ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 826/2311/16
адміністративне провадження № К/9901/11035/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А.,
суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС
на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.05.2016 (суддя Погрібніченко І.М.)
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2016 (головуючий суддя Желтобрюх І.Л., судді: Мамчур Я.С., Епель О.В.)
у справі № 826/2311/16
за позовом Приватного акціонерного товариства "Індустріальні та дистрибуційні системи"
до Київської міської митниці ДФС
про визнання протиправними дій та скасування рішень,
УСТАНОВИВ:
У лютому 2016 року Приватне акціонерне товариство "Індустріальні та дистрибуційні системи" (далі - ПрАТ "ІДС", позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київської міської митниці ДФС (далі - відповідач) про визнання протиправними дій відповідача з коригування митної вартості товару, декларування якого відбувалось відповідно до вантажної митної декларації № 100250002/2015/059897 від 13.10.2015; скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 100250002/2015/000121/2 від 13.10.2015; скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100250002/2015/00162 від 16.10.2015.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва 31.05.2016 у справі №826/2311/16 позов задоволено частково. Скасовано рішення про коригування митної вартості товарів 100250002/2015/000121/2 від 13.10.2015, прийняте відділом митного оформлення м/п "Західний" Київської міської митниці ДФС, скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100250002/2015/00162 від 16.10.2015, складену відділом митного оформлення м/п "Західний" Київської міської митниці ДФС. В решті позовних вимог - відмовлено.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2016 апеляційну скаргу Київської міської митниці ДФС залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.05.2016 - без змін.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, Київська міська митниця ДФС звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просила прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ПрАТ "ІДС" у повному обсязі.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій не враховано того, що документи, подані до митного оформлення для підтвердження митної вартості товарів відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (надані страхові документи неможливо обрахувати, страховий поліс є недійсним, позивач та його контрагент є пов`язаними особами, митна декларація країни відправлення не містить печаток та штампів митних органів та ін.). Зважаючи, що продавець і покупець є пов`язаними особами, а також враховуючи наявні розбіжності, виявлені недостовірні відомості у декларації митної вартості щодо відсутності взаємозв`язку між покупцем та продавцем, та відсутність документально підтверджених складових митної вартості, у митного органу виник об`єктивний та обґрунтований сумнів у правильності визначення митної вартості декларантом. Додаткові документи було прийнято до уваги митницею, але вони не використані в якості підтвердження митної вартості. Митну вартість було визначено за резервним методом, у зв`язку з неможливістю використання попередніх методів.
Позивач надав заперечення проти касаційної скарги, у яких заперечував проти її задоволення, просив залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.05.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2016 у справі №826/2311/16, які є законними та обґрунтованими.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.01.2018 касаційну скаргу разом з матеріалами справи було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 13.01.2015 між IDS Borjomi Georgia LLC (Грузія) (продавець) та ПрАТ "Індустріальні та дистрибуційні системи" (Україна) (покупець) було укладено зовнішньоекономічний договір (контракт) №СТ20-001/1501, згідно з умовами якого продавець продає, а покупець - придбаває мінеральну воду "Боржомі" окремими партіями на умовах СІР Одеса Західна, згідно ІНКОТЕРМС 2010.
02.03.2015 між покупцем та продавцем було укладено Додаткову угоду №1 до Контракту, згідно якої ціну товару за вказаним контрактом було змінено (знижено), з урахуванням різних економічних чинників.
13.10.2015 позивачем було подано до ВМО м/п "Західний" Київської міської митниці ДФС митну декларацію №100250002/2015/059897, за якою заявлено до митного оформлення товару "Вода природна мінеральні лікувально-столова гідрокарбонатна натрієва "Боржомі", сильногазована. Виготовлена 02.10.2015. Розфасована по 12 скляних пляшок ємкістю 0,5л. у поліетиленових упаковках - 2166 поліетиленових упаковок: 25992 скляних пляшок. Термін придатності 24 місяці. Всього: 12996 л". Митна вартість за одиницю товару (в літрах) складала 0,88 доларів США.
Разом з вказаною МД декларантом було подано до органу доходів і зборів міжнародну автомобільну накладну CMR № 071126 від 08.10.2015; інвойс №GЕ20150296 від 05.10.2015; пакувальний лист б/н від 05.10.2015; додаток №1 від 02.03.2015 до контракту №СТ20-001/1501 від 13.01.2015; додаток №2 від 10.06.2015 до контракту №СТ20-001/1501 від 13.01.2015; додаток №3 від 12.06.2015 до контракту №СТ20-001/1501 від 13.01.2015; зовнішньоекономічний договір (контракт) № СТ20-001/1501 від 13.01.2015; договір про надання послуг митного брокера № Т822/15 від 25.06.2015; інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного та радіологічного контролю товару № 2730 від 08.10.2015; сертифікат про походження товару форми СТ-1 № СЕ02015 01/003316 від 06.10.2015; копію митної декларації країни відправлення № С2287 від 08.10.2015.
За результатами опрацювання наданих декларантом документів Київська міська митниця ДФС України дійшла висновку, що вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв`язку з чим запропонувала декларанту надати додаткові документи згідно положень статті 53 Митного кодексу України, а саме: страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Листом від 13.10.2015 №13-002 декларант додатково надав: прайс-лист, видаткові накладні, виписку з бухгалтерських та банківських документів, довіреності, експертизу Держзовнішінформ, платіжні доручення, лист страхового поліса, свіфт-документи, вартісну довідку, калькуляцію від виробника, листи виробника, страховий поліс.
Однак за наслідками опрацювання додатково наданих ПрАТ "Індустріальні та дистрибуцій ні системи" документів митний орган дійшов висновку про відсутність у них відомостей, які б могли підтвердити митну вартість відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості. Зокрема, наданий декларантом прайс- лист виданий на умовах поставки СІР Одеса Західна, що вказує на суб`єктивну спрямованість та свідчить про надання спеціальних цін ПрАТ "Індустріальні та дистрибуційні системи", що підтверджується пунктом 1 додаткової угоди № 1 від 02.03.2015 до контракту.
Київською міською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 13.10.2015 №100250002/2015/000121/2, митна вартість визначена на рівні 1,02 доларів США за одиницю (в літрах) із застосуванням резервного методу.
16.10.2015 Київською міською митницею ДФС було оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100250002/2015/00162.
Задовольняючи частково адміністративний позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем як суб`єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов`язок доказування, не було спростовано правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також не доведена об`єктивна неможливість застосування першого методу. Відповідно, митним органом необґрунтовано прийнято оскаржуване рішення та скориговано митну вартість за резервним методом.
Суд касаційної інстанції погоджується з такими висновками, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
За нормами частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Відповідно до частини 2 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно з частиною 3 статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до частини 1 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Згідно з частиною 6 статті 54 Митного кодексу України (в редакції на момент прийняття спірного рішення) митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.