Постанова
Іменем України
23 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 447/334/18
провадження № 61-1210св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Державний вищий навчальний заклад "Новороздільський політехнічний коледж",
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 12 грудня 2019 року у складі колегії суддів Левика Я. А., Струс Л. Б., Шандри М. М.,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду до Державного вищого навчального закладу "Новороздільський політехнічний коледж" (далі - ДВНЗ "Новороздільський політехнічний коледж"), з позовом, вимоги якого уточнив під час розгляду справи та просив: визнати незаконними і скасувати накази відповідача від 02 січня 2018 року "Про поділ окладу заступника директора" та від 23 січня 2018 року "Про скасування попередження від 30 жовтня 2017 року щодо посади заступника директора з навчально-виховної роботи ОСОБА_1 "; зобов`язати відповідача здійснювати нарахування та виплату заробітної плати ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року з розрахунку повної тарифної ставки за посадою заступника директора з навчальної роботи; визнати незаконним та скасувати наказ від 10 травня 2018 року "Про звільнення з посади заступника директора з навчальної роботи ОСОБА_1 "; поновити ОСОБА_1 на посаді заступника директора з навчальної роботи в ДВНЗ "Новороздільський політехнічний коледж" з 11 травня 2018 року; стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Позов мотивовано тим, що позивач працює на посаді заступника директора з навчальної роботи в Державному вищому навчальному закладі "Новороздільський політехнічний коледж". У зв`язку із зменшенням середньорічного контингенту студентів, які навчаються на денній і заочній формі був прийнятий наказ в Державному вищому навчальному закладі "Новороздільський політехнічний коледж" від 27 жовтня 2018 року №12/к "Про зміни в штатному розписі", згідно якого у навчальному закладі передбачалась лише одна штатна посада заступника директора.
Позивач отримав від директора коледжу письмове повідомлення про зміни у штатному розписі, які передбачають посаду лише одного заступника директора, яку йому запропоновано обійняти з 01 січня 2018 року на повну ставку.
02 січня 2018 року позивач подав директору заяву про згоду обійняти запропоновану посаду заступника керівника на повну ставку. Цього ж дня йому дали ознайомитись із наказом відповідача від 02 січня 2018 року №1/к "Про поділ окладу заступника директора", згідно якого поділено посаду заступника директора коледжу, яка залишається, на 0,5 окладу посади заступника з навчальної роботи, залишивши її за ОСОБА_1, і на 0,5 окладу посади заступника директора коледжу з виховної роботи, залишивши її за Курик М. О .
Позивач вважає, що даний наказ грубо порушує його трудові права та не відповідає вимогам чинного трудового законодавства. Чинне трудове законодавство не передбачає зміну істотних умов праці без попереднього повідомлення за два місяці, а відтак даний наказ грубо порушує трудові права та частину третю статті 32 КЗпП України, оскільки позивач не надавав згоди на переведення на 0,5 ставки заступника з навчальної роботи.
Підставою для прийняття наказу від 02 січня 2018 року №1/к "Про поділ окладу заступника директора" є в тому числі і звернення студентської Ради коледжу (протокол №4 від 19 грудня 2017 року). У відповідності до даного звернення студентської Ради коледжу студенти вирішили просити директора коледжу поділити посаду заступника директора на 0,5 ставки для ОСОБА_1 і на 0,5 ставки для М.О. Курик, залишивши за ними їх попередні функціональні обов`язки. Дане рішення не носить імперативного характеру, а відтак не є обов`язковим для директора відповідача.
Крім того, наказом від 23 січня 2018 року №14/к скасовано попередження від 30 жовтня 2017 року надане ОСОБА_1 з пропозицією обійняти посаду заступника директора з навчально-виховної роботи. У зв`язку з прийняттям наказу від 02 січня 2018 року №1/к "Про поділ окладу заступника директора" з 01 січня 2018 року позивачу здійснюється виплата заробітної плати за новими умовами, тобто за 0,5 посадового окладу заступника директора з навчальної роботи у сумі 2335,10 грн.
