1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



15 грудня 2020 року

м. Київ



Справа № 922/2589/19




Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,



помічник судді, який за дорученням судді здійснює повноваження секретаря судового засідання, - Вилегжаніна М. В.,



за участю представників:

позивача - не з`явилися,

відповідача - не з`явилися,

третьої особи - не з`явилися,



розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЯЖОР"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 31.08.2020 (судді: Пуль О. А. - головуючий, Білоусова Я. О., Тарасова І. В.) і рішення Господарського суду Харківської області від 12.11.2019 (суддя Жиляєв Є. М.) у справі

за позовом Харківської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЯЖОР",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Печенізька районна державна адміністрація Харківської області,

про скасування рішення про державну реєстрацію,




В С Т А Н О В И В:



1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень

1.1. У серпні 2019 року Харківська міська рада звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЯЖОР" (далі - ТОВ "ВОЯЖОР") про скасування рішення державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації Харківської області (далі - Печенізька РДА) Зоткіна С. В. від 18.06.2019 (індексний номер 47394896) про державну реєстрацію змін до об`єкта нерухомого майна - нежитлової будівлі літ. А-1 на вул. Жутівській, 118 у м. Харкові (реєстраційний номер об`єкта 1452243363101) (далі - рішення державного реєстратора від 18.06.2019) з посиланням на положення статей 321, 374 Цивільного кодексу України, статті 152 Земельного кодексу України, статей 6, 26, 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", статті 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та статей 2, 3, 5, 18, 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

На обґрунтування позову позивач послався на те, що на порушення вимог закону самочинно побудовані навіси літ. Б-1, літ. Г-1, літ. Д-1 внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Реєстр) без прийняття їх до експлуатації; зміни внесені до Реєстру на підставі довідки від 25.04.2019 № 106 і технічного паспорта від 25.04.2019, виданих Товариством з обмеженою відповідальністю "НТБ Київ" (далі - ТОВ "НТБ Київ"), натомість відповідач не надавав державному реєстратору інші документи, необхідні для внесення змін до зазначеного Реєстру, тобто реєстрація змін до об`єкта нерухомого майна (реєстраційний номер 1452243363101) на вул. Жутівській, 118 у м. Харкові з додаванням спірних навісів взагалі проведена без будь-яких правових підстав. Крім того, у зв`язку з проведеною реєстраційною дією спірні об`єкти набули статусу нерухомого майна в обхід порядку прийняття об`єктів містобудування в експлуатацію, внаслідок чого на теперішній час Харківська міська рада позбавлена можливості вжиття будь-яких заходів державного архітектурно-будівельного контролю стосовно спірних навісів.

1.2. У відзиві на позов ТОВ "ВОЯЖОР" проти його задоволення заперечило, просило відмовити у позові; зокрема зазначивши, що спірне рішення державного реєстратора від 18.06.2019 не додано позивачем до позову; зведення відповідачем некапітальних споруд - спірних навісів в межах земельної ділянки для обслуговування основної будівлі не порушує прав позивача; споруджені відповідачем навіси не потребують дозволів на початок будівництва та не підлягають прийняттю в експлуатацію після закінчення будівництва.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 12.11.2019 (суддя Жиляєв Є. М.) позов задоволено повністю.

Рішення мотивоване положеннями статей 16, 181, 182, 331, 334 Цивільного кодексу України, статей 26, 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", статей 2, 3, 5, 18, 31 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній до 16.01.2020), пункту 41 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та ї обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (далі - Порядок), з урахуванням яких місцевий суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог. Господарський суд першої інстанції виходив із того, що у забудовника (відповідача) немає документа, що підтверджує прийняття спірних навісів в експлуатацію, у зв`язку з чим реєстрація прав на них проведена з порушенням вимог чинного законодавства; зареєструвавши право власності на спірні об`єкти, ТОВ "ВОЯЖОР" фактично оминуло законодавчо встановлену процедуру будівництва, чим позбавило контролюючі органи можливості будь-якого реагування; станом на момент складання Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради акта перевірки від 20.06.2019 № 434/461-А у Реєстрі вже були зареєстровані відомості про спірні навіси і тим самим державою визнано право власності на них, а в такому випадку перевірка обмежується порівнянням зареєстрованих прав на об`єкт з його фактичною конфігурацією, оскільки інспекція не наділена повноваженнями перевіряти об`єкт будівництва після проведення державної реєстрації прав на нього; за наслідками вчинення оскаржуваної реєстраційної дії відбулася фактична легалізація спірних навісів як об`єктів самочинного будівництва та порушено інтереси міської ради.

2.2. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 31.08.2020 (судді: Пуль О. А. - головуючий, Білоусова Я. О., Тарасова І. В.) рішення Господарського суду Харківської області від 12.11.2019 у справі залишено без змін.

