ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 810/495/16
адміністративне провадження № К/9901/6451/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А.,
суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ела Групп"
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2016 року (Суддя: Межевич М.В., Земляна Г.В., Сорочко Є.О.),
у справі № 810/495/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ела Групп"
до Київської митниці ДФС
про визнання протиправним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛА ГРУПП" (далі - позивач, ТОВ "ЕЛА ГРУПП") звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської митниці ДФС (далі - відповідач, Київська митниця ДФС) про визнання протиправним та скасування рішення щодо коригування митної вартості товару від 18.08.2015 № 125110011/2015/010158/2.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2016 року позов задоволено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції. В обґрунтування касаційної скарги зазначив, що під час митного оформлення товару позивач надав митниці всі документи, що свідчать про вартість задекларованого товару, оригінали яких подавались представнику митниці, проте в рішенні про коригування митної вартості вказано на відсутність відомостей, що підтверджують числові значення, та не вказано, які саме розбіжності є в поданих документах та які додаткові документи слід надати.
Відповідач надіслав на адресу Вищого адміністративного суду заперечення на касаційну скаргу, з врахуванням яких просив залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, оскільки під час митного оформлення задекларованого товару позивач надав не всі документи, що необхідні для визначення митної вартості та її підтверджують, у наданих декларантом документах було виявлено розбіжності, вони не містили повну інформацію про митну вартість та її складові частини, а копія контракту № 2 не містила підпису продавця.
Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами, у серпні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛА ГРУПП" здійснювало ввезення на митну територію України товару (текстильні покриття для підлоги з синтетичних матеріалів), придбаного у компанії Hebeі Longsheng Metals and Minerals Co., Ltd (Китай) на підставі контракту від 18.05.2015 № 15.5.18/UA, митне оформлення якого здійснювалось через Київську митницю ДФС.
З метою митного оформлення вказаного товару позивач подав до Київської митниці ДФС електронну митну декларацію від 18.08.2015 № 125110011/2015/011512, в якій задекларував товар (виставковий ковролін - тонке килимове покриття для проведення виставок, презентацій та інших урочистостей; покриття для підлоги не ткані, що не тафрингові та не з повсті, з синтетичних матеріалів, щільність 300 г/кв.м, склад 100% поліестер, без основи; всього: 20140.00 м2 - 206 рулонів; напольне покриття 300 г/кв.м колір яскраво червоний 105, 3328м2 - 36", вагою 6137,00 кг) за ціною 11276,68 доларів США.
Вказану митну вартість товару декларант визначив за основним методом - за ціною договору.
До митної декларації позивач додав пакет документів, що перелічені у графі 44 МД, які необхідні для розмитнення товару, а саме: (m 1602) картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами від 17.10.2013 № 100/2012/0004154; (d 1701) акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 08.08.2015 № 500060702/2015/6487; (m 1701) акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 14.08.2015 № 125110011/2015/011318; (d 2730) міжнародну автомобільну накладну (CMR) від 08.08.2015 № 53221; (d 2761) коносамент (Bill of Lading) від 15.06.2015 № QDSM0509002; (d 3001) банківський платіжний документ, що стосується товару від 26.06.2015 б/н.; (d 3007) документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 31.07.2015 б/н.; (d 3014) прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 28.04.2015 б/н.; (3105) рахунок-фактуру (інвойс) від 11.06.2015 № 1515034x; (d 3141) пакувальний лист від 11.06.2015 б/н.; (d 4103) доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 12.08.2014 додаток № 2; (m 4104) зовнішньоекономічний договір (контракт) від 18.05.2015 № 15.05.18/UA; (m 4207) договір про надання послуг митного брокера від 18.03.2011 № 18032011; (m 4301) договір (контракт) про перевезення від 23.05.2014 № 1212; (5504) інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару 15.06.2015 № 2761; (d 7001) сертифікат про походження товару форми А від 11.06.2015 № G151300013461534; (d 9000) екологічна декларація від 31.07.2015 № 36791.
18 серпня 2015 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару № 125110011/2015/010158/2 у зв`язку з відсутністю інформації щодо всіх складових митної вартості та декларантом не подано додаткові документи для підтвердження митної вартості товару, відповідно до якого визначено митну вартість товару за шостим (резервним) методом. При цьому вказаний метод визначений з врахуванням даних автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом митної вартості, в якій містились дані, що у попередні періоди подібний товар розмитнювався за більшою митною вартістю, ніж задекларував позивач, зокрема рішення митного органу від 03.08.2015 року № 100250004/2015/000004/2. У вказаному рішенні додатково був зазначений перелік документів, які витребувались митним органом: виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.
Цього ж дня відповідачем прийнято рішення про відмову у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, оформлене карткою відмови від 18.08.2015 № 125110011/2015/00208.
18 серпня 2015 року позивач подав до Київською митниці ДФС нову митну декларацію № 125110011/2015/011541, в якій відкоригував митну вартість товару з урахуванням рішення митного органу щодо коригування митної вартості, сплатив до державного бюджету всі митні платежі, у тому числі й різницю між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом (різниця складає 102 070,51 грн). Київською митницею ДФС прийнято рішення про завершення митного оформлення товару позивача, пропуск його на митну територію України та випуск у вільний обіг.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що подані позивачем митному органу документи повністю підтверджують визначену позивачем митну вартість товару та її складові частини. Додатково повідомлені митним органом під час судового розгляду розбіжності в документах (оплаті товару та не підтвердження транспортних витрат) не було підставою оскаржуваного рішення, проте суд зазначив, що вказані доводи також підтверджені позивачем документально.
Скасовуючи вказану постанову суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції посилався на правомірність прийняття митним органом оскаржуваного рішення, оскільки наданий відповідачу додаток № 2 від 11.06.2015 до Контракту не містив підпису продавця, транспортні витрати не підтверджені документально, оскільки позивачем на підтвердження здійснення транспортних витрат до митного оформлення було надано, зокрема: договір на перевезення, довідку коносамент. Поряд із цим, інформацію про розмір витрат на транспортування містила виключно довідка, яка не може вважатися документом, що підтверджує здійснення транспортних витрат. При цьому рахунок та платіжне доручення були надані лише до суду. Отже на час прийняття рішення у відповідача були обґрунтовані сумніви щодо правильності визначення позивачем митної вартості спірного товару в частині підтвердження договірної ціни та транспортних витрат, у зв`язку із чим, відповідачем було направлено позивачу повідомлення про необхідність надання додаткових документів, які, однак, позивачем надані не були.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції та вважає вірним висновок суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 53 Митного Кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Згідно із ч. 2 ст. 53 МК документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.