Постанова
Іменем України
21 грудня 2020 року
місто Київ
справа № 563/1265/14-ц
провадження № 61-5691св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідачі: Відділ виконавчої служби Корецького районного управління юстиції Головного управління юстиції у Рівненській області, ОСОБА_3,
третя особа - Головне управління державної казначейської служби України у Рівненській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Корецького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області на постанову Рівненського апеляційного суду від 19 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Ковальчук Н. М., Бондаренко Н. В., Шимківа С. С.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
У жовтні 2018 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом, у подальшому уточненим, до Відділу державної виконавчої служби Корецького районного управління юстиції Головного управління юстиції України (далі - ВДВС Корецького РУЮ ГУЮ у Рівненській області), ОСОБА_3, третя особа - Головне управління державної казначейської служби України у Рівненській області (далі - ГУ ДКС у Рівненській області), про визнання дій державного виконавця неправомірними, визнання недійсним правочину, витребування майна із чужого незаконного володіння та визнання права власності.
Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що вироком Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 28 травня 2012 року позивачів визнано винними у вчиненні кримінального правопорушення за частиною третьою статті 307 Кримінального кодексу України та призначено таке покарання: три роки позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини майна.
Державним виконавцем ВДВС Корецького РУЮ ГУЮ у Рівненській області Позняком В. О. 27 серпня 2012 року проведено опис житлового будинку та накладено арешт, а 23 травня 2013 року будинок продано на прилюдних торгах. Дії державного виконавця із проведення опису та арешту їх частки житлового будинку, а також дії із реалізації на прилюдних торгах цієї частки житлового будинку без вирішення питання щодо технічної можливості її виділу в натурі й набуття нею статусу об`єкта цивільних прав вважають неправомірними, а укладену в результаті торгів угоду купівлі-продажу недійсною. Також вважали, що згідно з Переліком майна, що не підлягає конфіскації за вироком суду, житлові будинки у сільській місцевості конфіскації не підлягають.
Позивачі просили:
- визнати неправомірними дії державного виконавця ВДВС Корецького РУЮ ГУЮ у Рівненській області щодо опису, арешту та реалізації з прилюдних торгів по 1/8 частини житлового будинку АДРЕСА_1, належних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу по 1/8 частини зазначеного житлового будинку, належній ОСОБА_1 та ОСОБА_2, вчинений на прилюдних торгах 13 травня 2013 року, оформлений протоколом № 183026/2 філії Приватного підприємства "Нива-В. Ш."
(далі - ПП "Нива-В. Ш.") із проведення прилюдних торгів із реалізації арештованого майна від 13 травня 2013 року;
- витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 1/8 частини житлового будинку;
- визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2 право власності за кожним на 1/8 частини житлового будинку АДРЕСА_1 .
Стислий виклад заперечень відповідача
ВДВС Корецького РУЮ ГУЮ у Рівненській області заперечував проти задоволення позову, просив відмовити у його задоволенні у зв`язку з безпідставністю.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Корецького районного суду Рівненської області від 18 лютого 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції обґрунтовувалося тим, що позивачі не надали переконливих і об`єктивних доказів, які б підтверджували факт порушення їхніх прав під час виконання вироку суду в частині конфіскації майна, а тому дії державного виконавця не були неправомірними.
Рішенням Апеляційного суду Рівненської області від 18 квітня 2016 року рішення Корецького районного суду Рівненської області від 18 лютого 2016 року скасовано, позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано неправомірними дії державного виконавця ВДВС Корецького РУЮ ГУЮ у Рівненській області з проведення опису арешту та реалізації з прилюдних торгів по 1/8 частини житлового будинку АДРЕСА_1 . Визнано недійсним правочини купівлі-продажу з відчуження по 1/8 частини зазначеного житлового будинку від 13 травня 2013 року в результаті проведення прилюдних торгів 13 травня 2013 року, що оформлені протоколом № 183026/2 філії ПП "Нива-В. Ш." із проведення прилюдних торгів із реалізації арештованого майна. Витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 і ОСОБА_2 по 1/8 частини житлового будинку. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи позовні вимоги, апеляційний суд, керуючись пунктом 1 Переліку майна, що не підлягає конфіскації за судовим вироком (додаток до Кримінального кодексу України), виходив із того, що оскільки 1/8 частини будинку АДРЕСА_1, що належать кожному із позивачів, були єдиним їхнім житлом, а тому ці частки у праві на будинок не могли бути конфісковані та реалізовані з прилюдних торгів. Крім того, усупереч чинному законодавству при реалізації частини житлового будинку ця частка в натурі не виділялася.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 липня 2017 року касаційну скаргу ВДВС Корецького РУЮ ГУЮ у Рівненській області задоволено частково. Рішення Корецького районного суду Рівненської області від 18 лютого 2016 року та рішення Апеляційного суду Рівненської області від 18 квітня 2016 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Скасовуючи судові рішення, суд касаційної інстанції виходив із того, що головна умова, яка повинна бути встановлена судами, це наявність порушень, що могли вплинути на результати торгів, а тому, окрім наявності порушення закону при проведенні прилюдних торгів, повинно бути наявне порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними. Наслідком визнання недійсним результату проведення прилюдних торгів, яким фактично є оформлений виді протоколу про результати торгів договір купівлі-продажу, є повернення сторін договору купівлі-продажу - продавця і покупця - до первісного стану, тобто реституція як спосіб захисту, що характерний для зобов`язальних відносин. Суди попередніх інстанцій, у порушення статей 213-214 ЦПК України 2004 року, не визначившись з характером спірних правовідносин та нормою права, яка підлягає застосуванню, належним чином не встановили обставини, що мають значення для справи, не дослідили наявні у матеріалах докази, не встановили, хто є продавцем за укладеним за результатами торгів договором, виходячи з умов договору, що укладається між Державною виконавчою службою та спеціалізованою організацією.
