Постанова
Іменем України
16 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 676/58/17-ц
провадження № 61-5047св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Промінь Галичина",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, відділ Держгеокадастру у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватне підприємство - фірма "Земля", виробничий кооператив "Іскра 2007",
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь Галичина" на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області, у складі судді Стельмах Д. В., від 20 квітня 2017 року та постанову Хмельницького апеляційного суду, у складі колегії суддів: Купельського А. В., Гринчука Р. С., Янчук Т. О., від 12 лютого 2020 року.
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю "Промінь Галичина" (далі - ТОВ "Промінь Галичина") звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, відділу Держгеокадастру у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області про скасування державної реєстрації земельних ділянок, визнання недійсними державних актів та скасування рішень про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 18 червня 2010 року між ОСОБА_3 (орендодавець) та ТОВ "Промінь Галичина" (орендар) укладено договір оренди землі № 067Г щодо земельної ділянки розміром 2,23 га, кадастровий номер 6822481000:06:010:0142, яка знаходиться на території Голосківської сільської ради (на даний час Гуменецької об`єднаної територіальної громади) Кам`янець-Подільського району Хмельницької області. Строк договору оренди 10 років. Договір зареєстровано у Кам`янець-Подільському районному відділі Хмельницької регіональної філії державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру".
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, а земельну ділянку, яка є об`єктом оренди, в рівних частках успадкували є дочки померлого, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Відповідно до пункту 12.6. договору оренди землі перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи не є підставою для зміни умов або розірвання цього договору.
Отже як вважав позивач, договір оренди землі, укладений власником земельної ділянки, є чинним для його спадкоємців, до яких переходять усі права та обов`язки померлого.
Разом з тим, спадкоємці ОСОБА_1 та ОСОБА_2 здійснили поділ успадкованої земельної ділянки з кадастровим номером 6822481000:06:010:0142 на дві окремі земельні ділянки і отримали на них правовстановлюючі документи, а саме: спадкоємець ОСОБА_1 на земельну ділянку розміром 1,1136 га, кадастровий номер 6822481000:06:010:0245; спадкоємець ОСОБА_2 на земельну ділянку розміром 1,1136 га, кадастровий номер 6822481000:06:010:0244. Утворені внаслідок поділу земельні ділянки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 передали в оренду виробничому кооперативу "Іскра 2007".
Оскільки на момент поділу земельна ділянка площею 2,23 га знаходилася в оренді ТОВ "Промінь Галичина", до складу технічної документації щодо поділу земельної ділянки мала бути включена нотаріально посвідчена згода товариства на поділ, проте такої згоди не було. Тому поділ успадкованої земельної ділянки позивач вважав незаконним та таким, що порушує законні інтереси ТОВ "Промінь Галичина".
Враховуючи викладене, ТОВ "Промінь Галичина" просило суд: скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6822481000:06:010:0244 та земельної ділянки з кадастровим номером 6822481000:06:010:0245, що утворилися в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6822481000:06:010:0142, яка перебуває в оренді
ТОВ "Промінь Галичина" згідно договору оренди землі № 067Г від 18 червня 2010 року; відновити державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6822481000:06:010:0142, яка існувала до моменту її поділу на дві окремі земельні ділянки; скасувати державний акт про право приватної власності на землю, виданий ОСОБА_2 на земельну ділянку розміром 1,1136 га, кадастровий номер 6822481000:06:010:0244, із закриттям розділу Державного реєстру прав на об`єкт нерухомого майна; скасувати державний акт про право приватної власності на землю, виданий ОСОБА_1 на земельну ділянку розміром 1,1136 га, кадастровий номер 6822481000:06:010:0245, із закриттям розділу Державного реєстру прав на об`єкт нерухомого майна.
Короткий зміст судових рішень
Справа переглядалась судами неодноразово.
Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 квітня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 02 червня 2017 року, у задоволенні позову
ТОВ "Промінь Галичина" відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, оформивши спадкові права на земельну ділянку, яка належала померлому батькові ОСОБА_3, набули право спільної часткової власності на вказану ділянку і правомірно виділили свої частки. Оскільки переліком документів, які входять в технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, крім поділу та об`єднання земельних ділянок, відповідно до частини першої статті 56 Закону України "Про землеустрій", в редакції, чинній на час поділу, не передбачений такий документ, як нотаріально завірена згода землекористувача, тому в територіального органу Держземагенства не було підстав для відмови у реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 6822481000:06:010:0244, 6822481000:06:010:0245 через відсутність такої згоди.
Апеляційний суд, залишаючи апеляційну скаргу ТОВ "Промінь Галичина" без задоволення, погодився з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог, оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 правомірно здійснили виділ своїх часток у праві власності на успадковану земельну ділянку.
Постановою Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 02 червня 2017 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, із зазначенням, що апеляційний суд помилково погодився з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачі здійснили виділ своїх часток, оскільки фактично відбувся поділ земельної ділянки, яка перебувала в оренді ТОВ "Промінь Галичина", без згоди останнього. Також Верховний Суд вказав на те, що заява ОСОБА_2 про застосування наслідків спливу строку позовної давності не розглянута та не встановлено, коли ТОВ "Промінь Галичина" дізналося про порушення своїх прав.