Позивач звертався з приводу зазначених порушень відповідача до Головного управління держпраці у Львівській області з заявою від 09 січня 2018 року. За результатами перевірки була складена довідка про стан дотримання законодавства про працю від 18 січня 2018 року, у якій встановлені факти порушення відповідачем законодавства про працю.
Наказом від 10 травня 2018 року №50/к "Про звільнення з посади заступника директора з навчальної роботи ОСОБА_1 " позивача з 10 травня 2018 року звільнено з посади заступника директора з навчальної роботи за пунктом 6 статті 36 КЗпП України, залишивши його на посаді викладача електро-технічних дисциплін з тарифікацією у відповідності до наказу директора коледжу за №128/н від 31 серпня 2017 року та виплачено вихідну допомогу у розмірі середнього місячного заробітку згідно зі статтею 44 КЗпП України.
Підставою для видання даного наказу стало попередження про зміну істотних змін умов праці від 07 березня 2018 року, посадова інструкція заступника директора з навчальної роботи. З даним наказом позивача ознайомили 23 травня 2018 року. Згідно попередження про зміну істотних умов праці від 07 березня 2018 року йому надали для ознайомлення посадову інструкцію заступника директора у новій редакції, яка передбачає в тому числі і виконання обов`язків завідувача навчально-виробничої практики. Фактично за однією посадою на 0,5 посадового окладу йому запропоновано виконувати посадові обов`язки за двома посадами без встановлення відповідної надбавки за складність та напруженість в роботі, яка передбачена Постановою Кабінету Міністрів України "Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери" від 30 серпня 2002 року №1298, що є підставою для поновлення його на посаді заступника директора з навчальної роботи в Державному вищому навчальному закладі "Новороздільський політехнічний коледж" з 11 травня 2018 року зі стягненням на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 08 листопада 2018 року у складі судді Карбовнік І. М. у задоволенні позову відмовлено.
Додатковим рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 10 червня 2019 року у складі судді Карбовнік В. Р. в уточненому позові ОСОБА_1 до Державного вищого навчального закладу "Новороздільський політехнічний коледж" про визнання незаконним та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у відповідача відбулися зміни в організації виробництва та праці, а саме виведення з штатного розпису однієї штатної одиниці заступника керівника у зв`язку зі зменшенням кількості студентів (менше 300 осіб), згідно з наказом відповідача від 27 жовтня 2017 року № 12/к та приведення штатного розпису відповідача у відповідність із Типовими штатними нормативами ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації.
30 жовтня 2017 року ОСОБА_1 вручено попередження про те, що у зв`язку із скороченням посади заступника директора коледжу з 01 січня 2018 року штатна одиниця заступника директора коледжу з навчальної роботи буде замінена одиницею заступника директора з навчально-виховної роботи і цю посаду пропонувалося обійняти позивачу.
Станом на 02 січня 2018 року у відповідача виникло право розірвати з позивачем трудовий договір на підставі п. 1. ч. 1 ст. 40 КЗпП України. Однак відповідач з урахуванням рішення профспілкового комітету та прохання студентської ради прийняв рішення зберегти трудові відносини з позивачем із зміненими істотними умовами праці (встановлення неповного робочого часу). Позивач своїми діями фактично дав згоду на продовження роботи зі зміненими істотними умовами праці.
11 червня 2018 року позивачем подано суду "Уточнену позовну заяву про визнання незаконним та скасування наказів, поновлення на посаді та зобов`язання до вчинення дій", однак частиною третьою статті 49 ЦПК України передбачено, що одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. При цьому суд зазначив, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про доповнення або уточнення позовних вимог, або заявлення додаткових позовних вимог і в даному випадку суд не розглядає по суті уточнену позовну заяву про визнання незаконним та скасування наказів, поновлення на посаді та зобов`язання до вчинення дій. Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
Ухвалюючи додаткове рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про правильність звільнення позивача 10 травня 2018 року з підстав, передбачених пунктом 6 статті 36 КЗпП України.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 12 грудня 2019 року апеляційні скарги ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення суду першої інстанції та додаткове рішення цього ж суду скасовано з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.
