ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/3984/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І.М. (головуючий), Колос І.Б., Малашенкової Т.М.,
здійснивши розгляд у письмовому провадженні
касаційної скарги Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києва),
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2020,
за скаргою акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр транспортної логістики" акціонерного товариства "Українська залізниця"
на дії старшого державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Саковича Станіслава Юрійовича
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Металургтранс"
до акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр транспортної логістики" акціонерного товариства "Українська залізниця"
про стягнення 1 653 295,44 грн.
Історія та обставини справи
У квітні 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" (далі - ТОВ "Металургтранс") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", яке в подальшому змінило найменування на акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр транспортної логістики" акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - АТ "Укрзалізниця", Залізниця, відповідач), про стягнення 1 653 295,44 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 01.11.2018 (суддя Пінчук В.І.) у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2019 (колегія суддів: Смірнова Л.Г., Дідиченко М.А., Пономаренко Є.Ю.) рішення господарського суду міста Києва від 01.11.2018 скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено повністю, стягнуто з АТ "Укрзалізниця" на користь ТОВ "Металургтранс" 1 653 295,44 грн, 24 799,43 грн судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 37 199,15 грн судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.
Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2019 (колегія суддів: Смірнова Л.Г., Дідиченко М.А., Пономаренко Є.Ю.) заяву ТОВ "Металургтранс" про розподіл судових витрат (витрат, понесених на правничу допомогу) в даній справі задоволено; стягнуто з АТ "Укрзалізниця" на користь ТОВ "Металургтранс" 51 000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених при розгляді справи №910/3984/18.
11.03.2019 на виконання вказаних постанови та додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду господарським судом міста Києва було видано відповідні накази.
Постановою Верховного Суду від 08.05.2019 (колегія суддів: Селіваненко В.П., Булгакова І.В., Пільков К.М.) постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2019 залишено без змін, додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2019 скасовано, а справу в частині розгляду клопотання ТОВ "Металургтранс" про розподіл судових витрат (витрат, понесених на правничу допомогу адвоката) направлено на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2019 (колегія суддів: Буравльов В.І., Руденко М.А., Пашкіна С.А.), залишеною без змін постановою Верховного Суду від 10.10.2019 (колегія суддів: Кролевець О.А., Вронська Г.О., Мамалуй О.О.), відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Металургтранс" про розподіл судових витрат, понесених на правничу допомогу, пов`язаних з розглядом апеляційної скарги ТОВ "Металургтранс".
06.12.2019 АТ "Укрзалізниця" звернулося до господарського суду міста Києва зі скаргою на дії Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі - ВДВС), згідно з якою заявник просив суд:
1) визнати неправомірними дії старшого державного виконавця ВДВС Саковича Станіслава Юрійовича, вчинені в рамках виконавчого провадження, а саме:
- щодо вчинення дій шляхом прийняття постанов від 25.11.2019 про відкриття виконавчого провадження, про арешт майна боржника, про арешт коштів боржника, про стягнення виконавчого збору з боржника, в рамках виконавчого провадження №60704745;
- інші виконавчі дії, спрямовані на звернення стягнення на майно АТ "Укрзалізниця";
2) скасувати постанови старшого державного виконавця ВДВС Саковича Станіслава Юрійовича, прийняті в рамках виконавчого провадження № 60704745, а саме:
- від 25.11.2019 про відкриття виконавчого провадження;
- від 25.11.2019 про стягнення виконавчого збору;
- від 25.11.2019 про арешт майна боржника;
- від 25.11.2019 про арешт коштів боржника;
- від 29.11.2019 про стягнення з боржника витрат на виконавче провадження;
3) зобов`язати старшого державного виконавця ВДВС Саковича Станіслава Юрійовича відновити порушене право АТ "Укрзалізниця", шляхом вчинення дій з метою повернення боржнику стягнутих в рамках виконавчого провадження №60704745 на депозитний рахунок ВДВС грошових коштів;
4) до закінчення розгляду цієї скарги заборонити ВДВС вчиняти дії по перерахунку з депозитного рахунку стягнутих з філії "Центр транспортної логістики" АТ "Укрзалізниця" в рамках виконавчого провадження № 60704745 грошових коштів;
5) зобов`язати ВДВС винести постанову про повернення наказу господарського суду міста Києва від 11.03.2019 у справі № 910/3984/19 стягувачу, відповідно до пункту 9 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".