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 12 лютого 2020 року апеляційну скаргу ТОВ "Промінь Галичина" задоволено частково, рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області
від 20 квітня 2017 року змінено, викладено його мотивувальну частину в редакції постанови апеляційного суду.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що відповідно до частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", в редакції, чинній із 16 січня 2020 року, ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства, проте позивачем не заявлені позовні вимоги про визнання недійсними нових договорів оренди, які 09 липня 2014 року укладених між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та виробничим кооперативом "Іскра 2007". Тобто позивач обрав неналежний спосіб захисту свого права і його вимоги сформульовані таким чином, що у суду відсутні можливості дотриматись положень частини другої статті 5 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) і обрати спосіб захисту права, який би не суперечив закону.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2020 року представник ТОВ "Промінь Галичина" - адвокат Сторожук А. В. подав касаційну скаргу на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 квітня 2017 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 12 лютого 2020 року, в якій просить вказані судові рішення скасувати та прийняти нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 03 квітня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі № 676/58/17-ц та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
У квітні 2020 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 23 жовтня 2020 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, вважаючи що суди попередніх інстанцій не врахували висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 05 лютого
2020 року у справі № 924/196/19, від 30 січня 2020 року у справі № 904/1093/19, від 20 січня 2020 року у справі № 902/803/17, від 09 жовтня 2019 року в розглядуваній справі.
Вказує, що відповідно до приписів частини 2 статі 126 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), в редакції, чинній на момент поділу земельної ділянки, право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується, зокрема свідоцтвом про право на спадщину. Тобто в даному випадку, на підставі свідоцтв про право на спадщину, достатнім є внесення змін в державний акт про право власності на земельну ділянку, виданого на ім`я спадкодавця, щодо співвласників цієї ділянки, натомість відповідачами було здійснено поділ вказаної земельної ділянки та отримані державні акти на нові ділянки.
При цьому спірна земельна ділянка перебуває в оренді позивача та її поділ відбувся без згоди останнього.
Крім того вважає, що апеляційний суд, допустивши зворотню дію закону в часі, помилково послався на приписи частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", в редакції, чинній від 16 січня 2020 року, оскільки вони не можуть бути застосовані до правовідносин, які виникли до вказаної дати.
Звертає увагу на те, що на момент подання цього позову законодавством не вимагалося обов`язкового включення до позову вимоги про припинення речових прав на земельні ділянки, державна реєстрація яких скасовується.
Також зазначає, що апеляційний суд в порушення приписів частини першої статті 417 ЦПК України не виконав вказівок Верховного Суду, викладених в постанові від 09 жовтня 2019 року в цій справі, щодо необхідності дослідження дотримання строків позовної давності.
Доводи особи, яка подалі відзив на касаційну скаргу
У травні 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив виробничого кооперативу "Іскра 2007", поданий адвокатом Шпаком А. П., в якому товариство просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Зазначає, що позивач не просить визнати недійсними договори оренди, які
09 липня 2014 року укладенні між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та виробничим кооперативом "Іскра 2007", однак задоволення позовних вимог призведе до порушення прав останнього.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
18 червня 2010 року між ОСОБА_3 (орендодавець) та ТОВ "Промінь Галичина" (орендар) укладений договір оренди землі № 067Г, об`єктом якого є земельна ділянка розміром 2,23 га, кадастровий номер 6822481000:06:010:0142, що знаходиться на території Голосківської сільської ради (на даний час Гуменецької об`єднаної територіальної громади) Кам`янець-Подільського району Хмельницької області.
Договір зареєстровано у Кам`янець-Подільському районному відділі Хмельницької регіональної філії державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 0410755100429 від 22 жовтня 2010 року.
Строк дії договору оренди - 10 років (пункт 3.1 договору).
Згідно із пунктом 12.6. договору оренди землі перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою зміни умов або розірвання цього договору.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, а земельну ділянку, яка є об`єктом договору оренди, в рівних частках успадкували дочки померлого ОСОБА_1 та ОСОБА_2
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 здійснили поділ земельної ділянки з кадастровим номером 6822481000:06:010:0142 та отримали правовстановлюючі документи на дві окремі земельні ділянки, а саме ОСОБА_1 на земельну ділянку розміром 1,1136 га з кадастровим номером 6822481000:06:010:0245, а ОСОБА_2 на земельну ділянки розміром 1,1136 га з кадастровим номером 6822481000:06:010:0244. Утворені в результаті поділу земельні ділянки зареєстровано в національній кадастровій системі 08 жовтня
2012 року.
Розробку технічної документації із землеустрою земельних ділянок здійснило приватне підприємство - фірма "Земля".
Земельні ділянки з кадастровими номерами 6822481000:06:010:0244 та 6822481000:06:010:0245 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 передали в оренду виробничому кооперативу "Іскра 2007", право оренди якого зареєстроване Реєстраційною службою Кам`янець-Подільського міськрайонного управління юстиції Хмельницької області 17 липня 2014 року: щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6822481000:06:010:0244 вчинено запис про право за № 6437801, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6822481000:06:010:0245 вчинено запис про право за № 6437316.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у
пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.