ПОСТАНОВА
Іменем України
22 грудня 2020 року
Київ
справа №810/1962/16
адміністративне провадження №К/9901/42061/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В.,
суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №810/1962/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" до Києво-Святошинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області про зобов`язання вчинити дії, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Києво-Святошинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 13.07.2016 (суддя Лапій С.М.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2017 (головуючий суддя Шелест С.Б., судді: Кузьмишин О.М., Пилипенко О.Є.),
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" (далі також ТОВ "Васт-Транс", позивач) звернулося до суду з позовом до Києво-Святошинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі також ОДПІ, відповідач 1), Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області (далі також Орган казначейства, відповідач 2), у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить зобов`язати ОДПІ надати Органу казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню позивачу з бюджету за червень 2012 року.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що Товариством подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2012 року та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, однак останній у встановлений законом строк не вчинив визначених законом дій щодо проведення перевірки та не надав до органу державного казначейства висновку щодо бюджетного відшкодування ПДВ. Відповідно до вимог Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про його повернення суми, подає органу державної податкової служби відповідну податкову декларацію та заяву про повернення такої суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації, та розрахунок суми бюджетного відшкодування.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 13.07.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2017, адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ОДПІ звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.11.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОДПІ у справі №810/1962/16.
Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали адміністративної справи №810/1962/16за правилами підпункту 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" цього кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Ухвалою Верховного Суду від 21.12.2020 матеріали справи прийнято судом до провадження та призначено касаційний розгляд у порядку письмового провадження на 22.12.2020.
В обґрунтування вимог касаційної скарги податковий орган вказує на невідповідність висновків судів попередніх інстанцій обставинам справи, у зв`язку з порушенням норм матеріального та процесуального права. Відповідач зазначає, що право на бюджетне відшкодування виникло у позивача 25.08.2012, у свою чергу, Товариство мало право звернутися з позовом до суду протягом 1095 днів з дати виникнення права на бюджетне відшкодування. Натомість, позивач звернувся до суду 07.06.2016, більш як через чотири роки з дати виникнення права на таке звернення. У касаційній скарзі ОДПІ просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 13.07.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2017, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову
Позивач у запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що декларування заявлених сум до відшкодування. заявлене у межах граничного строку з дня отримання права на таке відшкодування, у зв`язку з чим нема підстав вважати пропущений строк для цілей відшкодування ПДВ. Позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 19.07.2012 позивачем подано до контролюючого органу податкову декларацію з ПДВ за червень 2012 року та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування у сумі 31896грн.
Згідно даних податкової декларації податкові зобов`язання складають - 2684088грн.; податковий кредит - 854774грн.; від`ємне значення - 81157грн.; бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку підлягає 31896грн.
ПДВ у розмірі 31896грн., що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку по декларації з ПДВ за червень 2012 року (рядок 23.1.) формується за рахунок показників декларації ПДВ за травень 2012 року (рядок 20.2.).
Податкове зобов`язання (рядок декларації 9) становить 115474 грн., податковий кредит (рядок 17) - 147370грн., від`ємне значення (рядок 9 мінус рядок 17) (рядок декларації 19) - 31896грн. (115474грн. - 147370грн.).
Отже, сума заявленого до бюджетного відшкодування ПДВ у червні 2012 року склала 31896грн.
Втім, вказана сума на час звернення з даним позовом не була відшкодована на поточний рахунок підприємства. Позивачем не отримано від контролюючого органу довідки про відсутність порушень, акту про встановлення порушень за результатами камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції, висновками якого погодився апеляційний суд, посилався на те, що заявлена до відшкодування сума є узгодженою в розумінні частини третьої пункту 200.10. статті 200 Податкового кодексу України; відповідачем не спростовано у встановлений податковим законодавством спосіб правомірність заявленої до відшкодування суми.
Переглядаючи постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами норм процесуального права та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, з огляду на наступне.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Згідно з пунктами 200.10, 200.11 статті 200 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.
Положеннями пунктів 200.12, 200.13 статті 200 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що орган державної податкової служби зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.
Згідно з пунктом 200.14 статті 200 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов`язань з цього податку в наступних податкових періодах; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.
Пунктом 200.15 статті 200 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням. Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п`яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов`язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.