ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 438/318/15-а
адміністративне провадження № К/9901/11434/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А.,
суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2016 року (Судді: Судова-Хомюк Н.М.,Гуляк В.В., Коваль Р.Й.),
у справі № 438/318/15-а
за позовом ОСОБА_1
до в.о.начальника Запорізької митниці Міндоходів Мужева Олексія Олександровича
про визнання дій посадової особи протиправними та скасування постанови у справі про порушення митних правил, -
ВСТАНОВИВ:
У березні 2015 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Бориславського міського суду з адміністративним позовом до в.о. начальника Запорізької митниці Міндоходів (далі - відповідач), в якому, з врахуванням зміни підстав позову, просив суд визнати протиправними дії начальника Запорізької митниці Міндоходів Мужева О.О. щодо винесення постанови у справі про порушення митних правил № 0221/11200/14 від 14 жовтня 2014 року про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 223 987,71 грн (за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 485 МК України), та скасувати вказану псотанову.
Постановою Бориславського міського суду Львівської області від 8 червня 2015 року позов задоволено, визнані протиправними дії відповідача, та скасована постанова про порушення митних правил № 0221/11200/14 від 14 жовтня 2014 року. Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 485 Митного кодексу України щодо позивача закрито.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.09.2016 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. В обґрунтування касаційної скарги зазначив, що відповідачем порушений п`ятнадцятиденний строк розгляду справи про порушення митних правил, встановлений ст. 525 МК України, оскільки протокол про порушення митних правил складений 02.09.2014 року, а постанову про порушення митних правил винесено 14.10.2014 року. Також відповідачем порушені вимоги ст. 467 МК України в частині строків накладення адміністративного стягнення (не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а стягнення накладено більш, як через півтора року з моменту виявлення порушення). Також зазначив, що суд, посилаючись на те, що позивач ввіз автомобіль в режимі транзит не звернув уваги, що дані про режим транзиту зазначені лише в поясненнях відповідача, та жодним чином не підтверджені документально, декларація в матеріалах справи відсутня і позивач при перетині кордону її не подавав та не підписував, бо ввозив автомобіль по смузі руху "зелений коридор". Крім цього посилався на те, що позивача притягнуто двічі до відповідальності за одне й те саме порушення і в оскаржуваній постанові митного органу не доведено склад адміністративного порушення, передбачений ст. 485 МК України; не вказано дати вчинення такого порушення митних правил (дати його виявлення). Крім цього посилався на те, що на спірні правовідносини не поширюється митний режим транзиту, а їх регулювання здійснюється положеннями глави 18 Митного кодексу України, що стосується митного режиму тимчасового ввезення.
Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 03.07.2013 р. в зоні діяльності м/п "Краковець" Львівської митниці Міндоходів по смузі руху "Зелений коридор" на митну територію України у митному режимі "транзит" ввіз транспортний засіб "OPEL OMEGA", кузов НОМЕР_1, реєстраційний номер " НОМЕР_2 " (країни реєстрації: Республіка Польща). Згідно з ст.95 МК України строк транзитного перевезення для автомобільного транспорту становить 10 діб. Позивач зобов`язаний був вивезти вказаний транспортний засіб у строк до 12.07.2013р. Однак, станом на 02.09.2014р. автомобіль не вивезено за межі митної території України.
Постановою Запорізької митниці Міндоходів від 12.08.2014р. № 0162/11200/14 позивача було визнано винним у вчиненні порушення митних правил за ознаками ч.3 ст.470 МК України та накладено штраф у розмірі 8500 грн.
14.10.2014 року відповідачем складено постанову про порушення митних правил № 0221/11200/14, оскільки ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України, зокрема, у тому, що він порушив вимоги та обмеження, встановлені розділом V МК України (глава 17 Транзит), тобто використовує товари (вищевказаний автомобіль), стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги. Сума несплачених позивачем митних платежів, відповідно до ст.296 МК України та згідно службової записки управління митної вартості, класифікації товарів та заходів регулювання ЗЕД Запорізької митниці Міндоходів від 21.08.2014р. №08-70-52-21/979-ЕП складає 74622, 57 грн.
З огляду на викладене, постановою в.о.начальника Запорізької митниці Міндоходів Мужева О.О. від 14 жовтня 2014 року № 0221/11200/14 позивача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України, та накладено на нього адмінстягнення у виді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 223 987,71 грн.
Вважаючи такі дії відповідача неправомірними, позивач і звернувся в суд з даним позовом.
Розглядаючи справу та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що у зв`язку з винесенням оскаржуваної постанови від 14.10.2014 року позивача двічі притягнуто до відповідальності за одне і те ж правопорушення, яке полягає у тому, що ним перевищений встановлений строк доставки транспортного засобу, проте за вказане порушення постановою Запорізької митниці Міндоходів від 12.08.2014р. № 0162/11200/14 ОСОБА_1 вже було визнано винним у вчиненні порушення митних правил за ознаками ч.3 ст.470 МК України та накладено штраф у розмірі 8500 грн. Отже відповідачем допущено неповноту провадження у справі, зокрема, при винесенні постанови, якою позивача притягнуто до відповідальності за ст. 485 Митного кодексу України, не вказано обставин, встановлених під час розгляду справи, про те які саме дії (бездіяльність) позивача свідчать про використання товарів (вищевказаного автомобіля), стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги. Також не вказано дати вчинення такого порушення митних правил (дати його виявлення). При цьому, у постанові міститься тільки посилання на суму несплачених ОСОБА_1 митних платежів. Інші фактичні обставини, які наведені у оскаржуваній постанові, стосуються порушення позивачем встановленого МК України строку транзитного перевезення автомобіля, оскільки вказані обставини є аналогічними тим обставинам, які встановлені при винесенні відносно позивача постанови №0162/11200/14 від 12.08.2014р. Однак, за це порушення митних правил (порушення строку транзитного перевезення автомобіля) позивача вже було притягнуто до адміністративної відповідальності постановою №0162/11200/14 від 12.08.2014р.