ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2020 року
м. Київ
справа №804/4906/15
адміністративне провадження №К/9901/14560/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А.,
суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції касаційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС
на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2016 (головуючий суддя Прокопчук Т.С., судді: Божко Л.А., Лукманова О.М.)
у справі № 804/4906/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Полімер ЛТД"
до Дніпропетровської митниці ДФС
про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товару, картки відмови,
УСТАНОВИВ:
У березні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранд Полімер ЛТД" (далі - ТОВ "Гранд Полімер ЛТД", позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпропетровської митниці ДФС (далі - відповідач), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №110100000/2015/200022/1 від 31.01.2015 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110100000/2015/00034 від 31.01.2015.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.05.2015 у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2016 скасовано постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.05.2015, задоволено позовні вимоги ТОВ "Гранд Полімер ЛТД", визнано протиправними та скасовано винесені Дніпропетровською митницею ДФС рішення про коригування митної вартості товарів №110100000/2015/200022/1 від 31.01.2015 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110100000/2015/00034 від 31.01.2015.
Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судоми норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2016, залишити в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.05.2015 у справі №804/4906/15.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач зазначає, що судом апеляційної інстанції надано невірну юридичну оцінку обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи по суті, помилкового скасування постанови суду першої інстанції. Натомість судом першої інстанції було правильно встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, надані позивачем не в повному обсязі та містять розбіжності, а саме розбіжності щодо дати оплати товару (протягом 10 днів після оплати або 30 днів після дати проформи-інвойсу), характеристик товару (поліетилен високої чи низької густини), невключення витрат на транспортно-експедиційні послуги до митної вартості товарів. За обставинами справи неможливість застосування основного метода визначення митної вартості обумовлена ненаданням позивачем витребуваних митницею додаткових документів, наявністю розбіжностей в наданих документах, ненаданням позивачем обґрунтувань таких розбіжностей, а також неможливістю обрахування всіх складових митної вартості. Судом апеляційної інстанції не враховано, що митницею правомірно здійснено коригування митної вартості товарів та використано другорядний метод 2 (а) за ціною договору щодо ідентичних товарів.
Позивач процесуальним правом надати письмові заперечення не скористався, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.02.2018 касаційну скаргу разом з матеріалами справи було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджується, що між ТОВ "Гранд Полімер ЛТД" та фірмою Ermano Enterprise LTD укладено контракт купівлі-продажу №30-07/2013 від 30.07.2013, відповідно до якого контрагент взяв на себе зобов`язання передати позивачу товар -поліетилен і поліпропілен різних марок в кількості та асортименті визначених в Рахунках-пропозиціях на умовах поставки ІНКОТЕРМС 2000 CIF Одесса (порт), які вказуються у відповідному рахунку - пропозиції для кожної наступної поставки та можуть бути зміненні за згодою сторін, а Покупець зобов`язався прийняти та оплатити товар.
На підставі вищезазначеного контракту позивачем на митну територію України ввезений товар - полімери етилену у первинних формах; поліетилен з питомою густиною менш як 0,94; поліетилен високого тиску, нелінійний, в гранулах, ГОСТ 16337-77, марка 15803-020в/с (литтєвий), торговельна марка Нафтан, з густиною 0,922 г/см3 (при t=20 град. С); вміст мономерних ланок етилену 99,57%, тип полімерізації - гомо полімер.
Для митного оформлення товару позивачем до митного органу шляхом електронного декларування подана митна декларація № 110100000/2015/201767, в якій зазначена вартість товару за ціною угоди - 0,9097 євро/кг, та визначені ст. 53 Митного кодексу України (далі - МК України) відповідні первинні документи, а саме: міжнародну автомобільну накладну; рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг № КА-0000038 та № СФ-0000085 від 29.01.2015; довідку про транспортні витрати №29/01-03 від 29.01.2015; біржові котирування; комерційний інвойс № 0423124; проформа-рахунок № 21/01-01; договір № 20/01-2015 від 20.01.2015 з додатковою угодою № 1; контракт №30-07/2013 від 30.07.2013; проформа інвойс продавця з перекладом; інвойс продавця з перекладом; договір-заявка на транспортно-експедиційні послуги № 2201-5 від 22.01.2014; договір про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом № 70501 від 07.05.2014; сертифікат про походження з перекладом; специфікацію на продукт; експортну митну декларацію.
