ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 826/26096/15
адміністративне провадження № К/9901/11623/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А.,
суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Індустріальні та дистрибуційні системи"
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2016 року
у справі № 826/26096/15
за позовом Приватного акціонерного товариства "Індустріальні та дистрибуційні системи"
до Одеської митниці ДФС та Митного поста "Іллічівськ" Одеської митниці ДФС
про визнання протиправними дій, скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, -
ВСТАНОВИВ:
Приватне акціонерне товариство "Індустріальні та дистрибуційні системи" (далі - позивач, ПАТ "Індустріальні та дистрибуційні системи") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Одеської митниці ДФС (далі - відповідач-1, митниця), Митного поста "Іллічівськ" Одеської митниці ДФС (далі - відповідач-2) про:
- визнання протиправними дій відділу митного оформлення 3 м/п "Іллічівськ" Одеської митниці ДФС з коригування митної вартості товару, декларування якого відбувалось відповідно до вантажної митної декларації № 500040403/2015/003096 від 22 липня 2015 року;
- скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 500040403/2015/000020/2 від 22 липня 2015 року, прийнятого відділом митного оформлення 3 м/п "Іллічівськ" Одеської митниці ДФС;
- скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500040403/00026 від 22 липня 2015 року, складеної відділом митного оформлення 3 м/п "Іллічівськ" Одеської митниці ДФС.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 квітня 2016 року позов задоволено частково: скасовано рішення про коригування митної вартості товарів № 500040403/2015/000020/2 від 22 липня 2015 року, прийняте відділом митного оформлення 3 м/п "Іллічівськ" Одеської митниці ДФС; скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500040403/00026 від 22 липня 2015 року, складену відділом митного оформлення 3 м/п "Іллічівськ" Одеської митниці ДФС. В решті позовних вимог - відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2016 року постанову суду першої інстанції скасовано та ухвалено нову постанову, якою в задоволені позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції. В обґрунтування доводів касаційної скарги товариство посилалось на невідповідність висновку суду апеляційної інстанції фактичним обставинам справи та про безпідставність коригування митним органом митної вартості товарів за другорядним методом, оскільки для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом позивачем було надано необхідний пакет підтверджуючих документів, в яких чітко визначена ціна придбаного товару, з яких не вбачається розбіжностей чи обставин, які впливають на числове значення заявленої митної вартості товару.
Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 13 січня 2015 року між IDS Borjomi Georgia LLC (Грузія) (за контрактом - продавець) та ПрАТ "Індустріальні та дистрибуційні системи" (Україна) (за контрактом - покупець) було укладено зовнішньоекономічний договір (контракт) № СТ20-001/1501, згідно умов якого, продавець зобов`язується продати, а покупець - придбати мінеральну воду "Боржомі" окремими партіями на умовах СІР Одеса Західна, згідно ІНКОТЕРМС 2010.
02 березня 2015 року між покупцем та продавцем було укладено Додаткову угоду № 1 до Контракту, згідно якої ціну товару за вказаним контрактом було змінено (знижено), з урахуванням різних економічних чинників.
На виконання умов контракту № СТ20-001/1501 від 13 січня 2015 року на підставі інвойсу № від 15 липня 2015 року була здійснена поставка товару.
