ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2020 року
м. Київ
cправа № 917/931/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Булгакової І.В., Колос І.Б.,
за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т.,
представників учасників справи:
позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіо" (далі - ТОВ "Медіо", позивач, скаржник) - не з`явились,
відповідача - Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" (далі - АТ "Полтавагаз", відповідач) - Заліпи Н.Ю. (адвокат),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ТОВ "Медіо"
на рішення Господарського суду Полтавської області від 07.07.2020 (головуючий - суддя Ціленко В.А.) та
постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.09.2020 (головуючий - суддя Россолов В.В., судді: Ільїн О.В., Ярош В.В.)
у справі №917/931/20
за позовом ТОВ "Медіо"
до АТ "Полтавагаз",
про зобов`язання вчинити дії та стягнення грошових коштів.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. ТОВ "Медіо" звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою до АТ "Полтавагаз" про зобов`язання відповідача відновити розподіл природнього газу за договором від 30.12.2016 № 425Р на належний позивачу об`єкт за адресою: м. Полтава, вул. Героїв Чорнобильців, 14, та стягнення 7 364,02 грн вартості недоотриманого природного газу, 156 580,77 грн матеріальних збитків та 56 676 грн моральної шкоди.
1.1. Позовні вимоги мотивовано неправомірним припиненням відповідачем розподілу природного газу на об`єкті газоспоживання позивача з 18.06.2019.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 07.07.2020, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 09.09.2020, відмовлено у задоволенні позовних вимог.
2.1.1. Судові рішення мотивовано тим, що припинення відповідачем розподілу природного газу на об`єкті газоспоживання ТОВ "Медіо" здійснено правомірно, у зв`язку з аварійною ситуацією на газопроводі. Судами встановлено, що відповідач діяв у спосіб та порядок встановлені чинним законодавством України, що виключає наявність його неправомірної поведінки в розумінні пункту 8.3 договору розподілу природного газу № 425Р, а отже і стягнення вартості недоотриманого природного газу, матеріальних збитків та моральної шкоди.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. ТОВ "Медіо", посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 07.07.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.09.2020 у справі №917/931/20 та ухвалити нове рішення суду, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу:
4.1. оскаржувані судові рішення ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, а також при недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення. Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду;
4.2. суд першої інстанції помилково розглянув дану справу у порядку спрощеного провадження без виклику учасників справи; безпідставно відмовив у залученні до участі у розгляді справи третіх осіб - Полтавське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України та Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, що не узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 25.06.2019 у справі №910/17792/17. У свою чергу суд апеляційної інстанції порушив пункт 7 частини третьої статті 277 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки не скасував рішення першої інстанції з цих підстав, а тому таке рішення не відповідає вимогам статті 236 ГПК України щодо його змісту та мотивування;
4.3. суд апеляційної інстанції розглянув справу за відсутності позивача; встановив обставини у справі на підставі недопустимих доказів у справі; порушив статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод;
4.4. суди попередніх інстанцій порушили норми процесуального права щодо повного та всебічного дослідження зібраних у справі доказів, а також щодо належної оцінки доказів у справі. Скаржник посилається на постанови Верховного Суду від 11.07.2018 у справі №904/8549/17 (щодо належності доказів), від 27.12.2019 у справі №686/11256/16-ц, від 11.04.2018 у справі №921/377/14-г/7, №73533016 (щодо застосування принципів змагальності та диспозитивності), постанову Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" та практику Європейського суду з прав людини.
5. Позиція інших учасників справи
5.1. У відзиві на касаційну скаргу АТ "Полтавагаз" заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх незаконність та необґрунтованість, і просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
РОЗГЛЯД СПРАВИ ВЕРХОВНИМ СУДОМ
Склад суду касаційної інстанції змінювався відповідно до наявних у справі витягів з протоколів автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Витягом з протоколу автоматизованого розподілу касаційної скарги між суддями від 19.10.2020 року у справі №917/931/20 для розгляду касаційної скарги визначено колегію суддів у складі: Малашенкова Т.М. (головуючий суддя), судді: Булгакова І.В., Селіваненко В.П.