3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї

3.1. Не погоджуючись із ухваленими у справі судовими рішеннями, ТОВ "ВОЯЖОР" звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою (з урахуванням уточненої редакції), в якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 31.08.2020 та рішення Господарського суду Харківської області від 12.11.2019 у цій справі, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скаржник аргументує подання касаційної скарги посилаючись на пункти 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Так, скаржник зазначає, що апеляційний господарський суд під час ухвалення постанови у справі не врахував висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду, та посилається на постанову Верховного Суду від 07.02.2019 у справі № 916/82/18, постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16 (пункт 41 постанови), від 13.03.2019 у справі № 757/39920/15 (пункт 31 постанови) (скаржник помилково зазначив дату постанови 13.04.2019), від 13.03.2019 у справі № 202/30/17 (скаржник помилково зазначив дату постанови 13.04.2019). ТОВ "ВОЯЖОР" вважає, що Печенізька РДА має бути співвідповідачем у справі та зазначає, що позивача і відповідача не пов`язують приватно-майнові відносини. Скаржник також наголошує, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів. Вважає необґрунтованим відхилення судами звіту про проведення технічного обстеження спірних навісів, за змістом якого навіси є некапітальними спорудами і їх спорудження не є створенням об`єкта містобудування; зазначає, що докази, на які спиралися суди при кваліфікації спірних навісів як капітальних споруд, є недопустимими.

3.2. У відзиві на касаційну скаргу Харківська міська рада наголошує на безпідставності доводів скаржника, вважає, що вони ґрунтуються на довільному тлумаченні скаржником норм права та позиції суду касаційної інстанції, просить залишити без змін оскаржені у справі судові рішення, а касаційну скаргу - без задоволення.

3.3. Від ТОВ "ВОЯЖОР" надійшла відповідь на відзив, в якій відповідач посилається на те, що викладена у відзиві на касаційну скаргу правова позиція позивача не спростовує доводів, наведених відповідачем у касаційній скарзі.

4. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду

4.1. За змістом витягу із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 07.12.2020 визначено такий склад колегії суддів: Дроботова Т. Б. - головуючий, Чумак Ю. Я., Багай Н. О.

4.2. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи і заперечення на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що правових підстав для задоволення касаційної скарги немає.

4.3. Як свідчать матеріали справи та установили суди попередніх інстанцій, згідно з рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 № 34/08 Товариству з обмеженою відповідальністю "Іннтект" надано згоду на розробку проєкту відведення земельної ділянки площею 0,42 га на вул. Жутівській, 118, (Жовтневий район) для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. А-1, проте зазначене рішення не було виконано.

Отже, земельна ділянка за цією адресою перебуває у власності територіальної громади м. Харкова.

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради на підставі наказу від 02.01.2019 № 1 та звернення Коробкіна В. П. від 26.04.2019 (направлення від 03.06.2019 № 434-Н; направлення від 18.06.2019 № 461-Н) провела позапланову перевірку на об`єкті: "Об`єкт будівництва по вул. Жутівській, 118, у м. Харкові" (термін перевірки із 04.06.2019 до 18.06.2019, із 19.06.2019 до 20.06.2019).

Як свідчить зміст акта перевірки від 20.06.2019 № 434/461-А, питання щодо дотримання містобудівного законодавства інспекція не розглядала, про що зазначено у розділі VI акта "Перелік питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю)". У графі "відповіді на питання" у всіх рядках стоїть відмітка про те, що питання "не розглядалося".

Згідно з інформаційною довідкою з Реєстру щодо об`єкта нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1452243363101) нежитлова будівля літ. А-1 загальною площею 352,4 м2 на вул. Жутівській, 118 у м. Харкові належить на праві приватної власності ТОВ "ВОЯЖОР" на підставі акта приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ "ВОЯЖОР" від 23.11.2017.

За актом приймання-передачі передано лише одну нежитлову будівлю літ. А-1, загальною площею 352,4 м2.

У подальшому відповідач провів нові роботи з будівництва навісів літ. Б-1, літ. Г-1, літ. Д-1 до нежитлової будівлі літ. А-1 за зазначеною адресою.

Господарські суди попередніх інстанцій також установили, що відповідно до технічного паспорта на нежитлову будівлю, літ. А-1 на вул. Жутівській, 118, у м. Харкові, виготовленого ТОВ "НТБ Київ", станом на 25.04.2019, у розділі характеристика будинку, господарських будівель та споруд зазначено: - нежитлова будівля літ. А-1: фундамент - з/бетон. покрівля - шифер, підлога - бетон; - навіс літ. Б-1 фундамент - металеві стовпи, покрівля - метал, підлога - бетон; - навіс літ. Г-1 фундамент - металеві стовпи, покрівля - метал, підлога - бетон; - навіс літ. Д-1 фундамент - металеві стовпи, покрівля - метал, підлога - бетон. Отже, спірні навіси мають фундамент та вимощені з використанням бетону, що робить неможливим їх вільне переміщення без знецінення.

18.06.2019 у Реєстрі зареєстровані такі зміни: до нежитлової будівлі літ. А-1 площею 352,4 м2 за адресою: м. Харків, вул. Жутівська, 118 додано: навіс літ.Б-1, навіс літ. Г-1 та навіс літ. Д-1.

