ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2020 року
м. Київ
справа №825/2006/16
адміністративне провадження №К/9901/24181/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Коваленко Н.В., Стародуба О.П.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2017 (колегія суддів у складі головуючого судді Ключковича В.Ю., суддів Ганечко О.М., Грибан І.О.)
у справі №825/2006/16
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України,
третя особа - Чернігівський обласний військовий комісаріат,
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України про:
- визнання неправомірними дій Міністерства оборони України щодо відмови у призначенні та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням III групи інвалідності внаслідок поранення, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби;
- зобов`язання Міністерства оборони України прийняти рішення про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням III групи інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності згідно з підпунктом 1 пункту 6 "Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві", затвердженого постановою КМ України від 25.12.2013 № 975.
2. Постановою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 28.03.2017 позов задоволено повністю.
3. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2017 рішення суду першої інстанції скасоване та прийнято нове, яким у задоволенні позову відмовлено.
4. У касаційній скарзі ОСОБА_1 із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 у період з 1980 року по 1983 рік проходив строкову військову службу в лавах Збройних Сил Радянського Союзу, в тому числі у період з 17.03.1982 по 01.10.1982 брав участь у виконанні інтернаціонального обов`язку в Демократичній республіці Афганістан.
6. Відповідно до копії висновку спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи від 29.03.2016 №797/Ж рубці, які залишились після отримання ОСОБА_1 мінно-вибухового поранення, є наслідком загоєння ран, що могли утворитися внаслідок розривної дії снаряду, які могли бути спричинені під час проходження строкової служби під час виконання бойових дій в 1982 році.
7. Протоколом Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України від 30.03.2016 №1374 встановлено, що множинні мінно-вибухові осколочні поранення, закрита черепно-мозкова травма - контузія головного мозку, мінно-вибухова травма та інші захворювання, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
8. 17.05.2016 ОСОБА_1 пройшов медико-соціальну експертизу. Йому було визначено безстроково ІІІ групу інвалідності, що настала внаслідок виконання обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. Позивачу була встановлена ІІІ група інвалідності безстроково.
9. Відповідно до копії заяви від 19.05.2016 позивач звертався до Прилуцького об`єднаного міського військового комісаріату про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням III групи інвалідності.
10. Згідно з копією листа за вих. № 1696 від 20.05.2016 Прилуцьким об`єднаним міським військовим комісаріатом його заява про виплату одноразової грошової допомоги була направлена на адресу Чернігівського обласного військового комісаріату .
11. Як вбачається з копії листа за вих. № 5/21780 від 25.05.2016 Чернігівський обласний військовий комісаріат направив заяву ОСОБА_1 та додані до неї документи на адресу Департаменту фінансів МО України для прийняття відповідного рішення щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги.
12. Відповідно до копії листа за вих. №248/3/6/2765 від 15.06.2016 начальником управління організаційного, соціального забезпечення та тарифікації Департаменту фінансів МО України Салаховим В.В. документи щодо призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги були повернуті на адресу Чернігівського обласного військового комісаріату на тій підставі, що вони не підлягають розгляду у Міністерстві оборони України.
13. Позивач вважаючи дії та бездіяльність відповідача щодо непризначення одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності протиправними, звернувся з даним позовом до суду.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що судом підтверджено право ОСОБА_1 на одноразову грошову допомогу, а весь пакет документів щодо позивача знаходиться у розпорядженні Міністерства оборони України.
15. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції зазначив, що позивачем не подано документу, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми, або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, а тому ОСОБА_1 не має права на отримання грошової допомоги.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
16. У касаційній скарзі позивач наголошує на тому, що ним подано повний комплект документів для отримання ОГД, які вимагає закон. Зазначає, що подання документу, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми, або каліцтва) в його випадку не передбачено, оскільки його поранення пов`язане з виконанням обов`язків військової служби. Стверджує, що обов`язок подання зазначеного документа законодавством покладено на військомат.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
17. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.
18. Спір виник щодо права позивача на отримання грошової допомоги на підставі поданої ним заяви та долучених до заяви документів.
19. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку із виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" № 2232-ХІІ " (далі - Закон №2232-ХІІ).
20. Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ), у статті 1 якого, зокрема, встановлено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
21. Відповідно до статті 41 Закону № 2232-ХІІ виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом № 2011-ХІІ.
22. За приписами статті 16-2 Закону № 2011-ХІІ одноразова грошова допомога у разі встановлення військовослужбовцю ІI групи інвалідності призначається і виплачується в розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.