ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/9279/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Волковицька Н. О. - головуючий, Мачульський Г. М., Случ О. В.,
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.04.2020 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.09.2020
за скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця"
на дії державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Київ Коваль Л. І. у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургтранс"
до Акціонерного товариства "Українська залізниця"
про відшкодування збитків у розмірі 185 409,19 грн.
Короткий зміст і підстави позовних вимог
У січні 2020 року Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Укрзалізниця" (далі - АТ "Укрзалізниця") звернулося до Господарського суду міста Києва зі скаргою на дії та бездіяльність державного виконавця, в якій просило суд визнати неправомірними дії державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваль Л. І. щодо винесення постанови у виконавчому провадженні № 60953857 про відкриття виконавчого провадження від 10.01.2020 та скасувати зазначену постанову про відкриття виконавчого провадження.
Обґрунтовуючи подану скаргу, АТ "Укрзалізниця" зазначило, що Законом України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" встановлена пряма заборона вчиняти виконавчі дії, у тому числі і щодо виконання рішень судів, якими встановлено стягнення грошових коштів з боржників та до переліку об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, включені дані щодо боржника - АТ "Українська залізниця", у зв`язку з чим, станом на 20.10.2019, усі виконавчі провадження, в тому числі виконавче провадження № 60953857, де боржником є АТ "Українська залізниця", підлягають завершенню, а виконавчі документи - поверненню стягувачу на підставі пункту 9 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження". Проте, як вказує скаржник, у порушення вимог Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" та пункту 9 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 12.12.2019 у справі № 910/9279/19.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2020 у справі № 910/9279/19 (суддя Мудрий С. М.), залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.09.2020 (Демидова А. М. - головуючий, судді Владимиренко С. В., Ходаківська І. П.) відмовлено АТ "Укрзалізниця" у задоволенні скарги на дії та бездіяльність державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваль Л.І. в рамках виконавчого провадження № 60953857.
Ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду мотивовані тим, що:
- відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 12.12.2019 № 910/9279/19 узгоджується з положеннями статті 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", оскільки можливість виконання рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства в порядку, встановленому цією статтею, зокрема за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду, пов`язується з наявністю відкритого виконавчого провадження щодо стягнення цих коштів;
- оскільки рішенням Господарського суду міста Києва від 18.11.2019 у справі № 910/9279/19 зі скаржника стягнуто саме грошові кошти, то заборона вчинення виконавчих дій, встановлена Законом України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", не поширюється на виконання цього рішення;
- чіткий перелік випадків за яких виконавчий документ повертається стягувачу без прийняття до виконання встановлений частиною 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", при цьому у вказаній статті відсутня така підстава, як заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника;
- державний виконавець не мав повноважень відмовляти стягувачу у відкритті виконавчого провадження, а тому його дії відповідають Закону України "Про виконавче провадження". До того ж, винесення постанови про відкриття виконавчого провадження не призводить до безпосереднього стягнення з боржника будь-яких грошових коштів.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись із ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2020 і постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.09.2020 у справі № 910/9279/19, АТ "Укрзалізниця" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить оскаржувані ухвалу місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, та прийняти нове рішення про задоволення скарги на дії та бездіяльність державного виконавця.
Також АТ "Укрзалізниця" просило передати справу № 910/9279/19 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
В обґрунтування підстав касаційного оскарження ухвали місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду АТ "Укрзалізниця" зазначило абзац 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та послалося на те, що ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права. Зокрема, заявник вважає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, а саме положення пункту 3 Розділу ІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації".
Висновки судів у справі № 910/9279/19, яка розглядається, щодо застосування пункту 3 Розділу ІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" суперечать правовому висновку, викладеному у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2020 у справі № 904/5697/18 та від 04.06.2020 у справі №904/1923/19.
Також у касаційній скарзі зазначено, що справа містить виключну правову проблему оскільки вбачається різне застосування судами норм матеріального права - пункту 3 Розділу ІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації". Верховним Судом у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 904/3535/19 не було викладено правової позиції щодо застосування у спірних правовідносинах пункту 3 Розділу ІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", тобто на даний час відсутня єдина правова позиція щодо застосування зазначеної норми права.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" подало відзив на касаційну скаргу АТ "Українська залізниця", в якому просило залишити її без задоволення, а оскаржувані ухвалу місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, як такі, що прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Позиція Верховного Суду
Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені у ній доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
У цьому разі, спірним є питання про поширення встановленої пунктом 3 Розділу III Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" заборони на стягнення будь-яких грошових коштів боржника або лише тих, що були передані в заставу за кредитними договорами.
Як визначено статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.