ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/1502/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранця О. М. - головуючого, Мамалуя О. О., Студенця В. І.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард"
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Калатай Н. Ф., Дідиченко М. А., Кропивної Л. В.
від 07.09.2020
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард"
до Акціонерного товариства "Українська залізниця"
про стягнення 7 205,03 грн
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог.
У лютому 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 7 205,03 грн штрафу за несвоєчасну доставку вантажу, прийнятого до перевезення відповідно до перевізних документів № 41032848, № 40994881, № 41048075, № 41061698, № 41092792, № 41092800, № 41092818 та № 41092826.
Крім того позивач просив стягнути з відповідача 5 000,00 грн витрат, понесених на професійну правничу допомогу
2. Короткий зміст рішень, ухвалених судами попередніх інстанцій по суті спору.
Господарський суд міста Києва рішенням від 14.04.2020 позовні вимоги задовольнив повністю: стягнув з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард". 7 205,03 грн штрафу, 2 102,00 грн судового збору та 2 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду в частині відмови у стягненні 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2020 в частині відмови у стягненні 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн, у решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Крім того позивач в апеляційній скарзі на виконання вимог статті 124 Господарського процесуального кодексу України зазначив попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу, які він очікує понести у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, та які за попереднім розрахунком позивача складають 3 000,00 грн, а також з посиланням на абзац 2 частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, заявив, що докази понесення таких витрат будуть ним надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Північний апеляційний господарський суд постановою від 29.07.2020 рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2020 залишив без змін.
Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суди попередніх інстанцій визнали доведеними та таким, що підтверджуються матеріалами справи обставини понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн, однак, врахувавши предмет та підстави позову у цій справі, обставини справи та її складність, дійшли висновку про те, що витрати у визначеному позивачем розмірі є завищеними, не відповідають критеріям розумності та співрозмірності і становлять надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу витрат.
Північний апеляційний господарський суд у зазначеній постанові від 29.07.2020 відмовив позивачу у задоволенні викладеної ним в апеляційній скарзі вимоги про покладення на відповідача понесених ним витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції в сумі 3 000,00 грн, оскільки за результатом розгляду апеляційної скарги позивача вона була залишена без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін.
Крім того суд апеляційної інстанції виходив з того, що рішення суду першої інстанції оскаржувалося позивачем лише в частині відмови у стягненні з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу, а у відзиві на апеляційну скаргу відповідача, в якій рішення місцевого господарського суду оскаржувалося по суті спору, позивач не заявляв про понесення ним витрат на правову допомогу, пов`язаних з розглядом поданої відповідачем апеляційної скарги.
3. Короткий зміст клопотання позивача про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.
06.08.2020 до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" надійшло клопотання про розподіл судових витрат від 03.08.2020, в якому заявник просить стягнути з відповідач на користь позивача понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 000,00 грн.
4. Короткий зміст оскаржуваної ухвали апеляційного господарського суду і мотиви її прийняття.
Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 07.09.2020 відмовив у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" від 03.08.2020 про розподіл судових витрат, посилаючись на те, що ці вимоги вже були розглянуті судом апеляційної інстанції та питання про судові витрати позивача було вирішене при розгляді апеляційних скарг обох сторін спору на рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2020, з огляду на що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для винесення додаткового рішення щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 1 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
5. Короткий зміст вимог касаційної скарги.
У касаційній скарзі позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2020 та ухвалити нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, а саме: витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, у розмірі 1 000,00 грн.
6. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.
Як на підставу касаційного оскарження ухвали суду апеляційної інстанції позивач послався на частину 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України та зазначив про те, що суд апеляційної інстанції постановив оскаржувану ухвалу з порушенням норм процесуального права, а саме: частини 1 статті 124, абзацу 2 частини 8 статті 129, частини 1 статті 221, абзацу 2 частини 3 статті 233 Господарського процесуального кодексу України,