ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 818/519/16
адміністративне провадження № К/9901/27208/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А.,
суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Харкові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 14.06.2016 року (Суддя: Шаповал М.М.),
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2016 року (Судді: Шевцова Н.В., Мінаєва О.М., Макаренко Я.М.),
у справі № 818/519/16
за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром"
до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Харкові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби
про скасування податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Сумихімпром" (далі - позивач, ПАТ "Сумихімпром") звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС (далі - відповідач, СДПІ ОВП у м. Харкові) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС (далі - відповідач) від 15.04.2016р. №0000044700 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 57 457 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 28728,50 грн., та №0000054700 про зменшення суми від`ємного значення оподаткування податком на прибуток в розмірі 177586 грн.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 14.06.2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2016 року, позов задоволено.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, просив задовольнити скаргу, скасувати судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Касаційну скаргу обґрунтував правомірністю прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень внаслідок непідтвердження позивачем реальності господарських операцій з контрагентами за перевіряємий період, оскільки первинні документи містять певні недоліки, зокрема: 1) по взаємовідносинам з ТОВ "Дондревпром" по договору поставки від 16.04.2014 року № 27: згідно з наданими до перевірки товарно-транспортними накладними перевізником є ТОВ "Траф Альянс", однак в накладних відсутній код ЄДРПОУ перевізника; до того ж контрагент не є виробником поставленої продукції за цим договором; 2) по взаємовідносинам з ТОВ "Укрмашхімкомплект-2013" по договору поставки: при дослідженні податкових накладних було встановлено відсутність кодів УКТ ЗЕД та невідповідність кількості підшипників у паспортах; в екпрес-накладних ТОВ "Нової Пошти" в графі "Повний опис відправлення" був відсутній опис товару, що не дає можливості встановити який саме товар постачався. До того ж, відповідач керувався інформацією щодо порушення слідчим відділом ФР ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська кримінального провадження по ТОВ "Дондревпром" та ТОВ "Траф Альянс". Касаційна скарга не містить доводів щодо завищення позивачем собівартості реалізованої продукції (товарі, робіт, послуг).
Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, позивач включив до податкового кредиту червня 2015 року суми податку на додану вартість у сумі отриманих товарів від ТОВ "Дондревпром", ТОВ "Укрмашхімкомплект-2013".
У період з 29.03.2016 року по 31.03.2016 року відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ "Сумихімпром" з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість за червень 2015 року та податку на прибуток за 2015 рік по взаємовідносинам з ТОВ "Дондревпром" та ТОВ "Укрмашхімкомплект-2013", за результатами якої складено акт перевірки від 31.03.2016 року № 29/38-09-47-08/05766356 (а.с. 14) з висновками про завищення позивачем податкового кредиту за червень 2015 р. на суму 57 457 грн та завищення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника податку в банку в червні 2015 р. на суму 57 457 грн, чим порушено вимоги п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України. Також відповідач дійшов висновку про завищення позивачем собівартості реалізованої продукції (товарі, робіт, послуг) та заниження фінансового результату до оподаткування на загальну суму 177586 грн, що призвело до завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування за 2015 р. на суму 177 586 грн, чим порушено вимоги п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України.
До вказаних висновків відповідач дійшов у зв`язку з тим, що встановлені під час перевірки обставини не підтверджують реальність господарських операцій між ПАТ "Сумихімпром" та його контрагентами ТОВ "Дондревпром", ТОВ "Укрмашхімкомплект-2013".
15 квітня 2016 року на підставі акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0000054700 про зменшення ПАТ "Сумихімпром" суми від`ємного значення оподаткування податком на прибуток в розмірі 177 586 грн (а.с. 55-56); № 0000044700 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 57457 грн та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 28 728,50 грн (а.с. 53-54).
Задовольняючи позов та скасовуючи вищенаведені податкові повідомлення-рішення, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції виходив з документального підтвердження позивачем первинними документами здійснення господарських операцій з контрагентами за перевіряємий період. При цьому суди вказували, що деякі помилки контрагентом позивача в виданих документах не свідчать про безтоварність господарських операцій з придбання товару.
Суд касаційної погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України) зазначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг тощо. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України).
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 вказаного Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
Отже, господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та мають спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту.
Як встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, позивач включив до складу податкового кредиту червня 2015 року суми податку на додану вартість за придбаними товарами від ТОВ "Дондревпром" та ТОВ "Укрмашхімкомплект-2013".