ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2020 року
м. Київ
cправа № 910/15120/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Івахно Лесі Юріївни
на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2020
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2020
та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2020
у справі № 910/15120/19
за позовом Gorzowskie Towarzystwo Handlu Zagranicznego "GOREX" Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia (Товариство з обмеженою відповідальністю Гожівське товариство закордонної торгівлі "Горекс")
до Фізичної особи-підприємця Івахно Лесі Юріївни
про стягнення 38 986, 50 доларів США,
В С Т А Н О В И В:
Gorzowskie Towarzystwo Handlu Zagranicznego "GOREX" Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia (Товариство з обмеженою відповідальністю Гожівське товариство закордонної торгівлі "Горекс") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Івахно Лесі Юріївни про стягнення 38 986,50 доларів США.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.02.2020 (суддя Мудрий С.М.) позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 38 986,50 доларів США та 585,00 доларів США судового збору.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 16.03.2020 (суддя Мудрий С.М.) стягнуто з відповідача на користь позивача 2 180 доларів США витрат на професійну правничу допомогу.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2020 (колегія суддів у складі: Хрипун О.О. - головуючий, Андрієнко В.В., Михальська Ю.Б.) рішення та додаткове рішення місцевого господарського суду залишені без змін.
Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2020 колегія суддів у складі: Хрипун О.О. - головуючий, Чорногуз М.Г., Агрикова О.В.) стягнуто з відповідача на користь позивача 1 100 доларів США витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
Не погоджуючись з додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 16.03.2020, постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2020 в частині залишення без змін додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2020, а також додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2020, відповідач звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення в частині розподілу судових витрат, яким зменшити судові витрати, що підлягають відшкодуванню відповідачем на користь позивача, та понесені позивачем у суді першої інстанції, та відмовити позивачу у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу понесених в суді апеляційної інстанції.
Скаржником вмотивовано подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, а саме - в оскаржуваних постановах суду апеляційної інстанції застосовано норми ст.ст. 126, 129 ГПК України без урахування висновків, викладених у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - КГС ВС) від 14.11.2018 у справі № 910/8682/18 щодо того, необхідною умовою для вирішення питання перерозподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи, та у постановах КГС ВС від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19, від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 20.11.2018 у справі № 910/23210/17, у яких вказано, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Також скаржник зазначає, що даний спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, відноситься до категорії спорів, що виникають у зв`язку поверненням безпідставно набутих коштів. У спорах такого характеру, за відсутності протиріч між наявними у справі документами щодо факту не поставки товару і за наявності документів що підтверджують факт переказу коштів, судова практика є сталою. Матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження б яких адвокат витратив значний час. Крім цього, оцінка дій представника позивача у суді апеляційної інстанції не відповідає критеріям обґрунтованості та пропорційності до предмета спору з урахуванням ціни позову у розумінні приписів ч. 5 ст. 129 ГПК України.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.10.2020 відкрито провадження за касаційною скаргою, вирішено здійснити її розгляд у порядку письмового провадження без виклику та повідомлення учасників справи, а також встановлено строк на подання відзивів на касаційну скаргу до 13.11.2020.
До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не надходило відзиву на касаційну скаргу у встановлений в ухвалі від 23.10.2020 строк.
Переглянувши в касаційному порядку додаткове рішення місцевого та постанову апеляційного, а також додаткову постанову апеляційного господарських судів, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Частинами 2-4 ст. 126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5, 6 ст.126 ГПК України).
У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Як встановлено місцевим та апеляційним судами при винесенні оскаржуваних додаткового рішення та постанови, між адвокатським бюро "Тараса Мартинюка" (бюро) та Gorzowskie Towarzystwo Handlu Zagranicznego "GOREX" Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia (клієнт) 23.04.2019 укладено договір про надання правової допомоги № 240, відповідно до умов якого клієнт доручає, а бюро приймає на себе зобов`язання за плату надати правову допомогу, яка може передбачати, зокрема, представництво клієнта в суді під час здійснення господарського судочинства. Обсяг правової допомоги додатково погоджується сторонами в письмовій формі, що оформляється додатками до договору (п. 1.2 договору).