РІШЕННЯ
Іменем України
21 грудня 2020 року
Київ
справа №640/17298/20
адміністративне провадження №П/9901/328/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Соколова В.М.,
суддів: Білак М.В., Губської О.А., Загороднюка А.Г., Калашнікової О.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Совяк-Круковського М. В.,
представника відповідача Осядлої М. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Верховної Ради України, треті особи: Громадська організація "Всеукраїнська організація інвалідів Українське товариство сліпих", Підприємство об`єднання громадян "Харківське учбово-виробниче підприємство №1 Українського товариства сліпих", про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
Зміст позовних вимог та стислий виклад позиції позивача
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Верховної Ради України (далі - відповідач, ВРУ), треті особи: Громадська організація "Всеукраїнська організація інвалідів Українське товариство сліпих", Підприємство об`єднання громадян "Харківське учбово-виробниче підприємство № 1 Українського товариства сліпих", у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ВРУ щодо неналежного розгляду звернення позивача від 25 квітня 2020 року як члена Громадської організації "Всеукраїнська організація інвалідів Українське товариство сліпих", інваліда війни, учасника бойових дій, ветерана Національної поліції України;
- визнати протиправною бездіяльність ВРУ щодо невжиття відповідних заходів реагування по обставинам, викладеним у зверненні позивача від 25 квітня 2020 року як члена Громадської організації "Всеукраїнська організація інвалідів Українське товариство сліпих", інваліда війни, учасника бойових дій, ветерана Національної поліції України;
- визнати протиправною бездіяльність ВРУ щодо ненадання роз`яснення порядку оскарження прийнятого рішення у відповіді заступника Голови Верховної Ради України Кондратюк О. К. згідно статті 15 Закону України "Про звернення громадян";
- визнати протиправною бездіяльність ВРУ щодо ненадання відповіді на звернення позивача від 25 квітня 2020 року за підписом Голови Верховної Ради України;
- зобов`язати ВРУ повторно розглянути звернення позивача від 25 квітня 2020 року, вжити заходів реагування з урахуванням обставин, встановлених судом, та подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що у зв`язку з прийняттям рішень Харківської міської ради 7 скликання від 18 квітня 2018 року № 1057/18 та від 20 червня 2018 року № 1132/18 відбулись незаконні зміни, за якими Громадська організація "Всеукраїнська організація інвалідів Українське товариство сліпих" (членом якої є позивач) втратила частину своєї приватної власності на об`єкти нерухомого майна.
У зв`язку з цим 25 квітня 2020 року позивач через свою електронну поштову скриньку направив звернення для належного реагування на факти порушення чинного законодавства задля захисту порушених прав та інтересів Громадської організації "Всеукраїнська організація інвалідів Українське товариство сліпих" та Підприємства об`єднання громадян "Харківське учбово-виробниче підприємство № 1 Українського товариства сліпих" .
У цьому зверненні до ВРУ позивач просив: направити запит до органів місцевого самоврядування для збору копій документів, що є підставою для прийняття спірних рішень сесії Харківської міської ради; направити запити до держателів реєстрів для отримання уточнення щодо причини розбіжностей у наявній інформації; звернутися до суду з вимогою заборонити вчиняти дії щодо спірної земельної ділянки; ініціювати скасування рішення 33 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 26 лютого 2020 року у частині припинення права постійного користування земельною ділянкою Підприємством об`єднання громадян "Харківське учбово-виробниче підприємство № 1 Українського товариства сліпих" та направити лист до Національної поліції з вимогою про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відомостей про кримінальне правопорушення щодо притягнення до відповідальності осіб, дії яких мають ознаки злочину, та які призвели до ухвалення незаконних рішень Харківської міської ради.
На своє звернення позивач отримав відповідь від заступника Голови Верховної Ради України Кондратюк О. К.
На думку позивача, така відповідь не є належним розглядом його звернення від 25 квітня 2020 року у розумінні Закону України "Про звернення громадян", адже така відповідь надана не за підписом Голови Верховної Ради України.
На переконання позивача, розглядаючи його звернення ВРУ не дотримала вимог статей 19, 40 Конституції України допустила порушення статей 14, 15, 19 Закону України "Про звернення громадян", статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Позивач наголошував, що відповідно до статті 15 Закону України "Про звернення громадян" у відповіді заступника Голови Верховної Ради України Кондратюк О. К. не роз`яснено порядку оскарження прийнятого рішення.
У зв`язку із цим позивач уважає, що відповідач не розглянув його звернення від 25 квітня 2020 року, а тому просив повторно розглянути та надати змістовну та ґрунтовну відповідь.
Стислий виклад позиції інших учасників справи
У відзиві на адміністративний позов ОСОБА_1 представник ВРУ Осядла М. В. просила відмовити у його задоволенні з посиланням на таке.
За змістом частини першої статті 5 Закону України "Про звернення громадян" звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
ОСОБА_1 направив своє звернення на службову електронну скриньку заступника Голови Верховної Ради України Кондратюк О. К. Водночас у зверненні громадянина ОСОБА_1 указано лише ініціатора звернення, проте не зазначено кому саме воно адресовано. Таким чином, звернення, яке не містить конкретного адресата та направлене на службову електронну адресу заступника Голови Верховної Ради України, не відповідало вимогам частини першої статті 5 Закону України "Про звернення громадян".
