ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 810/4962/15
адміністративне провадження № К/9901/25926/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В.,
суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу №810/4962/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області та Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 07.12.2015 (суддя Дудін С.О.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2016 (головуючий суддя Коротких А.Ю., судді: Літвіна Н.М., Файдюк В.В.),
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" (далі також ТОВ "Васт-Транс", позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі також ДПІ, відповідач 1), Головного Управління Державної казначейської служби України у Київській області (далі також Орган казначейства, відповідач 2), у якому позивач, з урахуванням поданої заяви про уточнення позовних вимог, просить суд:
визнати протиправною бездіяльність ДПІ щодо ненарахування пені на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України на суму бюджетної заборгованості у розмірі 143964,00грн. за період з 18.12.2006 по 07.05.2007 та на суму бюджетної заборгованості у розмірі 77398,48грн. за період з 08.05.2007 по 15.08.2015;
стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "Васт-Транс" пеню на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України у розмірі 87494,48грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, Товариство посилається на порушення відповідачами своїх обов`язків по вчиненню дій, передбачених чинним податковим законодавством в якості необхідних для перерахування належних сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, що є підставою для стягнення пені на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, нарахованої на суму бюджетного відшкодування, яка становить 87494,48грн.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 07.12.2015, залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2016, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ТОВ "Васт-Транс" звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 07.12.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2016, ухвалити нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.06.2016 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Васт-Транс" у справі №810/4962/15.
Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали адміністративної справи №810/4962/15 за правилами підпункту 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" цього кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Ухвалою Верховного Суду від 21.12.2020 матеріали справи прийнято до провадження, касаційний розгляд призначено у попередньому судовому засіданні на 22.12.2020.
В обґрунтування касаційної скарги Товариство посилається на те, що рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з підстав неправильного застосування норм матеріального, процесуального права. Як вказує позивач, судами залишено поза увагою, що тривале невиконання судового рішення про відшкодування бюджетної заборгованості порушило законні права Товариства. При цьому, позивач звертає увагу, що фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства застосовується у вигляді штрафних санкцій та/або пені. У свою чергу, податковими правопорушеннями є протиправні діяння. У тому числі, посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених Податковим кодексом України та іншим законодавством. Відтак, отримання позивачем фінансової санкції за судовим рішенням жодним чином не забезпечило отримання пені за несвоєчасне перерахування бюджетної заборгованості.
Відповідачі правом подання заперечення на касаційну скаргу не скористались, що не перешкоджає касаційному розгляду справи.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, податковим органом надано ТОВ "Васт-Транс" довідку про розмір залишку невідшкодованих сум податку на додану вартість, що рахується в бюджетній заборгованості, яка встановлена рішенням суду, вих.№ 4124/20-139 від 27.07.2012. Зі змісту вказаної довідки вбачається, що станом на 27.07.2012 позивачу відшкодовано 77398,48грн., і відповідно залишок бюджетної заборгованості за звітний 2006 рік становить " 0" гривень основної заборгованості.
З метою виконання постанови Господарського суду Київської області від 01.10.2007 у справі № А6/432-07 платіжним дорученням №30400 від 15.09.2015 Державною казначейською службою України було перераховано на рахунок ТОВ "Васт-Транс" грошові кошти на загальну суму 188079,72грн., з яких 77398,48грн. - сума бюджетного відшкодування, 110681,24грн. - штраф (пеня) за прострочення повернення бюджетного відшкодування.
Звертаючись до суду з позовом у цій справі, позивач просить стягнути з відповідачів пеню за несвоєчасне повернення бюджетного відшкодування за наступні періоди:
з 18.12.2006 по 07.05.2007 - в сумі 5717,54грн. (143964,00грн. х 151/365дн. х 8% х 120%);
з 08.05.2007 по 14.08.2007 - в сумі 2015,33грн. (77398,48грн. х 99/365дн. х 8% х 120%);
з 15.08.2007 по 15.09.2015 - в сумі 79761,61грн.
Відповідно до пункту 1.8 частини першої статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР, який був чинний до 01.01.2011 (в редакції станом на момент виникнення у позивача права на бюджетне відшкодування) (далі-Закон №168/97) бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджетного відшкодування у зв`язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Пунктом 7.7 статті 7 Закону №168/97 встановлений порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодування з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.
Відповідно до підпунктів 7.7.4-7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п`ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.
До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п`ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.
Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.
Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
Податковий орган зобов`язаний у п`ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.
Алгоритм дій платника податку та державних органів щодо відшкодування з Державного бюджету України (бюджетного відшкодування) податку на додану вартість визначено статтею 200 Податкового кодексу України, а також Порядком взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011 №39 (далі - Порядок №39), Порядком формування та надсилання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України, Державного казначейства України від 03.02.2011 №68/23 (далі - Порядок №68/23).
Пунктом 200.7 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.