ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2020 року
м. Київ
справа №2а-13817/12/2670
адміністративне провадження №К/9901/32048/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А.,
суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції касаційну скаргу Центральної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року (головуючий суддя Губська Л.В., судді: Ісаєнко Ю.А., Федотова І.В.)
у справі № 2а-13817/12/2670
за позовом Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування"
до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області
про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
У жовтні 2006 року Дочірня компанія "Украгазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Газопромислового управління "Харківгазвидобування" (далі - ПАТ "Укргазвидобування", позивач) звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова, в якому просила визнати нечинним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18 вересня 2006 року №0014291710/0, №0014301710/0, №0007341530/0, №0007331530/0, №0007321530/0, №0007311530/0, №0006531510/0, №0007351530/0, №0007361530/0. Справа неодноразово розглядалася судами попередніх інстанцій.
Постановою Господарського суду м. Києва від 18 грудня 2006 року у справі №25/578-А, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2010 року, позов задоволено повністю.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 вересня 2012 року постанову Господарського суду м. Києва від 18 грудня 2006 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2010 року було скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 квітня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2013 року, позовні вимоги ПАТ "Укргазвидобування" до ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18 вересня 2006 року №0006531510/0, №0014291710/0 та № 0014301710/0 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 18 вересня 2006 року №0014291710/0. Відмовлено в задоволенні решти позовних вимог.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31 серпня 2016 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 квітня 2013 року та ухвалу суду апеляційної інстанції від 06 червня 2013 року в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18 вересня 2006 року №0006531510/0 та №0014301710/0 скасовано, а справу у вказаній частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. В решті позовних вимог постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 квітня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2013 року залишено без змін.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2017 року у задоволенні позовних вимог ПАТ "Укргазвидобування" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління ДФС про визнання нечинними та скасування рішень - відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2017 року в частині відмови у задоволенні позову в частині вимог про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення від 18 вересня 2006 року №0006531510/0 та ухвалено в цій частині нову постанову про задоволення позову. У решті постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2017 року залишено без змін.
Не погоджуючись із судовим рішенням суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог, Центральна об`єднана державна податкова інспекція м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (далі - Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області, відповідач) звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року у справі № 2а-13817/12/2670 .
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 березня 2018 року касаційну скаргу було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді Пасічник С.С. та Юрченко В.П.
Касаційна скарга обґрунтована наступним. Позивачем порушено пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у зв`язку з несвоєчасною сплатою узгоджених сум податкових зобов`язань після граничних строків їх сплати. Практикою Верховного Суду України підтверджується, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), які виникли після введення мораторію, тому мораторій не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення. Невиконання таких зобов`язань є правопорушенням. Отже, нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення за невиконання згаданих зобов`язань та примусове стягнення на підставі виконавчих документів коштів на виконання таких грошових зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), а також штрафних санкцій ґрунтується на вимогах закону. У даній справі відповідач не може вважатися ні конкурсним, ні поточним кредитором, оскільки процедура банкротства завершена не була.
Позивач у запереченнях на касаційну скаргу проти доводів касаційної скарги заперечує, вважає постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2007 року законною та обґрунтованою, а тому просив касаційну скаргу залишити без задоволення. Позивачем зазначено, що Законом України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків. Отже податковим органом протиправно змінено призначення платежу, визначене платником податків, та, як наслідок, безпідставно застосовано штрафну санкцію за порушення строків сплати податкових зобов`язань, обов`язок щодо сплати яких виник у 2002 році.
В частині відмови у задоволенні позовних вимог касаційна скарга не подавалася.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 05 вересня 2006 року за результатами невиїзної документальної перевірки ГПУ "Харківгазвидобування" ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" з питання своєчасності сплати узгоджених податкових зобов`язань за період з 20 березня 2003 року по 05 вересня 2006 року ДПІ у Дзержинському районі складено акт №5499/1530/25617463 , яким встановлено порушення позивачем пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", у зв`язку з несвоєчасною сплатою узгоджених сум податкових зобов`язань - після граничних строків його сплати.
18 вересня 2006 року на підставі акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення №0014291710/0, №0014301710/0, №0007341530/0, №0007331530/0, №0007321530/0, №0007311530/0, №0006531510/0, №0007351530/0, №0007361530/0.
Податковим повідомленням-рішенням від 18 вересня 2006 року №0006531510/0 у зв`язку з порушенням позивачем пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 вказаного Закону, за затримку на 981, 923, 864, 833, 772, 740, 679, 648 днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на прибуток зобов`язано позивача сплатити штраф на загальну суму у розмірі 206 052,50 грн.
За період, що був предметом перевірки, щодо позивача декілька раз порушувалася справа про банкрутство та запроваджувалися мораторії на задоволення вимог кредиторів.
14 серпня 2001 року Арбітражним судом міста Києва порушено справу №23/386 про банкрутство ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Провадження у справі припинено 25 січня 2002року.
20 березня 2003 року Господарським судом міста Києва порушено справу №24/260-6 про банкрутство ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Провадження у справі припинено 23 грудня 2003 року.
24 грудня 2003 року Господарським судом міста Києва порушено справу №2/21-6 про банкрутство ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Провадження у справі припинено 30 серпня 2004 року.
30 серпня 2004 року Господарським судом міста Києва порушено справу №23/365-6 про банкрутство ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Провадження у справі припинено 06 квітня 2005 року.
11 квітня 2005 року Господарським судом міста Києва порушено справу 23/342-6 про банкрутство ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Провадження припинено 22 червня 2005 року.
04 липня 2005 року Господарським судом міста Києва порушено справу №19/22 про банкрутство ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Провадження у справі припинено 14 березня 2006 року.
З акту перевірки вбачається, що штрафні санкції застосовані податковим органом за прострочення сплати платником податків узгоджених сум податкових зобов`язань, які виникли до введення мораторію, проте після залишення без розгляду заяви ЗАТ "Корпорація "Украгроекспорт" про визнання банкрутом позивача (ухвала Господарського суду міста Києва від 14 березня 2006 року у справі №19/22).