22 липня 2015 року позивачем через свого митного брокера в порядку електронного декларування було подано до ВМО 3 м/п "Іллічівськ" Одеської митниці ДФС митну декларацію № 500040403/2015/003096 з метою здійснення митного оформлення ввезеного на територію України товару, за контрактом № СТ20-001/1501 від 13 січня 2015 року, а саме: вода природна мінеральна лікувально-столова гідрокарбонатна натрієва "Боржомі", сильногазована. Торговельна марка - "BORJOMI". Виготовлена та розлита в період з 30 червня 2015 по 15 липня 2015 року. Розфасована: 12 скляних пляшок по 0,5 л. у 6156 поліетиленових упаковок (73872 скляних пляшок). Термін придатності 24 місяці. Розфасована: 12 скляних пляшок по 0,33 л у 8892 поліетиленових упаковок (106704 скляних пляшок). Термін придатності 24 місяці. Розфасована: 6 поліетиленових пляшок (РЕТ) по 0,75 л. у 11560 поліетиленових упаковок (69360 РЕТ пляшок). Термін придатності 12 місяців. Розфасована 12 поліетиленових пляшок (РЕТ) по 0,5 л у 17664 поліетиленових упаковок (211968 РЕТ пляшок). Термін придатності 12 місяці. Відповідає вимогам ДСТУ 878-93 та СТГ 50:2010. Виробник - IDS Borjomi Georgia, а Georgian Branch of IDS Borjomi Beverages Co.N.V. Країна виробництва: GE. Надійшла у залізничних вагонах №№ 21683321, 21144761, 21213210, 21137179, 21181946.
Одночасно, з вказаною вище МД декларантом було подано до органу доходів і зборів: картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами № 100/2012/0003919 від 16 листопада 2012 року; вагонну відомість № 74302 від 19 липня 2015 року; накладну ЦІМ/УМВС № 00002168 від 17 липня 2015 року; накладну ЦІМ/УМВС № 00002169 від 17 липня 2015 року; накладну ЦІМ/УМВС № 00002170 від 17 липня 2015 року; накладну ЦІМ/УМВС № 00002171 від 17 липня 2015 року; накладну ЦІМ/УМВС № 00002172 від 17 липня 2015 року; передатну відомість (документ, який засвідчує факт передання товару/вантажу/однією залізницею іншій) № 2 від 19 липня 2015 року; платіжні доручення № 14 від 15 квітня 2015 року, № 18 від 29 квітня 2015 року, №19 від 07 травня 2015 року, № 20 від 14 травня 2015 року, № 21 від 18 травня 2015 року, № 23 від 27 травня 2015 року, № 24 від 03 червня 2015 року, № 25 від 08 червня 2015 року, № 26 від 26 червня 2015 року, № 27 від 08 липня 2015 року, б/н від 15 квітня 2015 року, б/н від 29 квітня 2015 року, б/н від 14 травня 2015 року, б/н від 18 травня 2015 року, б/н від 27 травня 2015 року, б/н від 03 червня 2015 року, б/н від 08 червня 2015 року, б/н від 26 червня 2015 року, б/н від 08 липня 2015 року; прайс-лист виробника товару б/н від 02 березня 2015 року; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 11/653 від 04 червня 2015 року; рахунок-фактуру (інвойс) № GE20150202 від 15 липня 2015 року; пакувальний лист б/н від 15 липня 2015 року; страховий поліс № 00837 від 28 січня 2015 року; додаток № 1 від 02 березня 2015 року до контракту № СТ20-001/1501 від 13 січня 2015 року; додаток № 2 від 10 червня 2015 року до контракту № СТ20-001/1501 від 13 січня 2015 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) № СТ20-001/1501 від 13 січня 2015 року; доповнення до внутрішнього договору № 1 від 19 грудня 2014 року; договір про надання послуг митного брокера № BU6-126 від 16 травня 2014 року; інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару № 2720 від 17 липня 2015 року; сертифікат про походження товару форми СТ-1 № GEO 2015 01/000793 від 31 березня 2015 року; довіреності № 001 від 13 січня 2015 року, № 003 від 13 січня 2015 року, № 004 від 01 липня 2015 року, № 005 від 01 липня 2015 року; лист № 201/4-15ц від 27 березня 2015 року; лист № 270/4-15ц від 27 квітня 2015 року; лист № LT32-303/1410 від 15 жовтня 2014 року; лист № LT32-591/1503 від 27 березня 2015 року; копію митної декларації країни відправлення № С1602 від 17 липня 2015 року.
