдивих відомостей; крім того, судами залишено поза увагою доводи відповідача про те, що згідно інформації, повідомленої компетентними органами Королівства Нідерландів, Компанією M.VOS VOF не лише не укладався із позивачем договір купівлі-продажу від 20 вересня 2014 року №01/01/2014 NL, а й не здійснювався продаж йому транспортних засобів; водночас, відповідно до норм МК України відповідальність за надання до митного оформлення документів із недостовірними відомостями лежить на декларантові.
Позивач в письмових запереченнях (відзиві) на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів попередніх інстанцій, які він просив залишити без змін, - обґрунтованими та законними.
В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд приходить до наступного висновку.
Судами встановлено, що 20 вересня 2014 року між ТОВ "Сокіл-Захід" в особі директора ОСОБА_2 та Компанією M.VOS VOF (5334 LH Velddriel, De Tweede Geerden, 9 Netherlands) укладено договір №01/01/2014 NL, предметом якого була купівля-продаж нових та вживаних транспортних засобів (пункт 1.1 договору); сторони домовились, що товар буде поставлятись на умовах DDU-Тернопіль, відповідно до Інкотермс 2010 (пункт 3.1 договору); датою відвантаження товару є дата рахунку (invoice) (пункт 3.2 договору); продавець зобов`язується забезпечити наявність всіх документів, необхідних для безперешкодного переміщення товару до кордону України (пункт 3.3 договору); вартість товару визначається в рахунках (пункт 4.2 договору).
10 жовтня 2014 року ТОВ "Віта-Едванс" як виконавцем, що здійснює декларування на підставі ліцензії на право здійснення посередницької діяльності митного брокера, та ТОВ "Сокіл-Захід" в особі керівника ОСОБА_2 як замовника уклали договір №10/10/2014-2 про надання послуг по декларуванню та митному оформленню товарів, згідно умов якого замовник доручив, а виконавець - зобов`язався надавати послуги по декларуванню товарів, майна, транспортних засобів замовника, що переміщуються через митний кордон України, та їх оформленню у Тернопільській митниці; дії, пов`язані з декларуванням і митним оформленням товарів замовника, здійснювати самостійно від свого імені за рахунок і за дорученням замовника в порядку, передбаченому цим договором та чинним законодавством України (пункт 1.1 договору).
31 березня 2015 року ТОВ "Віта-Едванс" як представник декларанта ТОВ "Сокіл-Захід" подало до Митниці попереднє повідомлення ЕЕ №403000010/2015/100074 про намір ввезти на митну територію України товар "сідельний тягач DAF XF95.430, 2006 року випуску, шасі № НОМЕР_1 ".
02 квітня 2015 року через пункт пропуску "Шегині-Медика" Львівської митниці ДФС ввезено на митну територію України в митному режимі імпорт вищевказаний сідельний тягач. Водієм транспортного засобу, який і подав в пункті пропуску інвойс №0025 від 31 березня 2015 року, був ОСОБА_3 .
07 квітня 2015 року ТОВ "Віта-Едванс" (в особі Максимюка А.М.) як представником декларанта - ТОВ "Сокіл-Захід" подано до Митниці митну декларацію №403000010/2015/000161, згідно якої заявлено до митного оформлення в митному режимі імпорт товар "сідельний тягач DAF XF95.430, 2006 року випуску, шасі № НОМЕР_1 " фактурною вартістю 2350 євро, що по курсу НБУ на день подання митної декларації митниці становило 59 675,10 грн., а в графі 45 цієї декларації заявлено митну вартість товару 116 556,89 грн., яка визначена на підставі висновку експертного автотоварознавчого дослідження.
Фактурна вартість зазначена в рахунку-фактурі (invoice) №0025 від 31 березня 2015 року, на якому містяться штампи Львівської митниці ДФС "під митним контролем" (02 квітня 2015 року) та Тернопільської митниці ДФС "під митним контролем" (07 квітня 2015 року).
Окрім інвойсу від 31 березня 2015 року на пункті пропуску водій ОСОБА_3 надав митному органу свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, яке також містило штампи Львівської митниці ДФС та Тернопільської митниці ДФС "під митним контролем" (02 квітня 2015 року та 07 квітня 2015року відповідно). Згідно цього свідоцтва власником сідельного тягача DAF XF95.430, 2006 року випуску, шасі № НОМЕР_1 є ОСОБА_3.
26 вересня 2016 року Митницею отримано лист ДФС України від 21 вересня 2016 року, в якому повідомлено про одержану від митної служби Республіки Чехія експортну митну декларацію №14CZ53000022SKXUT0 від 31 березня 2015 року, на підставі якої встановлено, що вартість вищевказаного сідельного тягача становить 10 900 євро й кінцевим отримувачем транспортного засобу є ОСОБА_3.
Листом від 13 листопада 2015 року митний інформаційний центр Королівства Нідерланди інформував ДФС України, що контракт №01/01/2014 від 20 вересня 2014 року між ТОВ "Сокіл-Захід" та нідерландською Компанією M.VOS VOF не укладався.
03 січня 2017 року відносно ОСОБА_1 (який є директором ТОВ "Сокіл-Захід") у його відсутності складено протокол про порушення митних правил за статтею 485 МК України, який надіслано позивачу листом від 03 січня 2017 року.
При цьому Митницею встановлено, що декларантом при ввезенні транспортного засобу фактично сплачено митних платежів за митною декларацією №403000010/2015/000161 від 07 квітня 2015 року на суму 44 291,62 грн., хоча підлягало сплаті 105 180,54 грн., тобто, має місце ухилення від сплати митних платежів на суму 60 888,92 грн.
27 січня 2017 року заступником начальника Митниці Саварином А.Л. прийнято постанову в справі про порушення митних правил №0029/403000000/17 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 485 МК України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 182 666,76 грн.
Підставою для прийняття цієї постанови стало те, що директор ТОВ "Сокіл-Захід" ОСОБА_1 заявив в митній декларації неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товару з метою зменшення розміру митних платежів та надав з цією ж метою органу доходів і зборів документи, що містили недостовірні відомості, що, в свою чергу, призвело до ухилення від сплати митних платежів.
Не погодившись із прийнятою Митницею постановою, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у даній справі.
В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 458 МК України передбачає, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.