ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 814/772/15
адміністративне провадження № К/9901/14761/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А.,
суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Миколаївської митниці ДФС
на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 травня 2015 року (Суддя: Лебедєва Г.В.),
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2015 року (Судді: Лук`янчук О.В., Градовський Ю.М., Кравченко К.В.),
у справі № 814/772/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод"
до Миколаївської митниці ДФС
про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, -
ВСТАНОВИВ:
У березні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" (далі - позивач, ТОВ "Миколаївський глиноземний завод") звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Миколаївської митниці Державної фіскальної служби (далі - відповідач, Миколаївська митниця ДФС), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати рішення від 15 січня 2015 року №504000003/2015/000002/1 про коригування митної вартості товарів; визнати нечинною та скасувати картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 15 січня 2015 року№504010000/2015/00002.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 травня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2015 року, позов задоволено.
Не погодившись з рішеннями суддів першої та апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, просив скасувати вищенаведені судові рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову. Касаційну скаргу обґрунтував правомірністю прийнятого митницею рішення про коригування митної вартості товару, та картки відмови в прийнятті митної декларації, оскільки подані позивачем документи не містять всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості, зокрема, не містять витрат на страхування товару; відсутнє обґрунтування та документальне підтвердження зниження ціни товару на 40 дол. США відносно світових цін; для розрахунку вартості товару при поставці на умовах СРТ не може застосовуватись формула FОВ МЕD LOW. До того ж, наявна у митниці інформація щодо вартості подібних (аналогічних) товарів за рівнем 0,569 дол/кг (МД № 112050000/2015/244 від 13.01.2015 року) значно відрізняється від заявленої декларантом митної вартості товару.
Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, між позивачем (покупець) та ОАО "Единая торговая компания" РФ (продавець), було укладено зовнішньоекономічний контракт №RF/RD/79-13/11-M від 01 квітня 2013 року (далі - Контракт), за умовами якого, з урахуванням Додатку № 23 (Специфікації № 23) від 22 грудня 2014 року, продавцем здійснювалась поставка товару - натр їдкий (гідроксит натрію) в обсязі 7 500 т. за ціною 270,00 доларів США за тонну на загальну суму 2 025000,00 доларів США.
Відповідно до п. п. 2.1, 3.1 Контракту, продавець зобов`язаний поставити товар на умовах СРТ ст. Жовтнева Одеської залізниці згідно з ІНКОТЕРМС -2010. При цьому ціна на товар також визначалася та приймалася на умовах СРТ ст.Жовтнева Одеської залізниці (згідно з ІНКОТЕРМС -2010), та включала в себе всі витрати по доставці товару до вказаного місця.
Пунктом 2.3 Контракту сторони визначили, що ціна на товар за 1 тонну в перерахунку на 100% основної речовини розраховується за формулою: FOB MED Low мінус 40 доларів США, де FOB MED Low - середня котировка FOB MED Low, що публікується агентством ICIS, розрахована на підставі ІСІS за попередні періоду відгрузки два місяці з 21 числа першого місяця по 20 число другого місяця.
Пунктом 3.2 Контракту передбачено, що вантажовідправником по цьому контракту можуть бути ВОАО "Химпром" (м. Волгоград, РФ), ОАО "Каустик" (м. Волгоград, РФ), а також будь-які інші відправники на розсуд продавця.
22.12.2014 року ТОВ "МГЗ" та ОАО "Единая торговая компания" підписали специфікацію №23 про визначення ціни на гідроксид натрію (сода каустична) - 270 доларів США в обсязі 7500,0+/-% 10 т. на загальну суму - 2 025 000,00+/- 10% .
З метою ввезення товару на територію України позивачем 15.01.2015 року була надана відповідачу для митного оформлення електронна митна декларація МД № 504010000/2015/000095. При цьому, митна вартість товару у вищезазначеній митній декларації була заявлена за основним методом оцінки - за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються.
