ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 824/609/18-а
адміністративне провадження № К/9901/5444/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Рибачука А.І.,
суддів: Бучик А.Ю., Тацій Л.В.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 824/609/18-а
за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2, Уповноважена особа Фонду на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) "Банк "Фінанси та Кредит", про скасування рішення, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Фонду
на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 17.10.2018, ухвалене у складі головуючого судді Брезіної Т.М.
та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2019, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Сторчака В.Ю., суддів Ватаманюка Р.В., Мельник - Томенко Ж.М.,
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 03.07.2018 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:
визнати протиправним та скасувати рішення виконавчої дирекції Фонду від 21.05.2018 №1423 "Про затвердження змін до переліку (реєстру) акцептованих вимог кредиторів АТ "Банк "Фінанси та Кредит" в частині включення до 8-ї черги акцептованих вимог кредиторів штрафу в розмірі 16 000 грн, присудженого на користь ОСОБА_1 ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 13.11.2017 у справі №824/822/16-а.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що оскаржуване рішення є протиправними, оскільки вказаний штраф має стягуватись або з коштів Фонду або з особистих коштів Уповноваженої особи Фонду, бездіяльність якої призвела до невиконання рішення суду.
2. Чернівецький окружний адміністративний суд рішенням від 17.10.2018, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2019, відмовив у задоволенні позовних вимог.
3. 22.02.2019 Фонд звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 17.10.2018 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2019, провадження у справі закрити.
4. Верховний Суд ухвалою від 22.03.2019 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.
5. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 31.03.2020 №510/0/78-20 з метою забезпечення розгляду касаційної скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 17.10.2018 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2019 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Гриціва М.І. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 №13), що унеможливлює його участь у розгляді даної справи.
6. Протоколом розподілу справи від 31.03.2020 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Рибачук А.І. - головуючий суддя, судді: Бучик А.Ю., Тацій Л.В..
7. Ухвалою судді Верховного Суду від 01.04.2020 прийнято зазначену справу до провадження.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. Суди встановили, що на розгляді Чернівецького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №824/822/16-а за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової ліквідації ПАТ "Банк "Фінанси та кредит", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Фонд, про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії.
За наслідками розгляду зазначеної вище справи №824/822/16-а Чернівецький окружний адміністративний суд постановою від 04.01.2017 частково задовольнив позовні вимоги та, зокрема, пунктом 7 резолютивної частини рішення: зобов`язав відповідача суб`єкта владних повноважень - Уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової ліквідації ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" подати у 20 денний строк, з дня отримання рішення суду, звіт про виконання судового рішення.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 13.11.2017 у справі №824/822/16-а, залишеною без змін ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 16.02.2018, за невиконання пункту 7 резолютивної частини рішення від 04.01.2017 накладено на уповноважену особу Фонду на здійснення ліквідації ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" штраф у розмірі десяти мінімальних заробітних плат, а саме 32 000,00 грн, за неподання звіту про виконання постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 04.01.2017 у адміністративній справі №824/822/16-а. Половину штрафу у розмірі 16 000, 00 грн присуджено на користь ОСОБА_1, іншу половину у розмірі 16 000,00 грн - на користь Державного бюджету України.
На виконання вимог ухвали Чернівецького окружного адміністративного суду від 13.11.2017 уповноважена особа Фонду на здійснення ліквідації ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" внесла зміни №15 до переліку (реєстру) вимог кредиторів ПАТ "Банк "Фінанси та кредит", включивши штраф в розмірі 16 000 грн, присуджений на користь ОСОБА_1, до 8-ї черги акцептованих вимог кредиторів.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 21.05.2018 №1423 "Про затвердження змін до переліку (реєстру) акцептованих вимог кредиторів ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" затверджено зміни №15 до переліку (реєстру) вимог кредиторів ПАТ "Банк "Фінанси та кредит".
Згідно з наявною у матеріалах справи інформацією станом на 01.08.2018 ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" перебував в процесі ліквідації з 18.12.2015 по 17.12.2019.
Крім того, в матеріалах справи також містяться відомості з офіційного веб-сайту Фонду, відповідно до яких, рішенням від 18.12.2017 № 5429 припинено повноваження ліквідатора ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", які були делеговані ОСОБА_2, а з 19.12.2017 вказані повноваження делеговані Іраклієнко Ю.П.
Також судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Фонд припинив трудові відносини з ОСОБА_2 05.07.2018.
ОСОБА_1 не погоджуючись із рішенням виконавчої дирекції Фонду 21.05.2018 №1423, яким було затверджено зміни №15 до переліку (реєстру) вимог кредиторів ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" та включено його до 8 черги кредиторів, звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що належним способом стягнення на користь ОСОБА_1 штрафу у розмірі 16 000, 00 грн, є включення позивача до переліку (реєстру) вимог кредиторів ПАТ "Банк "Фінанси та кредит". При цьому, як слідує з норм частини першої статті 52 Закону України від 23.02.2012 № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон № 4452-VI) інші вимоги, крім вимог за субординованим боргом, підлягають включенню до 8-ї черги акцептованих вимог кредиторів, а тому позивача цілком правомірно включено саме до цього переліку та черги.
IV ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
10. Касаційна скарга Фонду мотивувана, зокрема тим, що оскільки спір позивача стосується Реєстру акцептованих вимог кредиторів Банку та законності віднесення до 8 черги кредиторських вимог до Банку, тому такий спір не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
11. Верховний Суд заслухав у попередньому судовому засіданні доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
12. Розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій керувалися тим, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.
13. Проте такий висновок не ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права.
14. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
15. Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України" вказав, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Занд проти Австрії" (заява № 7360/76, доповідь Європейської комісії з прав людини від 12.10.1978) висловлено думку, що термін "суд, встановлений законом" у статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів".
16. Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб органів місцевого самоврядування, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до частини другої статті 55 Конституції України та статті 5 КАС України в порядку адміністративного судочинства.
17. Так, відповідно до частини п`ятої статті 45 Закону № 4452-VI протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.
У разі призначення уповноваженої особи Фонду, якій делеговано Фондом повноваження щодо складення реєстру акцептованих вимог кредиторів, кредитори заявляють про свої вимоги до банку такій уповноваженій особі Фонду.
18. Черговість та порядок задоволення вимог до банку визначено статтею 52 Закону №4452-VI, відповідно до якої кошти, одержані в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, спрямовуються Фондом на задоволення вимог кредиторів у такій черговості:
1) зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю громадян; 2) грошові вимоги щодо заробітної плати, що виникли із зобов`язань банку перед працівниками до прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 3) вимоги Фонду, що виникли у випадках, визначених цим Законом, у тому числі покриття витрат Фонду, передбачених пунктом 7 частини другої статті 20 цього Закону, витрат, пов`язаних із консолідованим продажем активів Фондом; 4) вимоги вкладників - фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб - підприємців), які не є пов`язаними особами банку, у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом; 5) вимоги Національного банку України, що виникли в результаті зниження вартості застави, наданої для забезпечення кредитів рефінансування; 6) вимоги фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб - підприємців), які не є пов`язаними особами банку, платежі яких або платежі на ім`я яких заблоковано; 7) вимоги інших вкладників, які не є пов`язаними особами банку, юридичних осіб - клієнтів банку, які не є пов`язаними особами банку; 8) інші вимоги, крім вимог за субординованим боргом; 9) вимоги кредиторів банку (фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, а також юридичних осіб), які є пов`язаними особами банку; 10) вимоги за субординованим боргом.