ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 808/1578/14
адміністративне провадження № К/9901/26044/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області (правонаступник - Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізький області)
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23.04.2014 року (суддя Прасов О.О.)
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.12.2015 року (головуючий суддя Щербак А.А., судді: Баранник Н.П., Малиш Н.І.)
у справі № 808/1578/14
за позовом Публічного акціонерного товариства "Світлотехніка"
до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізький області
про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
У лютому 2014 року Публічне акціонерне товариство "Світлотехніка" (далі - позивач, Товариство) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізький області (надалі відповідач, податковий орган), в якому просило визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість.
Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 23.04.2014 року, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.12.2015 року, частково задовольнив позовні вимоги.
Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення № 0000212200, яким Товариству збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість на суму 2 454 грн 50 коп.
В іншій частині позовних вимог - відмовив.
Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що податковим органом, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність прийнятих рішень.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, податковий орган звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Податковий орган, зокрема, зазначає, що на день закінчення перевірки Товариством не надано первинних документів, по яким сформовано податковий кредит за вересень та листопад 2011 року, податкові накладні складені із порушеннями із зазначенням відомостей невідповідних дійсності, підприємства контрагенти не здійснювали належної господарської діяльності тощо.
Відзив на касаційну скаргу податкового органу від позивача на адресу Суду не надходив, що не перешкоджає касаційному перегляду судових рішень.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2018 року касаційну скаргу разом з матеріалами справи передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частково задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджетів податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Будівельна компанія "Паллада" та ТОВ "Рангоут" за період з 01.04.2011 року по 31.12.2012 року, за результатами якої 29.01.2014 складено акт № 69/08-25-22-015/02970085.
Висновками акта перевірки, зокрема, встановлено порушення ст.1, п.2 ст.3, п.1, п.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.201.10 ст.201, п.198.3, п.198.4, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено сплату з податку на додану вартість у розмірі 1 743 грн.
На підставі висновків акта перевірки податковим органом 13.02.2014 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000212200, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 2 454,50 грн, з яких 1 743 грн за основним платежем та 711,50 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.
За приписами частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
За приписами п.п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковий кредит, визначений у податковій звітності позивачем сформований, серед іншого, за податковими накладними, ТОВ "Будівельна компанія Паллада" та ТОВ "Рангоут", які містяться в матеріалах справи та надавались до перевірки.