Наказ Державного вищого навчального закладу "Новороздільський політехнічний коледж" №1/к від 02 січня 2018 року "Про поділ окладу заступника директора коледжу" в частині залишення за ОСОБА_1 0,5 окладу заступника з навчальної роботи - визнано незаконним та скасовано.
Наказ Державного вищого навчального закладу "Новороздільський політехнічний коледж" №14/к від 23 січня 2018 року "Про скасування попередження від 30 жовтня 2017 року щодо посади заступника директора з навчально-виховної роботи ОСОБА_1 " визнано незаконним та скасовано.
Зобов`язано Державний вищий навчальний заклад "Новороздільський політехнічний коледж" здійснити перерахунок та виплату заробітної плати ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року по 26 березня 2018 року з розрахунку повної тарифної ставки за посадою заступника директора з навчальної роботи.
У задоволенні іншої частини вимог відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивача без двомісячного, передбаченого законом строку попередження (у випадку зміни істотних умов праці, що мало місце у даному випаду), відсутності його згоди щодо цього - переведено на 0,5 ставки на посаду заступника директора з начальної роботи з 02 січня 2018 року, таке переведення та винесений у зв`язку з цим наказ від 02 січня 2018 року "Про поділ окладу заступника директора коледжу" слід вважати незаконним і з цих підстав скасувати з виплатою позивачу заробітної плати за попередньою посадою, однак, враховуючи, що 26 березня 2018 року, ОСОБА_1 надано згоду на переведення на 0,5 окладу посади заступника директора з навчальної роботи, такий перерахунок слід здійснити по 26 березня 2018 року. А з 26 березня 2018 року ОСОБА_1 слід вважати переведено на 0,5 посадового окладу заступника директора з навчальної роботи у відповідності до вимог закону за його згодою та такого переведення ні позивач, ані відповідач не оспорювали.
З урахуванням наведеного, апеляційний суд дійшов висновку, що позов у цій частині вимог підлягав частковому задоволенню та безпідставно був відхилений судом першої інстанції.
Задовольняючи вимогу про скасування наказу №14/к від 23 січня 2018 року "Про скасування попередження від 30 жовтня 2017 року щодо посади заступника директора з навчально-виховної роботи ОСОБА_1 ", суд апеляційної інстанції виходив з того, що чинним законодавством не передбачено можливості скасування попередження про зміну істотних умов праці та відповідачем не наведено матеріально-правових підстав винесення такого наказу.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу від 10 травня 2018 року №50/к "Про звільнення з посади заступника директора з навчальної роботи ОСОБА_1 ", поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника директора з навчальної роботи в ДВНЗ "Новороздільський політехнічний коледж" з 11 травня 2018 року та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, апеляційний суд виходив з того, що після спливу двохмісячного терміну, працівник, у випадку незгоди на зміну істотних умов праці, може бути звільнений. Вказане може відбутися і не виключно у день наступний після завершення двохмісячного терміну оскільки законодавець передбачає не виключно двомісячний термін, а строк, який не є меншим ніж два місяці, тому працівник за відсутності його згоди на зміну істотних умов праці може бути звільнений у будь-який інший день після спливу не менш як двомісячного строку.
Оскільки ОСОБА_1 до 10 травня 2018 року згоди на зміну істотних умов праці не надав, відповідно слід вважати, що відмовився від подальшого виконання трудових обов`язків із зміненими істотними умовами праці, тому відповідач, починаючи з 07 травня 2018 року і в подальшому, у тому числі 10 травня 2018 року мав право звільнити ОСОБА_1 із займаної посади за пунктом 6 статті 36 КЗпП України.
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про скасування рішення та додаткового рішення місцевого суду в частині вирішення цих вимог з ухваленням нового про відмову у їх задоволенні, оскільки судом першої інстанції по суті жодних мотивів щодо відхилення цих позовних вимог з аналізом доводів сторін не наведено.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, не погодився з висновками суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання незаконним звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати прийняту апеляційним судом постанову в оскаржуваній частині та задовольнити вказані позовні вимоги.