ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 807/2359/15
адміністративне провадження № К/9901/26080/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Державної фіскальної служби України
на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 22.06.2016 року (головуючий суддя Скраль Т.В., судді: Гаврилко С.Є., Луцович М.М.)
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2016 року (головуючий суддя Качмар В.Я., судді: Гінда О.М., Ніколін В.В.)
у справі № 807/2359/15 (876/6451/16)
за позовом Державного підприємства "Агропромислова фірма "Леанка"
до Державної фіскальної служби України
про визнання протиправним та скасування рішення,
У С Т А Н О В И В:
У листопаді 2015 року Державне підприємство "Агропромислова фірма "Леанка" (далі - позивач, Підприємство) звернулось до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач, податковий орган), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій.
Закарпатський окружний адміністративний суд постановою від 22.06.2016 року, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2016 року, адміністративний позов задовольнив частково.
Визнав протиправним та скасував рішення Державної фіскальної служби № 000447 від 21.10.2015 року в частині застосування фінансової санкції в розмірі 17 000 грн за подання звіту з недостовірними відомостями.
В задоволенні позовної заяви щодо інших позовних вимог відмовив.
Приймаючи рішення в частині задоволення позовних вимог, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що рішення в частині встановлення факту подачі звіту з недостовірними відомостями підлягає визнанню протиправним та скасуванню, оскільки суб`єктом владних повноважень не проведено перевірки та не встановлено факту недостовірності відомостей у податковій звітності, натомість реалізовано право суб`єкта господарювання на виправлення допущених в податковій звітності помилок.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, податковий орган звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Доводи касаційної скарги повторюють доводи апеляційної скарги.
Відзив на касаційну скаргу податкового органу від позивача на адресу Суду не надходив, що не перешкоджає касаційному перегляду судових рішень.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2018 року касаційну скаргу разом з матеріалами справи передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем 10.06.2015 року подано до Головного управління ДФС у Закарпатській області звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за травень місяць 2015 року.
11.06.2015 позивачем подано до Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області уточнений звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за травень місяць 2015 року.
15.06.2015 Головним державним ревізором-інспектором відділу контролю за виробництвом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та акцизного податку ОСОБА_1 на ім`я начальника управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів подано доповідну записку, якою доведено до відома начальника про наявність підстав притягнення позивача до фінансової відповідальності у формі штрафу за порушення вимог ч.3 ст.16 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 року № 481/95 (далі Закон України № 481/95).
16.06.2015 Головним управлінням Державної фіскальної служби у Закарпатській області складено висновок про неподання чи несвоєчасне подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Головним управлінням Державної фіскальної служби у Закарпатській області встановлено порушення вимог ч.3 ст.16 Закону України № 481/95, а саме: звітність по формі 2-РС "Звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв" за травень місяць 2015 року несвоєчасно надіслано засобами телекомунікаційного зв`язку з використанням цифрового підпису із запізненням граничного строку подання на один день - 10.06.2015 року, а також у зв`язку із вказаними помилковими даними щодо обсягів реалізації на внутрішній ринок вин виноградних кріплених десертних ординарних у кількості 43,4 дал., замість 44,1 дал. (гр.12 Звіту, код 31), залишки вин виноградних кріплених десертних ординарних на кінець звітного місяця в місцях зберігання (гр.16 Звіту, код 31, 26) зазначені недостовірно, а саме: у кількості 28,7 дал. замість 28,0 дал.
21.10.2015 року, податковим органом прийнято Рішення про застосування фінансових санкцій на підставі висновку від 16.06.2016 року № 2285/8/07-16/21-01-16, яким встановлено порушення позивачем ч.3 ст.16 Закону України № 481/95, а саме: несвоєчасне подання звіту про обсяги виробництва алкогольних напоїв за травень 2015 року та подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва алкогольних напоїв за травень 2015 року, у зв`язку з чим, згідно з абзацом 18 частини 2 статті 17 Закону України № 481/95 застосовано до позивача фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 34 000 грн.