Ухвалою Верховного Суду від 29.10.2020 касаційну скаргу ТОВ "Медіо" у справі №917/931/20 залишено без руху.
Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 30.11.2020 у зв`язку з перебуванням судді Селіваненка В.П. у відпустці призначено повторний автоматичний розподіл судової справи №917/931/20, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Малашенкова Т.М. (головуючий), Булгакова І.В., Колос І.Б.
Ухвалою Верховного Суду від 30.11.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Медіо" на рішення Господарського суду Полтавської області від 07.07.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.09.2020 у справі №917/931/20 та призначено до розгляду на 21.12.2020.
6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6.1. 30.12.2016 АТ "Полтавагаз" та ТОВ "Медіо" укладено договір розподілу природного газу № 425Р (далі - Договір), зміст якого відповідає Типовому договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2498.
6.2. Цей Договір укладається на невизначений строк (пункт 12.1 Договору).
6.3. Пунктом 12.7 Договору встановлено, що складений сторонами Акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін є невід`ємною частиною цього Договору.
6.4. За твердженням позивача, з 18.09.2019 АТ "Полтавагаз" протиправно припинено розподіл природного газу на об`єкті газоспоживання позивача без надання акту про припинення газопостачання та надсилання повідомлення про відповідне припинення.
6.5. Згідно з листа Сектора НКРЕКП у Полтавській області Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 23.08.2019 № 457/48/37 встановлено, що 18.06.2019 року на аварійно - диспетчерську службу АТ "Полтавагаз" надійшло звернення від гр. ОСОБА_1 про те, що в районі будинку по вулиці Героїв Чорнобильців,14 у місті Полтава наявний запах газу. За даною адресою АТ "Полтавагаз" виявлено витік газу, на крані, на вводі до будинку. З метою локалізації аварійної ситуації та запобіганню нещасному випадку розподіл (постачання) природного газу припинено шляхом встановлення заглушки на фланці до будинків № 12, №14 по вулиці Героїв Чорнобильців у місті Полтава, у зв`язку з ліквідацією наслідків аварії, спричинених надзвичайними ситуаціями техногенного характеру, про що складено відповідний Акт № 2154.
З метою відновлення газопостачання, представниками АТ "Полтавагаз" обстежено внутрішньобудинкову систему газопостачання будинку № 14 по вулиці Героїв Чорнобильців, про що складено Акт технічного обстеження газового обладнання. Виявлені порушення Правил безпеки систем газопостачання щодо невідповідності системи газопостачання проектній та виконавчо-технічній документації, а саме -самовільно підключені газові прилади до системи газопостачання, відсутній доступ для обслуговування системи газопостачання.
6.6. У листі від 23.08.2019 № 457/48/37 Сектором НКРЕКП у Полтавській області Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг встановлено, що дотримуючись вимог чинного законодавства України АТ "Полтавагаз" про роботи, пов`язані з ліквідацією і попередженням аварійних ситуацій на діючих трубопроводах листом від 19.06.2019 №20/5847 повідомило відповідні органи державної виконавчої влади, орган місцевого самоврядування та листом №20/5845 балансоутримувача житлового будинку.
7. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції
7.1. Імперативними приписами частини другої статті 300 ГПК України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
7.2. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
8.1. Звертаючись до Верховного Суду з касаційною скаргою, позивач оскаржує рішення та постанову судів попередніх інстанцій з підстав, передбачених пунктами 1 та 4 частини другої статті 287 ГПК України з посиланням на пункт 5 частини першої та частину третю статті 310 ГПК України.
8.2. Згідно з абзацом першим частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
- якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
- якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 ГПК України, є вичерпним.
Отже, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку з посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
8.3. Приписами частини третьої статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
8.4. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
8.5. Таким чином, з огляду на зміст наведених вимог процесуального закону, при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити: пункт 1) - формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується скаржник, із зазначенням цієї норми права та змісту правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах; пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення; пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.
