1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



24 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 804/15642/15

адміністративне провадження № К/9901/7773/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Васильєвої І.А.,

суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2016 (головуючий суддя Іванов С.М., судді: Панченко О.М., Чередниченко В.Є.)

у справі № 804/15642/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського"

до Дніпропетровської митниці ДФС

про визнання недійсним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, -



УСТАНОВИВ:

У листопаді 2015 року Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" (далі - ПАТ "ДМКД", позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпропетровської митниці ДФС (далі - відповідач) про визнання недійсним та скасування рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №110010000/2015/600348/1 від 08.05.2015, скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110010000/2015/20034 від 08.05.2015.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.02.2016 у справі № 804/15642/16 у задоволенні вищевказаного адміністративного позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2016 задоволено апеляційну скаргу позивача, постанову суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову про задоволення адміністративного позову.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просив скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2016 та залишити в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.02.2016 у справі №804/15642/16.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач зазначає, що товар імпортовано за непрямим контрактом, тобто укладеним не з виробником, а з посередником, договору з третіми особами не надано. Рахунки виробника товару не містять умов поставки, не завірені печаткою підприємства та не підписані відповідною особою. Судом апеляційної інстанції не враховано розбіжності щодо відсоткового вмісту Fe між рахунками-фактурами та сертифікатами якості, помилково визначено розбіжності як методику ціноутворення продавця. Ціна товару у рахунках та експортній декларації не співпадає, що унеможливило використання наданої декларації країни експорту. Рахунки контрактоутримувача і рахунки виробника не містять печаток та штампів прикордонних служб, станцій та митниць, отже є вірогідність, що до митного оформлення декларантом надано інші документи ніж ті, що стали підставою для митного оформлення товару на експорт. Позивачем не надано відомостей щодо транспортної складової для розрахунку митної вартості. Митницею правомірно застосовано другорядний (резервний) метод визначення митної вартості, розраховано митну вартість імпортованого товару з урахуванням наявної у митного органу інформації щодо вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких вже здійснене за основним методом визначення митної вартості.

Позивач надав заперечення на касаційну скаргу, у яких вказав, що оскаржувана постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2016 у справі №804/15642/16 прийнята на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.01.2018 касаційну скаргу разом з матеріалами справи було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 29.04.2015 між ПАТ "ДМКД" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Русская горно-металургическая компанія" (Продавець) укладено контракт № 15-0835-12, відповідно до якого Продавець зобов`язується передати Покупцю, а Покупець прийняти та своєчасно оплатити Товар, найменування, кількість, вартість та умови і строки поставки якого визначаються даним Контрактом, Додатками (Специфікаціями) і Додатковими угодами до нього, що є невід`ємною частиною Контракту.

Відповідно до Додатку № 1 від 30.04.2015 до Контракту на постачання продукції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Русская горно-металлургическая компания" зобов`язалось поставити залізорудний концентрат в кількості - 37000 тон за ціною 1913,69 рублів РФ за тону, на умовах поставки: СРТ - станція Дніпродзержинськ, Придніпровської залізниці (Інкотермс -2010).

Позивачем за митною декларацією №110010000/2015/020767 від 08.05.2015 було заявлено до митного оформлення товар "Залізорудний концентрат. Концентрат залізорудний агломераційний, з вмістом Fе203-66,3%, 66,0%, SiO2 - 7,0%, 7,2%, волога - 9,95%, 10,0%; одержаний методом магнітної сепарації. СТО №00186826-026-2015. Застосовується при виробництві агломератів у агломераційному цеху. Використовується у металургійному виробництві для власних потреб" за ціною 1913,69 рублів РФ за тону.

Разом із МД позивачем надані митному органу наступні документи: контракт №15-0835-12 від 29.04.2015; додаток №1 від 30.04.2015 до контракту; рахунки-фактури (інвойси) №БЕЛ00021 від 03.05.2015, №БЕЛ00022 від 04.05.2015, №БЕЛ00027 від 05.05.2015 разом з додатками; залізнична накладна №АЦ633923 від 05.05.2015; залізнична накладна №45713849 від 05.05.2015; залізнична накладна №45744059 від 06.05.2015; рахунки-фактури б/н від 03.05.2015, від 04.05.2015, від 05.05.2015; сертифікати про походження товару форми СТ-1 №RUUA 50860005894472711, № RUUA 50860005904472712, №RUUA50860005914472713 від 07.05.2015; сертифікати якості № 26 від 03.05.2015, № 27 від 04.05.2015, № 28 від 05.05.2015 року; лист ПАТ "ДМКД" №062Д/1094 від 07.05.2015 року; копія митної декларації країни відправлення №10101100/300415/0000468 від 30.04.2015.

За поданою МД від 08.05.2015 №110010000/2015/020767 сформовано форму ризиків 105-2 "Можливе заниження митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості. Звернути увагу на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів. Провести перевірку відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів. У випадках, передбачених частинами 3-4 ст. 53 Митного кодексу, здійснити запит додаткових документів. У випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 Митного кодексу, прийняти рішення про коригування митної вартості Товар № 1. Витребувати у декларанта заявлені у гр.44 митної декларації документи, що підтверджують митну вартість товарів".

