ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 620/334/20
адміністративне провадження № К/9901/16070/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Мацедонської В. Е.,
суддів: Данилевич Н. А., Кашпур О. В.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Фенікс+" до Новозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання протиправною та скасування постанови, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Новозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року (головуючий суддя Заяць О. В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2020 року (головуючий суддя Чаку Є. В., судді: Файдюк В. В., Мєзєнцев Є. І.),
І. Суть спору
У січні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Фенікс+" (далі - ТОВ "БК "Фенікс+", позивач) звернулося до суду з позовом до Новозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (далі - Новозаводський ВДВС у м. Чернігові Північно-Східного МУ Міністерства юстиції (м. Суми), у якому просило визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 26 листопада 2019 року, винесену в межах виконавчого провадження ВП № 60718407.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було протиправно винесено оскаржувану постанову, оскільки стягувачем та боржником було урегульовано питання повернення авансу шляхом закінчення прийняття робіт, проведених будівельною компанією, за результатом чого у стягувача відсутні жодні претензії щодо повернення раніше авансованих ТОВ "БК "Фенікс+" грошових коштів на проведення будівельних робіт.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 10 жовтня 2019 року у справі № 927/572/19 частково задоволено позов Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації та стягнуто з ТОВ "БК "Фенікс+" 1 266 271,48 грн суми неповернутого авансу, 10 % штрафу у розмірі 126 627,15 грн, 85 932,99 грн пені та 22 182,47 грн судового збору.
01 листопада 2019 року Господарським судом Чернігівської області виданий судовий наказ, а 25 листопада 2019 року цей наказ пред`явлений стягувачем до примусового виконання.
26 листопада 2019 року старшим державним виконавцем Новозаводського ВДВС м. Чернігів ГТУЮ у Чернігівській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 60718407; постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 140 101,40 грн; постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження; постанову про арешт майна боржника.
28 листопада 2019 року старшим державним виконавцем Новозаводського ВДВС м. Чернігів ГТУЮ у Чернігівській області винесено постанову про арешт коштів боржника, які знаходяться на відкритих рахунках у банківських установах.
23 грудня 2019 року листом за № 11-04/5218 стягувач повідомив, що не має вимог до боржника в частині суми неповернутого авансу в розмірі 1 266 271,48 грн у зв`язку з погашенням цієї заборгованості виконанням робіт та підписанням відповідних актів приймання виконаних робіт, при цьому решта сум залишається не сплаченою.
26 грудня 2019 року боржником ТОВ "БК "Фенікс+" на рахунок з обліку депозитних сум були перераховані грошові кошті для погашення боргу, виконавчого збору та витрат виконавчого провадження в загальній сумі 384 994,11 грн.
27 грудня 2019 року старшим державним виконавцем Новозаводського ВДВС м. Чернігів ГТУЮ у Чернігівській області винесено постанову про зняття арешту з коштів боржника.
17 січня 2020 року у зв`язку з повним фактичним виконанням виконавчого документу, старшим державним виконавцем Новозаводського ВДВС м. Чернігів ГТУЮ у Чернігівській області, у відповідності до п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження", винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.
Вважаючи, що відповідачем протиправно було винесено постанову про стягнення виконавчого збору від 26 листопада 2019 року, ТОВ "БК "Фенікс+" звернулося до суду з цим адміністративним позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.
ІІІ. Рішення судів попередніх інстанцій та мотиви їх ухвалення.
Чернігівський окружний адміністративний суд рішенням від 10 лютого 2020 року позов задовольнив. Визнав протиправною та скасував постанову про стягнення виконавчого збору від 26 листопада 2019 року винесену в межах виконавчого провадження ВП № 60718407 відносно ТОВ "БК "Фенікс+".
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 27 травня 2020 року залишив рішення суду першої інстанції без змін.
Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що підставою для стягнення виконавчого збору у межах виконавчого провадження про стягнення з боржника коштів є здійснення державним виконавцем дій з фактичного виконання рішення органами державної виконавчої служби, а розмір виконавчого збору обраховується як 10 відсотків від фактично стягнутої суми. Суди зазначали, що листом від 23 грудня 2019 року № 11-04/5218 стягувач - Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації за даним виконавчим провадженням повідомив державного виконавця про те, що станом на дату складання цього листа, Управління не має вимог до боржника в частині суми неповернутого авансу в розмірі 1 266 271,48 грн у зв`язку з погашенням цієї заборгованості виконанням робіт та підписанням відповідних актів приймання виконаних робіт. Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що державним виконавцем не було здійснено дій з примусового виконання рішення суду про стягнення з боржника на користь стягувача присуджених сум за наказом № 927/572/19, виданого 01 листопада 2019 року Господарським судом Чернігівської області, а тому були відсутні підстави для стягнення виконавчого збору в тому розмірі, який визначений в оскаржуваній постанові від 26 листопада 2019 року про стягнення виконавчого збору.
ІV. Касаційне оскарження
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Серед іншого зазначив, що фактичне виконання рішення суду було проведене боржником лише через місяць після відкриття виконавчого провадження. Крім того, судами залишено поза увагою той факт, що після відкриття виконавчого провадження, шляхом домовленості між боржником та стягувачем була погашена лише частина боргу, а залишок заборгованості за виконавчим документом був примусово стягнутий виконавцем з боржника шляхом списання коштів з рахунку в банківській установі.
Наголосив, що суди не врахували висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2020 року у справі № 520/9144/18, від 28 квітня 2020 року у справі № 480/3452/19 та від 20 листопада 2019 року у справі № 480/1558/19.
Також, скаржник вважає помилковим посилання судів першої та апеляційної інстанцій на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі № 2540/3203/18, оскільки у цій справі спірні правовідносини виникли до 03 липня 2018 року, тобто до змін ч. 2 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження".
У поясненнях на касаційну скаргу позивач стверджує, що законодавством чітко визначено, що виконавчий збір стягується з фактично стягнутої суми, при цьому розмір виконавчого збору вираховується саме з фактично стягнутої суми, а тому у державного виконавця були відсутні підстави для стягнення виконавчого збору в тому розмірі, який визначений в оскаржуваній постанові від 26 листопада 2019 року.
V. Провадження в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06 липня 2020 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою з підстави, передбаченої п. 1 ч. 4 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 01 жовтня 2020 року, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача у цій справі, був призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.
За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 жовтня 2020 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: суддя-доповідач Мацедонська В. Е., судді: Данилевич Н. А., Шевцова Н. В.
Ухвалою судді Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Мацедонської В. Е. від 22 жовтня 2020 року прийнята до свого провадження вказана касаційна скарга.
Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року у зв`язку з перебуванням судді Шевцової Н. В. у відпустці, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.
За наслідками повторного автоматизованого розподілу касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: суддя-доповідач Мацедонська В. Е., судді: Данилевич Н. А., Кашпур О. В.
VІ. Релевантні джерела права й акти їх застосування.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини регулюються Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VІІІ у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до ст.1 Закону № 1404-VІІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ч. 1 ст. 5 Закону № 1404-VІІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
За приписами ч. 1 та 2 ст. 27 Закону № 1404-VІІІ визначено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
Приписами ст. 40, 42 Закону № 1404-VІІІ передбачено порядок винесення постанови про стягнення виконавчого збору, зокрема ч. 3 ст. 40 Закону № 1404-VІІІ унормовано, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених п. 1, 3, 4, 6 ч. 1 ст. 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених п. 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого ч. 9 ст. 27 цього Закону), 11, 14 і 15 ч. 1 ст. 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з ч. 4 ст. 42 Закону № 1404-VІІІ на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.
Пунктами 1-6 ч. 5 ст. 27 Закону № 1404-VIII установлено, що виконавчий збір не стягується:
1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;