8.6. З огляду на те, що подана касаційна скарга обмежується фактично незгодою позивача з рішеннями судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог та містить лише цитування норм Цивільного кодексу України, Закону України "Про ринок природного газу", Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу", Закону України "Про трубопровідний транспорт", Закону України "Про захист економічної конкуренції", постанови НКРЕКП "Про затвердження ліцензійних умов провадження господарської діяльності на ринку природного газу", постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку пооб`єктового припинення (обмеження) газопостачання споживачам, крім населення", Кодексу газорозподільної системи та Типового договору розподілу природного газу, а також посилання на постанови Верховного Суду від 11.07.2018 у справі №904/8549/17 (щодо належності доказів), від 27.12.2019 у справі №686/11256/16-ц, від 11.04.2018 у справі №921/377/14-г/7, №73533016 (щодо застосування принципів змагальності та диспозитивності), постанову Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" та практику Європейського суду з прав людини, без посилання на постанови Верховного Суду, в яких викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваних судових рішеннях, колегія суддів закриває касаційне провадження в частині підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України на підставі пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України з вищевикладених мотивів.
Верховний Суд додатково зазначає, що відповідно до частини четвертої статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з частиною шостою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Тобто йдеться про врахування судами висновків щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду, враховуючи статус Верховного Суду як найвищого суду у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Близька за змістом права позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.11.2020 зі справи № 904/3173/19.
Верховний Суд зазначає, що постанови Пленуму Верховного Суду України та практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) не є постановами Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах у розумінні пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України.
Саму по собі вказівку у касаційній скарзі на наявність практики ЄСПЛ не можна вважати достатнім та обґрунтованим доводом скарги без наведення відповідної, вагомої і переконливої аргументації для її застосування у справі, що розглядається.
Крім того щодо визначення подібності правовідносин Верховний Суд звертається до правової позиції, викладеної у мотивувальних частинах постанов Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2018 у справі №305/1180/15-ц (абзац 18), від 19.06.2018 у справі №922/2383/16 (пункт 5.5), від 12.12.2018 у справі №2-3007/11(абзац 20), від 16.01.2019 у справі №757/31606/15-ц (абзац 18).
Постанови Верховного Суду від 11.07.2018 у справі № 904/8549/17, на які посилається скаржник, стосується спорів, у яких позивачем виступає прокуратура із вимогами про визнання недійсним договору про спільну діяльність та зобов`язання відповідача звільнити земельну ділянку державної форми власності; стягнення збитків, заподіяних внаслідок залиття квартири; стягнення упущеної вигоди.
Таким чином, Верховний Суд не приймає до уваги посилання скаржника на постанови Верховного Суду від 11.07.2018 у справі №904/8549/17 (щодо належності доказів), від 27.12.2019 у справі №686/11256/16-ц, від 11.04.2018 у справі №921/377/14-г/7, №73533016 (щодо застосування принципів змагальності та диспозитивності), оскільки висновки суду касаційної інстанції у цих справах ґрунтуються на конкретних обставинах справи з конкретною доказовою базою та відповідними процесуальними діями сторін у кожній справі, правовідносини в яких не є подібними з правовідносинами у справі, що розглядається.
8.7. Розглянувши доводи касаційної скарги в межах зазначеної скаржником підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, перевіривши наведені ТОВ "Медіо" доводи, колегія суддів зазначає таке.
8.8. Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги щодо неправомірного розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.
Як свідчать матеріали справи, ухвалою Господарського суду Полтавської області від 22.06.2020 позовну заяву ТОВ "Медіо" суд прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі, що переглядається. Місцевий господарський суд дійшов висновку про розгляд цієї справи за правилами спрощеного провадження на підставі статті 247 ГПК України без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Згідно з частиною третьою статті 12 ГПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 247 зазначеного Кодексу у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині 4 цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. У порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи: 1) про банкрутство; 2) за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство; 3) у спорах, які виникають з корпоративних відносин, та спорах з правочинів щодо корпоративних прав (акцій); 4) у спорах щодо захисту прав інтелектуальної власності, крім справ про стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції; 6) у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних такою посадовою особою юридичній особі її діями (бездіяльністю); 7) у спорах щодо приватизації державного чи комунального майна; 8) в яких ціна позову перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 9) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 3-8 частини 4 статті 247 Господарського процесуального кодексу України.