Для митного оформлення товарів, позивач подав Митниці наступні документи: Контракт, специфікацію № 23, інвойс № SK-02 від 06 січня 2015 року, накладні СМГС від 07 січня 2015 року, підтвердження позитивного проходження радіологічного та екологічного контролю, сертифікат проходження товару RUUA 5006001109 від 06 січня 2015 р., паспорти якості, платіжні доручення та біржові котирування.
Під час здійснення митного контролю, відповідач поставив під сумнів правильність визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, у зв`язку із чим направив повідомлення від 15 січня 2015 №13588 із запитом про надання Митниці (за наявності) додаткових документів, а саме:
1) бухгалтерську документацію: щодо оплати складових митної вартості (страхування), страховий поліс, банківські документи про здійснення оплати за оцінюваний товар; щодо формування ціни товару з обґрунтуванням зниження ціни товару на 40 доларів США;
2) висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару;
3) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається.
На виконання зазначеної вимоги, та для підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного методу її визначення позивачем до Митного органу надані (згідно з листом від 15 січня 2015 року №9/101-10) документи, а саме: платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах №210 від 14 січня 2015 року (на суму 323 395, 20 дол. США, складовою цією суми є: фактично сплачені: за інвойсом V-1 від 05.01.2015 року - 190 905,12 дол. США, за інвойсом SK-01 від 06.01.2015 року - 65 163,15 дол. США, за інвойсом SK-02 від 06.01.2015 року - 65 326,93 дол. США); біржові котирування Caustic Soda (Europe) міжнародної біржової організації ІСІS pricing за останні 4 тижня, що формували цінову політику на каустичну соду згідно умов контракту та специфікації №23, датовані 21 листопада 2014 року, 28 листопада 2014 року, 05 лютого 2014 року, 12 грудня 2014 року, 19 грудня 2014 року.
Разом з тим, позивач повідомив відповідача, що формування ціни шляхом зменшення її на 40 дол. США є результатом комерційних переговорів; інших витребуваних документів, зазначених в запиті немає в наявності, зокрема: товар - сода каустична, що є предметом Контракту, не страхувався; інших договорів (угод, контрактів) із третіми особами, пов`язаних з Контрактом про поставку товару, митна вартість якого визначається - не укладалось, в зв`язку з чим зазначені документи не можуть бути надані.
Проте за результатами розгляду поданих позивачем документів 15 січня 2015 року відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №504000003/2015/000002/1 (далі - Рішення), яким визначено митну вартість задекларованого позивачем товару (гідроксиду натрію) за ціною 569,00 доларів США за тону .
В рішенні відповідачем було зазначено, що метод за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операцій), не застосовується у зв`язку з тим, що подані документи не містять всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості, відсутня інформація щодо страхування оцінюваного товару, не надано в повному обсязі витребувані митним органом додаткові документи для визначення митної вартості за ціною договору. Основою для митної вартості є вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продані в Україну і час експорту яких максимально наближений до митного оформлення оцінюваних товарів за рівнем 0,569 дол. США/кг (МД № 112050000/2015/244 від 13.01.2015 року) (а.с.15).
Миколаївською митницею ДФС позивачу було відмовлено в митному оформленні ввезенню товару та видано картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів №504010000/2015/00002 (далі - Картка). Як слідує з цієї картки, основний метод визначення вартості товарів, на думку відповідача, не може бути застосовано, так як подані товариством документи не містять всіх даних, які б підтверджували числові значення складової митної вартості. Зокрема Товариством не надано інформацію щодо страхування товару, а також не надані додаткові документи для підтвердження митної вартості.
У зв`язку із потребою використання товару у виробництві, позивач 16 січня 2015 року подав до відповідача нову митну декларацію № 504010000/2015/000100, в якій визначив ціну товару відповідно до прийнятого відповідачем рішення.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що наданими до митного оформлення документами підтверджується визначена позивачем митна вартість товару в договорі, тому рішення митного органу та картка відмови в прийнятті митної декларації підлягають скасуванню.
Суд касаційної інстанції погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 53 Митного Кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Згідно із ч. 2 ст. 53 МК документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.