На етапі перевірки правильності визначення декларантом митної вартості товару митним органом висунута вимога щодо надання останнім для підтвердження заявленої митної вартості впродовж 10 календарних днів додаткових документів згідно з пунктом 4 статті 53 МК України, а саме: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).
Декларант позивача, у свою чергу листом № 2 від 22 липня 2015 року повідомив митний орган про те, що ним було надано всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, передбачені ч. 2 статті 53 МК України та додатково надав: інформацію, що стосується відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України з копіями підтверджуючих документів та розрахунок ціни (калькуляцію).
Стосовно вимоги Митниці надати довідкову інформацію про вартість у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам, декларант вказав на неможливість її надання у зв`язку з тим, що такі документи можуть бути надані виключно організаціями, які мають повноваження на здійснення оціночної діяльності в країні-експортері (Грузія), а тому надати додаткову інформацію по вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам, протягом 10 календарних днів з дати запиту є неможливим.
Крім цього, як вбачається з матеріалів справи, декларант вказав, що станом на 22.07.2015 року надісланий запит щодо отримання такого документу.
За наслідками опрацювання додатково наданих ПрАТ "Індустріальні та дистрибуційні системи" документів на вимогу митного органу Одеською митницею ДФС було відмовлено позивачу у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500040403/2015/00026, та прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № 500040403/2015/000020/2 від 22 липня 2015 року. Зокрема, відповідно до рішення № 500040403/2015/000020/2 митна вартість визначена на рівні 0, 9100 USD/одиницю із застосуванням другорядного методу.
В подальшому Одеською митницею ДФС надано згоду на випуск товарів у вільний обіг під гарантійні зобов`язання, шляхом сплати до державного бюджету сум податків і зборів згідно митної вартості, визначеної митним органом в повному обсязі, та щодо надання протягом 80 днів з дня випуску товарів відповідних документів для підтвердження заявленої митної вартості.
Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, прийшов до висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови не відповідають вимогам чинного законодавства та підлягають скасуванню, оскільки ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішень щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів. До того ж, матеріалами справи документально не підтверджено факту надання митницею письмових обґрунтувань про те що взаємозв`язок між покупцем та продавцем якимось чином вплинув на заявлену митну вартість задекларованого товару. Крім цього, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів № 500040403/2015/000020/2 від 22 липня 2015 року не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості товарів, за наслідками яких розпочалась процедура консультацій. Обставини, на підставі яких контролюючий орган дійшов до висновку про наявність взаємозв`язку між покупцем та продавцем, який вплинув на заявлену вартість товару під час митного оформлення, митницею не зазначались, а були викладені у письмових запереченнях на позовну заяву під час судового врегулювання спору, що позбавило товариства можливості довести відсутність жодних обмежень для застосування першого методу визначення митної вартості.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи вищенаведену постанову суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову посилався на те, що існуючий взаємозв`язок між продавцем вказаного товару IDS BORJOMI GEORGIA LLC (Грузія) та покупцем товару ПрАТ "Індустріальні та дистрибуційні системи" (Україна) вплинув на заявлену декларантом митну вартість, яка була зменшена згідно з додатковою угодою № 1 до Контракту від 13.01.2015 № СТ20-001/1501.
Крім того, колегія суддів звертала увагу на те, що відповідно до зовнішньоекономічного контракту передбачено умови поставки СІР Одеса Західна, уповноваженою особою декларанта були надані страхові документи, а саме страховий поліс № 00837 від 28.01.2015, угоду до страхового полісу № ICG/AG 15/026+1 від 04.03.2015, але не надані відомості про вартість страхування товарів за митною декларацією № 500040403/2015/003096 від 22.07.2015, які необхідні для підтвердження заявленої декларантом митної вартості товарів за вказаною митною декларацією. Також суд першої інстанції не врахував того, що жодного банківського документа, який би стосувався даної конкретної поставки товару декларантом надано не було; відомості про вартість страхування товару, інформація щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам також не була надана.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції та вважає вірним висновок суду першої інстанції з огляду на наступне.