Рішенням Корецького районного суду Рівненської області від 15 листопада 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 відмовлено.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив із того, що відсутні порушення пункту 1 Переліку майна, що не підлягають конфіскації за судовим вироком, оскільки позивачів не було позбавлено права проживання у зазначеному будинку, оскільки конфісковано лише половину від належного їм майна. Державним виконавцем та філією 18 ПП "Нива-В. Ш." при проведенні прилюдних торгів дотримано Закон України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV і Тимчасове положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5 та зареєстрованого 02 листопада 1999 року за № 745/4838 (далі - Тимчасове положення), щодо повідомлення боржників про час, місце проведення прилюдних торгів, стартову ціну реалізації майна, також не встановлено порушень дій організації з реалізації нерухомого майна за результатами прилюдних торгів від 13 травня 2013 року. Порушення прав позивачів не відбулося, порушень встановлених законодавством правил проведення торгів суд не встановив.
Постановою Рівненського апеляційного суду від 19 лютого 2019 року рішення Корецького районного суду Рівненської області від 15 листопада 2018 року скасовано. Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано неправомірними дії державного виконавця ВДВС Корецького РУЮ ГУЮ у Рівненській області щодо опису, арешту та реалізації з прилюдних торгів по 1/8 частини житлового будинку АДРЕСА_1, належній ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Визнано недійсним договір купівлі-продажу по 1/8 частини житлового будинку АДРЕСА_1, належній ОСОБА_1 та ОСОБА_2, вчинений на прилюдних торгах 13 травня 2013 року, оформлений протоколом № 183026/2 філії ПП "Нива-В. Ш." із проведення прилюдних торгів із реалізації арештованого майна від 13 травня 2013 року. Витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 1/8 частини зазначеного житлового будинку. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Ухвалюючи рішення, суд апеляційної інстанції виходив із того, що при реалізації арештованого майна виконавчою службою допущені порушення пункту 1 Переліку майна, що не підлягає конфіскації за судовим вироком, та пунктів 1.1, 2.1, 3.9 Тимчасового положення. Спеціалізована організація ПП "Нива-В. Ш." не могла бути стороною договору купівлі-продажу майна, реалізованого через прилюдні торги, оскільки, у силу вимог Тимчасового положення, могла виконувати тільки організацію і проведення прилюдних торгів за заявкою ВДВС Корецького РУЮ ГУЮ у Рівненській області, яке є стороною оспорюваного правочину. Саме ВДВС Корецького РУЮ ГУЮ у Рівненській області, як сторона оспорюваного правочину, вчиняючи дії щодо складання акта опису та арешту частки житлового будинку АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2, допустив порушення закону, включивши до акта майно, яке не підлягало конфіскації.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду засобами поштового зв`язку у березні 2019 року, ВДВС Корецького РУЮ ГУЮ у Рівненській області просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтовується тим, що дії державного виконавця щодо арешту і опису нерухомого майна, вирішення питання про технічну можливість виділу його частки в натурі можуть оскаржуватися виключно шляхом подання відповідної скарги боржниками до Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області, тому що саме видані ним виконавчі листи щодо конфіскації майна засуджених перебували на виконанні у ВДВС Корецького РУЮ ГУЮ у Рівненській області. У матеріалах справи відсутній договір про продаж спірного майна, а тому суд так і не встановив, хто є продавцем арештованого майна: державна виконавча служба чи спеціалізована установа.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_1 просять залишити касаційну скаргу ВДВС Корецького РУЮ ГУЮ у Рівненській області без задоволення, а постанову Рівненського апеляційного суду від 19 лютого 2019 року без змін. Зазначають, що постанова суду апеляційної інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права.
ГУ ДКС України у Рівненській області подало відзив на касаційну скаргу ВДВС Корецького РУЮ ГУЮ у Рівненській області, зазначило, що не вступало у правовідносини із позивачами, своїми діями чи бездіяльністю не порушувало їхніх законних прав та інтересів.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою Верховного Суду від 26 березня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.
Провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX
(далі - Закон № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Враховуючи, що касаційна скарга у справі, що переглядається, подана у березні 2019 року, вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-IX.
За частиною першою статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.