В результаті здійснення посадовими особами митниці контролю наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості відповідно до п.4.1. ст. 54 Митного кодексу України встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності:

- поставку за контрактом від 29.04.2015 № 15-0835-12 заявлено декларантом як поставку за договором купівлі-продажу не з виробником товару. Договір із третіми особами, що пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, декларантом не наданий;

- відповідно до додатку до контракту від 30.04.2014 № 1 залізорудний концентрат імпортується за ціною, що розраховується в залежності від вмісту Fе. Базова ціна залізорудного концентрату визначається на рівні 1913,69 руб.РФ/т при вмісті Fе66%. В залежності від збільшення або зменшення фактичного вмісту Fе, надбавка або знижка до базової ціни складає 20,36 руб.РФ/т за 1% Fе долі в пропорції. Рахунки виробника містять посилання на сертифікат якості для можливості ідентифікації за вмістом Fе, але, незважаючи на різний вміст Fе, ціна залізнорудного концентрату визначена на рівні 1240 руб.РФ/т. Рахунки контрактоутримувача та виробника ідентифікуються між собою лише за вагою та, як зазначено вище, містять ціну товару, визначену в залежності від вмісту Fе, що не відповідає ціні рахунків виробника. Таким чином, відповідні документи контрактоутримувача та виробника містять розбіжності щодо вартості товару, що постачається;

- зазначені рахунки контрактоутримувача та виробника не містять жодних печаток та штампів прикордонних служб, станцій та митниць. Відповідно до Положення про уніфікований порядок проставляння митними органами держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав на транспортних і комерційних документах печаток і штампів митних органів країн відправлення товарів, а також митних органів транзитних країн, яке було затверджене на 32-му засіданні Ради керівників митних служб держав - учасниць Співдружності рішенням №5/32 від 13.09.2001 (набрало чинності з 01.01.2002 та обов`язкове для виконання митними органами держав - учасниць Співдружності), відсутність на транспортних і/або комерційних документах відміток відповідних митних органів держав СНД є підставою для застосування додаткових форм митного контролю.

- за відомостями декларації країни експорту від 30.04.2015 №10101100/300415/0000468 вартість оцінюваного товару на умовах СРТ Дніпродзержинськ складає 1913,69 руб.РФ/т, що не відповідає ні рахункам виробника, ні рахункам контрактоутримувача. Зазначене унеможливлює використання наданої декларації країни експорту в якості документа, що підтверджує заявлену митну вартість;

- за умовами контракту від 29.04.2015 № 15-0835-12, додатку №1 від 30.04.2014 умови поставки СРТ Дніпродзержинськ, які передбачають несення продавцем витрат доставки до місця призначення на кордоні України. Відповідно до ч.10ст.58 МК України складовими митної вартості є, в тому числі, витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на страхування цих товарів. З метою перевірки числового значення заявленої митної вартості необхідне надання відомостей щодо транспортної складової.

Декларанту було запропоновано подати додаткові документи відповідно до п. 2, п. 3 ст. 53 Митного кодексу України.

Листом від 08.05.2015 № 062Д/1115, надісланим у складі електронного повідомлення, позивачем проінформовано митницю про неможливість надання додаткових документів, зазначених у вимогах митного органу, в термін визначений п.3 ст. 53 МК України та повідомлено, що зазначені документи будуть надані в установлений законом термін відповідно п.8 ст.55 МК України.

Дніпропетровською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 08.05.2015 №110010000/2015/600348/1, яким визначено митну вартість за другорядним (резервним) методом 2-ґ у сумі 2,9376 рублів РФ за тону, видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 08.05.2015 № 110010000/2015/20034.

Товар був випущений у вільний обіг за МД від 08.05.2015 №10010000/2015/020784.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що з урахуванням позиції підприємства, відсутності додаткових документів для підтвердження митної вартості товару, посадова особа митниці, правомірно прийняла рішення про коригування заявленої митної вартості товару №110010000/2015/600348/1 від 08.05.2015, відповідно до якого митну вартість скориговано до 2,9376 рублів РФ за кг на підставі наявних у митниці відомостей із застосуванням методу 2(ґ) відповідно до статті 64 Митного кодексу України, та картку відмову у прийнятті митної декларації №110010000/2015/20034 від 08.05.2015. У зв`язку з вищевикладеним, суд прийшов до висновку, що відповідач при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості заявленого позивачем товару та оформленні картки відмови діяв в межах наданих повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством України.

Натомість суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що митним органом не було спростовано контрактну ціну оцінюваних товарів, об`єктивну можливість і спроможність відповідача визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну товарів, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у ст. 58 Митною кодексу України. Відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Таким чином, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Вирішуючи справу по суті, суди попередніх інстанцій керувалися наступними нормами права.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За нормами ч. 2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.


................
Перейти до повного тексту