При перевірці заявленої позивачем митної вартості товару митний орган дійшов висновку, що подані документи містять розбіжності:
1. Відповідно до п. 3.2 та 3.3 зовнішньоекономічного контракту від 30.07.2013 № 30-07/2013 продавець продає товар по контракту на умовах CIF Одеса (порт) Україна (згідно правил Інкотермс 2000) та продавець зобов`язаний підготувати товар та відвантажити його з порту протягом 10 днів з дати отримання оплати від покупця. Відповідно до інвойсу від 27.01.2015 № 27/01/2015-BL умови поставки FCA Білорусь м.Новополоцьк, передплата за товар шляхом відстрочки платежу у 30 днів після дати проформи-інвойсу від 22.01.2015 № 22/01/2015-BL. Але згідно п. 11.5 зовнішньоекономічного контракту від 30.07.2013 № 30-07/2013 усі зміни та доповнення до контракту будуть вважатись дійсними, якщо вони оформлені в письмовому вигляді та підписані уповноваженими представниками сторін зовнішньоекономічного контракту. Декларантом не надано жодного документу, в якому б містилася інформація щодо зміни умов поставки товарів та термінів оплати за них, що не дає можливості впевнитися в правдивості відомостей, наведених у інвойсі від 27.01.2015 № 27/01/2015-BL;
2. В інвойсі від 27.01.2015 р. № 27/01/2015-BL зазначено, що оплата за товар здійснюється через 30 днів з дати проформи-інвойсу та в описі товару зазначено - поліетилен високої густини, при цьому в перекладі до цього інвойсу зазначено, що оплата здійснюється через 30 днів після митного оформлення від імпорту, в описі - поліетилен низької густини, що викликає сумніви щодо правдивості інформації наведеній у зазначеному інвойсі;
3. Стосовно включення витрат на транспортно-експедиційні послуги до митної вартості товарів, сума яких (витрат на транспортно-експедиційні послуги) відповідно до рахунку-фактури від 29.01.2015 № СФ-0000085 та рахунку-фактури від 29.01.2015 № КА-0000038 складає 1000 грн., яка в свою чергу не включена до митної вартості товарів.
На адресу позивача було надіслане повідомлення про необхідність надати додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається (договір між виробником та фірмою Calisto Trade OU, Естонія); рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Позивачем 31.01.2015 були надані виписка з бухгалтерської документації; прайс-лист виробника (комерційна пропозиція); додаткова угода №3 від 18.02.2014 до контракту від 30.07.2013 №30- 07/2013; лист №30/01/2015-2 від 30.01.2015 від продавця.
Митним органом було зроблено висновок, що додатково надані позивачем документи не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості. Копія додаткової угоди №3 від 18.02.2014 не містила підписів та печаток уповноважених представників сторін зовнішньоекономічного контракту. З наданих документів неможливо розрахувати вартість експедиційних послуг та неможливо встановити, чи включені вони до митної вартості. Виписка з бухгалтерської документації зазначена у листі, але не надана.
31.01.2015 Дніпропетровською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №110100000/2015/200022/1 за другорядним методом 2а) за ціною договору щодо ідентичних товарів у розмірі 1,1239 євро/кг та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110100000/2015/00034.
Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відносно позивача відсутні обмеження, що встановлені положеннями ст. 58 МК України на застосування основного методу визначення вартості товарів, надані декларантом відомості підтверджені документально і в наявності є всі складові митної вартості товару, що імпортується. Відповідач не надав достовірних доказів, що подані позивачем для митного оформлення товару підтверджувальні документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в достовірності відомостей стосовно заявленої вартості та не дають можливості визначити митну вартість товару шляхом застосування обраного позивачем основного методу за ціною договору. Таким чином, дії митного органу щодо відмови у митному оформленні товарів за ціною договору, та самостійної митної оцінки вартості товару із застосуванням другорядного методу 2а) за ціною договору щодо ідентичних товарів без достатніх для того підстав, базуючись на припущеннях та довільно обраній вартості товару, є протиправними. Відповідно, рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є неправомірними та підлягають скасуванню.
Верховний Суд погоджується з такими висновками, виходячи з наступного.