ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2020 року
м. Київ
справа №804/15864/15
адміністративне провадження №К/9901/33248/18
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.
розглянувши в попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Жовтневе житлово-експлуатаційне підприємство" до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранд Крістал" про скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Жовтневе житлово-експлуатаційне підприємство" на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.08.2017 (головуючий суддя - Мельник В.В., Сафронова С.В., Чепурнова Д.В.) у справі №804/15864/15.
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Жовтневе житлово-експлуатаційне підприємство" (далі - ТОВ "Жовтневе житлово-експлуатаційне підприємство") звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська) від 05.02.2015 № 0000281501.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.06.2016 позов задоволено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.08.2017 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким в позові відмовлено.
Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, ТОВ "Жовтневе житлово-експлуатаційне підприємство" оскаржило його у касаційному порядку.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.08.2017 та залишити в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.06.2016.
В обґрунтування своїх вимог ТОВ "Жовтневе житлово-експлуатаційне підприємство" зазначає, що в матеріалах справи містяться всі необхідні первинні документи, що свідчать про дотримання позивачем усіх вимог щодо документального підтвердження сум, віднесених до податкового кредиту, а також реальне виконання сторонами укладених правочинів.
Відповідач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Жовтневе житлово-експлуатаційне підприємство" з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення операцій з ТОВ "Гранд Крістал", ТОВ "Анріон" за липень 2014 року.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 17.11.2014 №3025/04-66-22-03/39099089, в якому відображено висновок про те, що ТОВ "Жовтневе житлово-експлуатаційне підприємство" документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки по ланцюгу постачання: ТОВ "Гранд Крістал" та ТОВ " Анріон" - ТОВ "Жовтневе житлово-експлуатаційне підприємство" - КВДРЕП Жовтневого району за липень 2014 року, а саме встановлена відсутність об`єктів оподаткування податком на додану вартість при придбанні та продажу товарів, які підпадають під визначення статей 22, 185, 187, 198 Податкового кодексу України.
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.02.2015 № 0000281501 про збільшення суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість на загальну суму 339792,50 грн., з яких 271834,00 грн. за основним платежем та 67958,50 грн. за штрафними санкціями.
В силу приписів статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, будь-які документи, в тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо, мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Так, згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
За змістом пункту 198.3 цієї ж статті Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
В силу вимог пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Дані положення врегульовані частиною другою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Наведені законодавчі положення свідчать на користь висновку про те, що податкові наслідки у вигляді формування податкового кредиту з податку на додану вартість у податковому обліку є правомірними за умови реального виконання господарської операції та наявності належним чином оформлених первинних документів, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.
При цьому, при оцінці податкових наслідків господарських операцій адміністративний суд не повинен обмежуватися встановленням лише формальних умов застосування платником податкових норм шляхом подання первинних документів, що за формою та змістом відповідають законодавчим вимогам, а з урахуванням доводів податкового органу має дослідити фактичні правовідносини учасників поставок, перевірити дійсний рух активів у процесі виконання операцій та встановити зв`язок складених первинних документів з реальними фактами господарської діяльності.
Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Слід зазначити, що обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту первинними документами покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), оскільки саме він виступає суб`єктом, який використовує при обчисленні кінцевої суми податку, що підлягає сплаті до бюджету, суму податкового кредиту з податку на додану вартість, визначену постачальником, та зменшує оподатковуваний доход на вартість товарів (робіт, послуг), визначену продавцем.
Подані платником документи повинні достовірно підтверджувати реальність господарських операцій та інші обставини, з якими законодавець пов`язує право платника на податкову вигоду.
Податкова вигода може бути визнана необґрунтованою, зокрема, у випадках, якщо для цілей оподаткування операції обліковані не у відповідності з їх дійсним економічним змістом або враховані операції, що не обумовлені розумними економічними або іншими причинами (цілями ділового характеру).
Судами також встановлено, що між ТОВ "Жовтневе житлово-експлуатаційне підприємство" та TOB "Гранд Крістал" було укладено договори підряду № П-27 та № П-27/1 від 27.06.2014, відповідно до яких сторони погодили перелік житлових будинків з їх прибудинковою територією, щодо яких Підрядник (ТОВ "Гранд Крістал") виконує роботи за 632 адресами.