Зазначена реєстраційна дія проведена державним реєстратором Печенізької РДА Зоткіним С. В. (індексний номер рішення: 47394896, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1452243363101).

Відповідні зміни внесені до Реєстру на підставі довідки від 25.04.2019 № 106 і технічного паспорта від 25.04.2019, виданих ТОВ "НТБ Київ". Інші документи для внесення змін до Реєстру державному реєстратору не надавалися.

4.4. Як свідчать матеріали справи, Харківська міська рада від імені територіальної громади м. Харкова як власника земельної ділянки комунальної власності під спірним об`єктом, вважаючи незаконними зазначені реєстраційні дії, звернулася з позовом до ТОВ "ВОЯЖОР" про скасування рішення державного реєстратора від 18.06.2019, наголошуючи, зокрема, на тому, що на порушення вимог закону самочинно побудовані навіси літ. Б-1, літ. Г-1, літ. Д-1, внесені до Реєстру без прийняття їх в експлуатацію, без дозволу власника земельної ділянки на проведення будівельних робіт; зареєструвавши право власності на спірні об`єкти, ТОВ "ВОЯЖОР" фактично оминуло законодавчо встановлену процедуру будівництва, внаслідок чого міська рада позбавлена можливості вжиття будь-яких заходів державного архітектурно-будівельного контролю стосовно спірних навісів.

4.5. Дослідивши обставини справи та наявні у ній докази, надавши оцінку доводам обох сторін, попередні судові інстанції визнали позовні вимоги доведеними та обґрунтованими у зв`язку з чим позов задовольнили.

Згідно з частиною 2 статті 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

У частині 2 статті 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній на час прийняття рішення державного реєстратора від 18.06.2019) передбачено, що у разі якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, крім випадків, передбачених статтею 31 цього Закону.

Відповідно до частини 5 статті 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (у відповідній редакції) проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Таким чином, проведенню державної реєстрації прав на об`єкт нерухомого майна має передувати прийняття його в експлуатацію.

Частинами 1, 2 статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (у відповідній редакції) унормовано, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви. Форма декларації про готовність об`єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Форма акта готовності об`єкта до експлуатації, форма сертифіката, порядок його видачі, розмір та порядок внесення плати за видачу сертифіката визначаються Кабінетом Міністрів України. Акт готовності об`єкта до експлуатації підписується замовником, генеральним проектувальником, генеральним підрядником або підрядником (у разі, якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників), субпідрядниками, страховиком (якщо об`єкт застрахований).

Згідно з пунктом 41 Порядку для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна подаються: 1) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта; 2) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; 3) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси; 4) письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність); 5) договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, будівництво якого здійснювалось у результаті спільної діяльності). Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів. У такому разі державний реєстратор відповідно до наданих заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, обов`язково перевіряє наявність реєстрації такого документа в Єдиному реєстрі документів, відсутність суперечностей між заявленими правами та відомостями, що містяться в цьому Реєстрі.

Відповідно до частин 1- 3 статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

У частинах 3 і 5 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній на час прийняття рішення державного реєстратора від 18.06.2019) передбачено, що у разі скасування на підставі рішення суду рішення про внесення змін до запису Державного реєстру прав, про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна відповідний запис скасовується. Внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора здійснюються у порядку, передбаченому для державної реєстрації прав (крім випадків, коли такі дії здійснюються у порядку, передбаченому статтею 37 цього Закону).

Відповідно до пунктів 3, 4 частини 1 статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено, зокрема, у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

Саме із такого розуміння положень наведеного законодавства виходили суди попередніх інстанцій під час вирішення спору у цій справі.

Ухвалюючи оскаржені у справі судові рішення, господарські суди попередніх інстанцій установили, що для реєстрації права власності на спірні об`єкти нерухомого майна ТОВ "ВОЯЖОР" повинно було подати державному реєстратору документи, які відповідно до зазначених вимог законодавства підтверджують факт прийняття їх в експлуатацію, чого, проте ним зроблено не було; за рахунок спорудження спірних навісів без отримання відповідних дозволів Харківської міської ради, яка діє від імені територіальної громади м. Харкова як власника земель комунальної власності, ТОВ "ВОЯЖОР" збільшило загальну площу забудови земельної ділянки на 1309,1 м2 (про що свідчить експлікація до схеми розташування будівель та споруд на вул. Жутівській, 118, у м. Харкові); вчинивши оскаржену реєстраційну дію, за наслідками якої визнано та підтверджено набуття прав на нерухоме майно на території м. Харкова, фактично легалізовано самочинне будівництво спірних навісів, отже, за висновком судів, така реєстрація прав проведена з порушенням вимог діючого законодавства, а також прав територіальної громади м. Харкова в особі позивача як власника земель комунальної власності, а тому рішення державного реєстратора від 18.06.2019 є незаконним та таким, що підлягає скасуванню у судовому порядку. Суд апеляційної інстанції також наголосив, що Харківська міська рада у наведеному випадку обрала належний і ефективний спосіб захисту порушених прав.


................
Перейти до повного тексту