ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 562/744/17
провадження № 51-7975км18
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої - Вус С.М.,
суддів: Єремейчука С.В., Мазура М.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Нестеренка Ю.Є.,
прокурора Сингаївської А.О.,
особи, стосовно якої закрито
кримінальне провадження, ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції),
захисника Януля В.С. (у режимі відеоконференції),
потерпілого ОСОБА_2 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, яка брала участь у провадженні в суді апеляційної інстанції, на вирок Здолбунівського районного суду Рівненської області від 11 квітня 2018 року та ухвалу Рівненського апеляційного суду від 10 березня 2020 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017180130000012, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки та жительки АДРЕСА_1, раніше не судимої,
у вчиненні злочинів, передбачених частинами 1, 2 ст.125 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Здолбунівського районного суду Рівненської області від 11 квітня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за: ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді громадських робіт тривалістю 120 годин; ч. 2 ст. 125 КК України до покарання у виді громадських робіт тривалістю 150 годин. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді громадських робіт тривалістю 150 годин.
Прийнято рішення щодо цивільних позовів та речових доказів.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватою у тому, що вона 05 січня 2017 року приблизно о 14:00, перебуваючи поблизу будинку АДРЕСА_1, діючи на ґрунті особистих раптово виниклих неприязних стосунків, завдала ОСОБА_3 удар кулаком у лобну ділянку голови, спричинивши йому легкі тілесні ушкодження, та ОСОБА_2 - один удар лобною ділянкою голови в ніс, заподіявши йому легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.
Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 24 липня 2018 року вирок стосовно ОСОБА_1 залишено без зміни.
Ухвалою Верховного Суду від 18 квітня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, вищевказану ухвалу апеляційного суду скасовано і призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 10 березня 2020 року вирок Здолбунівського районного суду Рівненської області від 11 квітня 2018 року стосовно ОСОБА_1 скасовано, а кримінальне провадження закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України за відсутністю в її діях складів кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1 і 2 ст. 125 КК України.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які, на її думку, перешкодили судам ухвалити законні й обґрунтовані судові рішення, порушує питання про скасування оскаржених вироку місцевого суду та ухвали апеляційного суду і призначення нового розгляду в суді першої інстанції. Мотивує тим, що мотивувальна частина обвинувального вироку стосовно ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст. 374 КПК України, оскільки містить суперечливі висновки щодо форми вини останньої. Водночас апеляційний суд, приймаючи рішення про скасування зазначеного вироку та закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_1, не досліджуючи наявні в матеріалах кримінального провадження докази, дійшов висновку про відсутність в її діях складів інкримінованих їй кримінальних правопорушень, чим порушив принцип безпосередності дослідження доказів, закріплений у ст. 23 КПК України. При цьому усупереч вимогам ст. 419 указаного Кодексу суд апеляційної інстанції в ухвалі належним чином своїх висновків не мотивував.
У запереченні на касаційну скаргу прокурора ОСОБА_1 просить залишити її без задоволення, а ухвалу апеляційного суду, якою закрито кримінальне провадження стосовно неї, - без зміни.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор Сингаївська А.О. в засіданні суду касаційної інстанції підтримала касаційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні частково, просила ухвалу апеляційного суду скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Потерпілий ОСОБА_2 погодився з доводами касаційної скарги прокурора в повному обсязі.
ОСОБА_1 та захисник Януль В.С. заперечили проти задоволення касаційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши думки учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.
Мотиви Суду
За приписами ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. При перевірці доводів, наведених у касаційній скарзі, колегія суддів виходить із фактичних обставин, встановлених місцевим та апеляційним судами.