ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 809/382/17
адміністративне провадження № К/9901/42526/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В.,
суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу №809/382/17 за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.05.2017 (суддя Лучко О.О.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2017 (головуючий суддя Макарик В.Я., судді: Глушко І.В., Коваль Р.Й.),
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі також ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби (далі також Івано-франківська митниця, відповідач) у якому просив визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Івано-Франківської митниці №206000006/2017/000100/2 від 09.02.2017. Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів призначення Івано-Франківської митниці №206000006/2017/000100/2 від 09.02.2017.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем всупереч норм, встановлених статтею 57 Митного кодексу України, здійснено визначення митної вартості імпортованого транспортного засобу не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням резервного методу, який застосовано без достатніх на те підстав.
Відповідач проти позову заперечував, вказував, що прийняте рішення про коригування митної вартості є правомірним та обґрунтованим. При проведенні контролю правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, посадовою особою Митниці встановлено, що у документах, наданих позивачем для підтвердження заявленої митної вартості товару, не містяться всі відомості відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості. Відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товару за резервним методом.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.05.2017, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2017, позов задоволено.
Задовольняючи позов, суди посилались на те, що відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Таким чином, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Івано-Франківська митниця звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.10.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Івано-Франківської митниці на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.05.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2017 у справі №809/382/17.
Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали справи №№809/382/17 згідно правил підпункту 4 частини першої Розділу VІІ Перехідних положень цього Кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Ухвалою Верховного Суду від 21.12.2020 матеріали справи прийнято до провадження, касаційний розгляд призначено у попередньому судовому засіданні на 22.12.2020.
В обґрунтування касаційної скарги відповідач вказує, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми матеріального права, під час розгляду справи мало місце недоведеність обставин, що мають значення для справи, таким чином оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню. Митниця вказує, що декларантом не подано повний перелік документів для підтвердження митної вартості товару за ціною договору, а також зауважує, що декларанту було направлено повідомлення з вимогою надати висновок експерта. Натомість, декларантом повідомлено митний орган про неможливість надати такий висновок. Ненадання відповідних документів та відсутність у документах відомостей, що містять числові значення щодо ціни товару, слугували підставою відмови у митному оформленні товарів за ціною, заявленою декларантом. Відповідач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, про відмову у задоволенні позову.
Позивачем подано відзив на касаційну скаргу, у якому останній вказує, що касаційна скарга не містить доводів про порушення судами норм права. Як зауважує позивач, митний орган не зазначив в чому полягає сумнів на момент розмитнення, які додаткові документи слід надати, які є розбіжності у поданих документах. На думку позивача, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що відповідачем не було повідомлено декларанта, які саме числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена, були відсутні. Позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення.
Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої та ухвалу суду апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 06.02.2017 позивачем придбано у нерезидента транспортний засіб - легковий автомобіль марки "Volkswagen", модель "TOURAN", що був в експлуатації, тип кузова - Універсал, тип двигуна - дизель, об`єм двигуна - 1598 см.куб,, календарний рік виготовлення - 2013, модельний рік виготовлення - 2013, що підтверджується рахунком-фактурою №20170094 від 01.02.2017.
06.02.2017 представником позивача (декларантом) для здійснення митного оформлення вказаного транспортного засобу відповідачу подано в електронній формі митну декларацію №206050001.2017.400988 на ввезений транспортний засіб, згідно якої заявлено митну вартість автомобіля в розмірі 5200,00 EUR, визначену за основним методом - за ціною договору.
Для підтвердження заявленої митної вартості товару вказаної митної декларації декларантом долучено: акт про проведення огляду (перегляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 04.02.2017 №209090401/2016/00399; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 03.09.2012; платіжний документ, що підтверджує вартість товару №482000347185 від 01.02.2017; рахунок-фактуру (інвойс) №20170094 від 01.02.2017; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару №0380 від 04.06.2013; декларацію про походження товару №0380 від 01.02.2017; паспорт громадянина України; копію митної декларації країни відправлення MRN 17ВЕЕЕ0000004425288 від 01.02.2017; митну декларацію, за якою було відмовлено у випуску товарів №20605001/2017/400988 від 06.02.2017.
06.02.2017 посадовою особою митного поста "Івано-Франківськ-Центральний" сформовано електронне повідомлення декларанту про необхідність надання додаткових документів, які підтверджують якісні та вартісні характеристики товару (а.с.69).
У свою чергу, декларантом не було подано відповідачу додаткових документів. У наданій відповіді він зазначив, що крім документів, визначених Митним кодексом України, інших документів у нього немає змоги надати.
09.02.2017 відповідач за результатами розгляду поданої декларантом митної декларації та доданих до неї документів, відмовив позивачеві у митному оформленні транспортного засобу за заявленою митною вартістю у зв`язку з розбіжностями в документах, які подані до митного оформлення, а саме: невідповідністю вартості, вказаної у копії митної декларації країни відправлення, вартості, вказаній у фактурі, платіжному документі; також, що платіжний документ не містить реквізитів фактури, по якій сплачені кошти за транспортний засіб. Крім того, декларантом не подано додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості транспортного засобу - висновку про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовленого спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідачем оформлено картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №206000006/2017/00100 від 09.02.2017.
У зв`язку з наведеним, відповідач здійснив коригування митної вартості транспортного засобу та виніс рішення про коригування митної вартості товарів №206000006/2017/000100/2 від 09.02.2017, яким визначив митну вартість імпортованого автомобіля за резервним методом у розмірі 9389 EUR. Вказав, що перший метод не застосований, у зв`язку з розбіжностями в наданих документах, а саме: невідповідністю вартості, вказаної у копії країни відправлення, вартості, вказаній у фактурі, платіжному документі; а також що, платіжний документ не містить реквізитів фактури, по якій сплачені кошти за транспортний засіб. Другий-п`ятий методи визначення митної вартості товарів відповідач не застосував у зв`язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари та даних, на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно методів четвертого та п`ятого. Джерело інформації: каталог SchwaсkeListe 08/2016 стор.1034, з врахуванням коригувань на комплектацію автомобіля та технічний стан .
Не погоджуючись з вказаними рішеннями, ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду про їх скасування.
Згідно положень частини другої статті 1 Митного кодексу України (далі - МК України) відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Відповідно до пункту 24 частини першої статті 4 МК України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Як встановлено частиною першою статті 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.
Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до частини другої статті 52 МК України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.