Відповідач указала, що приймання письмових звернень громадян, надісланих на адресу ВРУ з використанням засобів електронного зв`язку (електронних звернень), здійснюється шляхом заповнення електронної форми на вебпорталі "Електронний кабінет громадянина" офіційного вебсайту ВРУ, що відповідає вимогам чинного законодавства.
Іншого порядку приймання письмових звернень громадян, надісланих на адресу ВРУ з використанням засобів електронного зв`язку (електронних звернень), у Апараті Верховної Ради України не передбачено.
Водночас відправлення електронного листа виключно на службову електронну адресу посадової особи ВРУ свідчить про відсутність конкретного адресата та свідоме небажання громадянина ОСОБА_1 дотримуватися положень, визначених пунктом 2.15 Порядку роботи із зверненнями громадян в Апараті Верховної Ради України, який затверджено Розпорядженням Голови Верховної Ради України № 273 від 11 липня 2016 року.
Таким чином, звернення, які не адресовані, але направлені на електронні адреси окремих працівників, оформлені без дотримання вимог частини першої статті 5 Закону України "Про звернення громадян" щодо його адресата - ВРУ.
За таких обставин представник відповідача уважає, що ВРУ не порушувала прав та законних інтересів позивача, а відповідь на звернення громадянина ОСОБА_1 опрацьована в Секретаріаті заступника Голови Верховної Ради України на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством, а тому правові підстави для задоволення позову відсутні.
Процесуальні дії у справі
Ураховуючи, що позивачем оскаржується бездіяльність та дії ВРУ, Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 29 липня 2020 року передав на розгляд до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду адміністративну справу № 640/17298/20 відповідно до правил, установлених частиною першою статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Верховний Суд ухвалою від 22 жовтня 2020 року прийняв справу до свого провадження, відкрив провадження та призначив її до розгляду у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження на 23 листопада 2020 року.
02 листопада 2020 року позивач надіслав клопотання, у якому просив проводити розгляд справи без його участі.
У зв`язку з перебуванням на лікарняному судді Губської О. А., яка входить до складу судової колегії, визначеної для розгляду цієї справи, розгляд справи 23 листопада 2020 року не відбувся.
Наступне судове засідання призначене на 21 грудня 2020 року.
Обставини справи, оцінка доказів, застосування норм права та мотиви ухваленого рішення
Дослідивши матеріали справи, а також докази у їх сукупності, Верховний Суд установив такі обставини.
Звернення громадянина ОСОБА_1 від 25 квітня 2020 року ( АДРЕСА_1 ) надійшло на службову електронну пошту заступника Голови Верховної Ради України Кондратюк О. К.
Указане звернення громадянина ОСОБА_1 опрацьовано та надано відповідь за підписом заступника Голови Верховної Ради України, яку зареєстровано у базі електронного документообігу ВРУ № 03/7- 2020/74071 від 12 червня 2020 року та надіслано заявнику поштовим зв`язком (інформація Керівника Головного управління документального забезпечення Апарату Верховної Ради України № 12/19-2020/201297 від 04 листопада 2020 року).
За інформацією, вказаною у листі Керівника Управління з питань звернень громадян Апарату Верховної Ради України, до баз даних автоматизованої системи "Листи та звернення" та вебпорталу "Електронний кабінет громадянина" звернення громадянина ОСОБА_1 від 25 квітня 2020 року в установленому порядку на адресу ВРУ не надходило (копія листа № 09/2/1-2020/198354 від 02 листопада 2020 року).
Позивач, уважаючи що ВРУ протиправно не розглянуло його звернення від 25 квітня 2020 року, звернувся до суду з цим адміністративним позовом та просив зобов`язати відповідача повторно розглянути його звернення та прийняти рішення.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд зазначає таке.
Спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу невирішення ВРУ звернення ОСОБА_1 від 25 квітня 2020 року.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити до органів державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів врегульовані Законом України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР "Про звернення громадян" (далі - Закон України "Про звернення громадян).
Цей Закон також забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
Указані конституційні положення, а також положення Закону України "Про звернення громадян" містять правову процедуру розгляду звернень особи, зокрема, до суб`єктів владних повноважень, яка гарантує доступ особи до інформації, обов`язок розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Зважаючи на це, а також контекст спірних правовідносин, що склались між сторонами, Верховний Суд уважає за необхідне вказати, що правова процедура ("fair procedure" - справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади.
Правова процедура встановлює межі вчинення повноважень органом публічної влади і, у разі її неналежного дотримання, дає підстави для оскарження таких дій до суду особою, чиї інтереси вона зачіпає.
Установлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.
Ця правова процедура спрямована на забезпечення загального принципу юридичної визначеності, складовою якої є принцип легітимних очікувань як один з елементів принципу верховенства права, тобто особа правомірно очікує отримати у передбачений законом спосіб відповідь на порушене питання перед суб`єктом, якому адресовано звернення, відповідно та у спосіб, передбачений законом.