ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 808/8465/15
адміністративне провадження № К/9901/26161/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Головного управління ДПС У Запорізькій області (правонаступник Запорізької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізький області)
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14.12.2015 року (суддя Прасов О.О.)
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2016 року (головуючий суддя Щербак А.А., судді: Суховаров А.В., Баранник Н.П.)
у справі № 808/8465/15
за позовом ОСОБА_1
до Запорізької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізький області
про скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
У жовтні 2015 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізький області (після реорганізації Запорізької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізький області) (далі - відповідач, податковий орган), в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб.
Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 14.12.2015 року, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2016 року, позов задовольнив.
Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення №0000741702 від 12.11.2014 року, яким збільшено зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на суму 72 474 грн 46 коп., з яких 57 843 грн 57 коп. - основний платіж та 14 630 грн 89 коп. - штрафна (фінансова) санкція.
При розгляді справи суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що прощена пеня не є доходом та додатковим благом, оскільки нарахування пені є засобом забезпечення виконання договірних зобов`язань, проте сума нарахованої пені не отримується боржником в грошовій формі, а банк вправі як стягувати її, так і не стягувати. Пеня за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, нарахована банком відповідно до умов договору та анульована за його рішенням, не є доходом платника податків в розумінні Податкового кодексу України, який підлягає оподаткуванню згідно з пп. "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, податковий орган звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Податковий орган зазначає, що перевіркою встановлено обов`язок позивача задекларувати дохід, отриманий як додаткове благо та сплатити податок.
Доводи касаційної скарги дослівно повторюють доводи апеляційної скарги.
У запереченні на касаційну скаргу позивач наводить доводи, аналогічні викладеним у позові, зазначає, що касаційна скарга є необґрунтованою та просить залишити скаргу без задоволення.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2018 року касаційну скаргу разом з матеріалами справи передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань оподаткування доходу як додаткового блага, у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року. За результатами якої складено акт №50/08-29-17-02-285912169 від 26.09.2014 року.
Висновками акта перевірки встановлено порушення:
1) абзацу "д" пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України, а саме заниження податкових зобов`язань по податку на доходи з фізичних осіб за 2012 рік у розмірі 57 843,57 грн;
2) пп.49.18.4 п.49.18 ст.49, п.174.3 ст.174 Податкового кодексу України, а саме неподання податкової декларацію про майновий стан і доходи за 2012 рік.
На підставі висновків акта податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000741702 від 12.11.2014 року, яким збільшено зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на суму 72 474,46 грн, з яких 57 843,57 грн за основним платежем та 14 630,89 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.
За приписами частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.