ПОСТАНОВА
Іменем України
23 грудня 2020 року
м.Київ
справа №361/822/17
адміністративне провадження №К/9901/48583/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Уханенка С.А.,
суддів: Кашпур О.В., Мацедонської В.Е.,
за участю:
секретаря судового засідання - Семопядного О.В.,
позивача - ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області про визнання протиправним дій, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування завданої шкоди провадження в якій відкрите
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 жовтня 2017 року, ухвалену у складі головуючого судді Петришина Н.М. та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2018 року, ухвалену у складі судді-доповідача Кобаля М.І., суддів Епель О.В.. Карпушової О.В.
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Броварського міськрайонного суду Київської області з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області, в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача за відмову надати талони на проїзд до посвідчення інваліда III групи на право на пільги видане Броварським горсобезом 28.04.1993 року, серія НОМЕР_1 ;
- зобов`язати відповідача надати йому талони на проїзд до посвідчення інваліда III групи на право на пільги видане Броварським горсобезом 28.04.1993 року, серія НОМЕР_1 ;
- визнати протиправними дії відповідача щодо ненадання належної відповіді на його звернення від 08.08.2016, де не немає жодного слова про правові підстави відмови надання талонів з посиланням на Закони і також немає роз`яснення порядку оскарження прийнятого рішення;
- зобов`язати відповідача надати вмотивовану та обґрунтовану відповідь на його заяву, відповідно ст. ст. 15, 19, 20 Закону України " Про звернення громадян";
- відшкодувати ціну проїзних документів на поїзд №121 від 22.08.2016 в розмірі 236 грн та згідно з проїзним документом на поїзд №284 від 24.08.2016 в розмірі 211 грн, та витрати в сумі 300 грн на проїзд маршрутних таксі в обидві сторони, шляхом стягнення з відповідача коштів в сумі 747 грн (сімсот сорок сім) матеріальних збитків;
- стянути з відповідача моральні збитки в сумі 1000 грн.
2. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив про ненадання відповідачем талонів на проїзд відповідно до посвідчення інваліда III групи на право на пільги видане Броварським горсобезом 28.04.1993 року, серія НОМЕР_1 . Також вказує про відсутність обґрунтування не надання вказаних талонів, в наданій на його звернення відповіді відповідача від 16.08.2016.
3. 30.03.2017 позивач подав до суду першої інстанції заяву про збільшення позовних вимог, в якій, додатково до заявлених в первісно поданому позові вимог, просив:
- визнати протиправними дії відповідача за незабезпечення його санаторно-курортним лікуванням в 2016 році;
- визнати протиправними дії відповідача за не внесення змін в Єдиному державному автоматизованому реєстрі пільговиків, де він рахується як інвалід війни III групи та надання йому довідки від 31.05.2016, що він має пільги як інвалід війни III групи;
- зобов`язати відповідача внести зміни в Єдиному державному автоматизованому реєстрі пільговиків та зареєструвати його як особу, яка має пільги встановлені для інвалідів війни II групи, та зобов`язати відповідача надати відповідну довідку;
-компенсувати матеріальні збитки за недотриману путівку на санаторне курортне лікування в розмірі 3000 гривен та стягнути з відповідача кошти в розмірі 3747 грн (три тисяч сімсот сорок сім) матеріальних збитків загальної суми з урахуванням заявленої суми в первісному позові;
-стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 6000 грн (шість тисяч гривен) загальної суми з урахуванням заявленої суми в первісному позові.
4. В обґрунтування заявлених позовних зазначив про незабезпечення його санаторно-курортним лікуванням в 2016 році та надання відповідачем довідки, в якій зазначено не правильні дані щодо групи інвалідності, за якою він обліковується в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги.
5. Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 травня 2017 року у задоволенні клопотання позивача про прийняття заяви про збільшення розміру позовних вимог відмовлено.
6. В обґрунтування відмови в прийнятті заяви про збільшення позовних вимог судом першої інстанції зазначено про заявлення позивачем нових позовних вимог, з новими підставами і предметом позову, що суперечить вимогам статті 51 КАС України. При цьому судом першої інстанції роз`яснено право на звернення до суду в загальному порядку.
7. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2017 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 травня 2017 року про відмову в задоволенні клопотання про прийняття заяви про збільшення розміру позовних вимог, оскільки вказана ухвала не підлягає окремому оскарженню. Також зазначено, що заперечення на таку ухвалу можуть бути викладені в апеляційній скарзі на постанову суду першої інстанції.
8. Водночас, 12 червня 2017 року, позивачем було повторно подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій заявлено вимоги, аналогічні вимогам, викладеним в заяві поданій 30.03.2017 та додано вимогу про відшкодування судових витрат в розмірі 1000 гривен.
9. Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 08 серпня 2017 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про прийняття заяви про збільшення розміру позовних вимог.
10. В обґрунтування відмови в прийнятті заяви про збільшення позовних вимог судом першої інстанції зазначено про заявлення позивачем нових позовних вимог, з новими підставами і предметом позову. При цьому судом першої інстанції роз`яснено право на звернення до суду в загальному порядку.
ІІ. Встановлені судами обставини справи
11. ОСОБА_1 має посвідчення інваліда ІІ групи серії НОМЕР_2, що надає йому право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, а також посвідчення інваліда ІІІ групи серії НОМЕР_3, що надає йому право на пільги та переваги, встановлені законодавством СРСР і радянських республік для інвалідів Вітчизняної війни.
12. 08.08.2016 року ОСОБА_1 звернувся до Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області із заявою, в якій серед іншого просив надати талони на проїзд на посвідчення інваліда ІІІ групи, яке видане Броварським горсобезом 28.04.1993 року НОМЕР_5 або повідомити про причини відмови у наданні таких талонів.
13. 16.08.2016 року позивачу була надана відповідь на звернення, де серед іншого повідомлено, що талони серії АВ №091340, на право одержання ветераном війни проїзних квитків безплатно, він, як інвалід 2 групи, одержав 16.04.2013.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
14. Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 жовтня 2017 року адміністративний позов задоволений частково.
Визнано протиправними дії Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області щодо ненадання ОСОБА_1 талонів на право одержання проїзних документів (квитків) безоплатно і з 50-відсотковою знижкою їх вартості.
Зобов`язано Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області надати ОСОБА_1 талони на право одержання проїзних документів (квитків) згідно посвідчення серії НОМЕР_3 .
Визнано протиправними дії Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області, що полягають у порушенні вимог статті 19 Закону України "Про звернення громадян" при розгляді звернення (заяви) ОСОБА_1 від 08 серпня 2016 року.
Зобов`язано Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 08 серпня 2016 року у порядку та терміни, передбачені Законом України "Про звернення громадян".
Решту позовних вимог - залишено без задоволення.
15. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2018 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області - задоволені частково.
Постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 жовтня 2017 року - скасовано.
Ухвалено нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області про визнання протиправним дій, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування завданої шкоди - задоволено частково.
Визнано протиправними дії Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області щодо ненадання ОСОБА_1 талонів на право одержання проїзних документів (квитків) безоплатно із 50-відсотковою знижкою їх вартості.
Зобов`язано Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області надати ОСОБА_1 талони на право одержання проїзних документів (квитків) згідно посвідчення серії НОМЕР_4 .
Визнано протиправними дії Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області, що полягають у порушенні вимог статті 19 Закону України "Про звернення громадян" при розгляді звернення (заяви) ОСОБА_1 від 08 серпня 2016 року.
Зобов`язано Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 08 серпня 2016 року у порядку та терміни, передбачені Законом України "Про звернення громадян".
Визнано протиправними дії Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області за незабезпечення ОСОБА_1 санаторно-курортним лікуванням в 2016 році.
Визнано протиправними дії Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області за надання довідки від 31.05.2016 ОСОБА_1, що позивач має пільги як інвалід війни ІІІ групи.
В решті позовних вимог відмовлено.
16. Скасовуючи постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції розглядаючи викладені позивачем в апеляційній скарзі заперечення щодо ухвали суду першої інстанції від 23.05.2017, якою відмовлено у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог, дійшов висновку, що судом першої інстанції вказану ухвалу постановлено незаконно та необґрунтовано, оскільки ОСОБА_1 мав законне право на збільшення позовних вимог, адже станом на 30.03.2017 судовий розгляд даної справи закінчений не був.
Також колегія суддів апеляційної інстанції не погодилася з висновком суду першої інстанції щодо частково задоволення первісно заявлених позовних вимог, оскільки такий висновок не знайшов свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції, вимоги касаційної скарги і аргументи сторін
17. Не погоджуючись з постановами суду першої та суду апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій зазначаючи, що вони винесені з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду в частині відмови в решті позовних вимог та в частині, прийнятої з порушенням норм процесуального та матеріального права, через ненадання належної правової оцінки встановленим обставинам справи, та прийняти нову постанову, в якій задовольнити касаційну скаргу позивача в повному обсязі.
V. Джерела права й акти їхнього застосування. Позиція Верховного суду
18. За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
19. Згідно з частиною першою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
20. Частиною третьою статті 341 КАС України встановлено, що суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
21. Так апеляційним судом, зокрема було визнано необґрунтованою та незаконною ухвалу суду першої інстанції від 23.05.2017 про відмову в задоволенні клопотання позивача про прийняття заяви про збільшення розміру позовних вимог та відповідно розглянуто і вирішено заявлені в цьому клопотанні вимоги разом з первісно заявленими вимогами в позові.
22. Тому першочерговим є вирішення питання дотримання судами попередніх інстанції вимог КАС України під час розгляду поданого позивачем клопотання та законності і обґрунтованості прийнятих судами рішень щодо поданого клопотання.
23. Відповідно до частини першої статті 51 КАС України (в редакції, чинній на час звернення позивача) крім прав та обов`язків, визначених у статті 49 цього Кодексу, позивач має право в будь-який час до закінчення судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову. Позивач має право відмовитися від адміністративного позову у суді апеляційної чи касаційної інстанції до закінчення відповідно апеляційного чи касаційного розгляду. Позивач має право до початку судового розгляду справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
24. Частиною першою статті 137 КАС України встановлено, що позивач може протягом всього часу судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. До початку судового розгляду справи по суті позивач може змінити підставу або предмет адміністративного позову, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. Заява про зміну позовних вимог повинна відповідати вимогам, які встановлені цим Кодексом для позовних заяв. У разі невідповідності такої заяви вимогам статті 106 цього Кодексу суд своєю ухвалою повертає її позивачу. Ухвала суду, прийнята за результатами розгляду питання про прийняття заяви про зміну позовних вимог, окремо не оскаржується.
25. Таким чином, позивач може подати заяву про зміну позовних вимог, шляхом збільшення або зменшення розміру позовних вимог (протягом всього часу судового розгляду) та шляхом зміни підстави або предмету адміністративного позову (до початку судового розгляду справи по суті).
26. Розміром позову є кількісна характеристика позовних вимог. При цьому, під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.
27. Водночас предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, відповідно до яких суд має ухвалити рішення. Характер позовної вимоги визначається характером спірних правовідносин, з якого випливає вимога позивача.
28. Під підставами позову, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Обставинами можуть бути лише юридичні факти матеріально-правового характеру, тобто такі факти, які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Юридичні факти матеріально-правового характеру, які визначені як підстави позову, свідчать про те, що існують правовідносини і що внаслідок певних дій ці відносини стали спірними.
29. Отже, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Зміна предмету або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.
30. Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами (фактами) при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права або інше наведення іншого праворозуміння таких норм.
31. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 916/1764/17, від 22 січня 2020 року у справі №210/2289/17, від 30 січня 2020 року у справі №817/831/18. Аналогічного підходу дотримувалася і Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15.
32. Так в первісно поданому позові позивачем були заявлені вимоги:
- щодо неправомірності дій відповідача з ненадання талонів на проїзд і надання неналежної відповіді на його звернення та зобов`язання надати талони на проїзд та обґрунтовану відповідь на звернення;
- та похідні вимоги щодо відшкодування витрачених коштів у зв`язку з відсутністю талонів та спричиненої моральної шкоди.
33. 30.03.2017 позивачем була подана заява про збільшення позовних вимог, в якій додатково до заявлених позовних вимог, в прохальній частині викладені вимоги:
- щодо протиправності дій відповідача з незабезпечення санаторно-курортним лікуванням в 2016 році;