13.12.2019 АТ "Укрзалізниця" також звернулось до господарського суду міста Києва зі скаргою на дії ВДВС, згідно з якою заявник просив суд:
1) визнати неправомірними дії старшого державного виконавця ВДВС Саковича Станіслава Юрійовича, вчинені в рамках виконавчого провадження, а саме:
- щодо вчинення дій шляхом прийняття постанов від 25.11.2019 про відкриття виконавчого провадження, про арешт майна боржника, про арешт коштів боржника, про стягнення виконавчого збору з боржника, в рамках виконавчого провадження № 60813742;
- інші виконавчі дії, спрямовані на звернення стягнення на майно АТ"Укрзалізниця";
2) скасувати постанови старшого державного виконавця ВДВС Саковича Станіслава Юрійовича, прийняті в рамках виконавчого провадження №60813742, а саме:
- від 06.12.2019 про відкриття виконавчого провадження;
- від 06.12.2019 про стягнення виконавчого збору;
- всі інші постанови, винесені відносно АТ " Укрзалізниця ";
3) до закінчення розгляду цієї скарги заборонити старшому державному виконавцю ВДВС Саковичу Станіславу Юрійовичу вчиняти дії щодо накладання арешту на банківські рахунки АТ "Укрзалізниця", код 40123465, та вчиняти інші дії, що пов`язані із зарахуванням коштів на депозитний рахунок, їх перерахування стягувачеві, в рамках виконавчого провадження № 60813742;
4) зобов`язати ВДВС винести постанову про повернення наказу господарського суду м. Києва від 11.03.2019 у справі № 910/3984/19 стягувачу, відповідно до пункту 9 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.01.2020 (суддя Пінчук В.І.) у задоволенні скарг Залізниці від 06.12.2019 та від 13.12.2019 на дії ВДВС, відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні вказаних скарг, суд виходив з того, що державний виконавець діяв відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" при винесенні постанов про відкриття виконавчого провадження; постанова про відкриття виконавчого провадження не є виконавчою дією, а є підставою для вчинення чи невчинення подальших виконавчих дій в рамках Закону України "Про виконавче провадження"; Законом України "Про визнання таким, що втратив чинність Закон України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", на який посилається заявник, філію "Центр транспортної логістики" АТ "Укрзалізниця" не віднесено до переліку об`єктів, на яких розповсюджується заборона вчиняти виконавчі дії.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2020 (колегія суддів у складі: Мальченко А.О., Агрикова О.В., Чорногуз М.Г.) ухвалу господарського суду міста Києва від 16.01.2020 скасовано.
Колегія суддів апеляційної інстанції, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, дійшла висновку про те, що у виконавчих провадженнях №60704745 та № 60813742 грошові кошти, що підлягають стягненню з боржника, не є запозиченими коштами за кредитними договорами, а тому відносно їх примусового стягнення діє пряма заборона, встановлена Законом України від 02.10.2019 №145-IX "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації".
Стислий виклад вимог касаційної скарги
Скаржник, посилаючись у касаційній скарзі на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду, а ухвалу господарського суду міста Києва від 16.01.2020 залишити в силі.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу мотивовано тим, що:
- 20.10.2019 набрав чинності Закон України від 02.10.2019 №145-IX "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації"(далі - Закон №145-IX);
- положеннями Закону №145-IX не встановлено заборони вчинення виконавчих дій щодо об`єктів права державної власності, які на день набрання чинності цим Законом були включені до переліків, затверджених Законом України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", з виконання виконавчих документів про стягнення грошових коштів, а відтак у державного виконавця були відсутні підстави для повернення наказів господарського суду міста Києва стягувачу згідно з пунктом 9 частини першої статті 37 Закону України " Про виконавче провадження" ;
- судом апеляційної інстанції надано неправильне тлумачення Закону №145-IX, що призвело до ухвалення необґрунтованого та незаконного рішення.
18.09.2020 від ВДВС надійшли доповнення до касаційної скарги.
Аргументи інших учасників справи
Відзиви на касаційну скаргу не надходили.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
стаття 1291:
- суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання;
- держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку;
- контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Закон України "Про виконавче провадження":
стаття 1:
- виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню;
частина перша статті 5:
- примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів";
стаття 10:
Заходами примусового виконання рішень є:
- звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
- звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
- вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
- заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;
- інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
частина перша та пункт 1 частини другої статті 18:
- виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії;
- виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;
пункт 9 частини першої статті 37:
- виконавчий документ повертається стягувачу, якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення;
стаття 41:
- у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення;
- у разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов`язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред`явити його до виконання.
ГПК України:
частина перша статті 18:
- судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України;
стаття 326:
- судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами;