ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 810/1185/16
адміністративне провадження №К/9901/27025/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А.,
суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми "Валентина ЛТД"
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2016 року (Судді: Губська О.А., Грибан І.О., Беспалов О.О.),
у справі № 810/1185/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми "Валентина ЛТД"
до Києво-Святошинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
05 квітня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Валентина ЛТД" (далі - позивач, ТОВ ВКФ "Валентина ЛТД") звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Васильківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (правонаступник Києво-Святошинська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, далі - відповідач), в якому з урахуванням зменшення позовних вимог просив:
- визнати протиправною бездіяльність Васильківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області щодо несвоєчасного внесення змін в інтегровану картку ТОВ ВКФ "Валентина ЛТД" згідно поданої декларації від 31.12.2015;
- скасувати рішення Васильківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 19.02.2016 №1266/10/10-07-15-02-11 про відмову переходу ТОВ ВКФ "Валентина ЛТД" на єдиний податок четвертої групи;
- зобов`язати Васильківську ОДПІ ГУ ДФС у Київській зареєструвати ТОВ ВКФ "Валентина ЛТД" платником єдиного податку четвертої групи з 1 січня 2016 року.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 26 травня 2016 року позов задоволено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2016 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з вищенаведеним рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права просив його скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
Доводи касаційної скарги обґрунтував незгодою з рішенням суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позову, оскільки наявність несплаченої пені у розмірі 1 931,95 грн (про яку зазначено в апеляційній скарзі), яка врахована судом апеляційної інстанції в якості підстави для відмови в задоволенні позову, не була підставою для відмови відповідачем рішенням від 19.02.2016 №1266/10/10-07-15-02-11 в переході позивача на статус платника єдиного податку четвертою групи. До того ж в судовому процесі відповідач не надав рішення та доказів про нарахування пені, як і розрахунку її нарахування. Тобто суд апеляційної інстанції оцінив пояснення контролюючого органу, які не були підставою для відмови в прийнятті рішення.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.02.2018 року касаційну скаргу передано на розгляд судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.
Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами, 19.02.2015 року позивач подав до Васильківської ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області (код ДПІ:1007) звітну декларацію з поквартальною розбивкою до кінця року суми самостійно визначеного податкового зобов`язання в сумі 17 953, 32 грн., проте через технічні проблеми, а саме відсутністю позивача у реєстрі, вказану декларацію не було прийнято.
19.02.2015 позивач подав ідентичну декларацію до Васильківської ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області (м. Васильків, код ДПІ:1030), яка була прийнята податковим органом.
Підтвердженням сплати позивачем визначеної декларацією суми податку є платіжні доручення: №304 від 30.04.2015; №664 від 29.07.2015; №667 від 30.07.2015; №1209 від 26.11.2015; №1332 від 17.12.2015.
В кінці 2015 року відповідач повідомив позивача про те, що він є в реєстрі платників по Васильківському району (код ДПІ: 1007), разом з цим повідомив, що в інтегрованій картці позивача рахується борг в сумі 17 953, 32 грн.
30.12.2015 року позивач подав до Васильківської ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області (код ДПІ:1007) у електронному вигляді звітну декларацію по податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2015 рік, а також відомості про наявні об`єкти житлової нерухомості. Також 30.12.2015 позивач подав уточнюючу декларацію до Васильківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, (код ДПІ: 1030) в електронному вигляді, а також додатково подав таку саму уточнюючу декларацію 31.12.2015 на паперовому носії. Із вказаними деклараціями позивач подав відомості про наявні об`єкти житлової нерухомості, з яких випливає відсутність таких об`єктів.
Таким чином, позивач уточнюючими деклараціями нарахував до зменшення податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки на суму 17 953, 32 грн.