ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 826/11705/17
адміністративне провадження № К/9901/16770/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів Єресько Л.О., Калашнікової О.В.,
розглянув в порядку письмового провадження справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 лютого 2019 року (у складі головуючого судді Григоровича П.О.)
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року (колегія суддів у складі головуючого судді Василенка Я.М., суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.)
в справі №826/11705/17
за позовом ОСОБА_1
до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області,
треті особи: Державна судова адміністрація України, Головне управління Державної казначейської служби України у Київські області,
про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.
I. ПРОЦЕДУРА
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області, треті особи: Державна судова адміністрація України, Головне управління Державної казначейської служби України у Київські області, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області щодо нездійснення нарахування судді Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 суддівської винагороди, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік";
- зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області з 1 січня 2017 року перерахувати та виплачувати судді Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 суддівську винагороду з розрахунку посадового окладу 3200 грн.
2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 лютого 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року, в задоволенні позову відмовлено.
3. У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
4. Ухвалою Верховного Суду від 20 червня 2019 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій установлено, що Указом Президента України "Про призначення суддів" від 24 квітня 2012 року №286/2012 ОСОБА_1 призначено на посаду судді Києво-Святошинського районного суду Київської області вперше строком на п`ять років, на підставі якого наказом Голови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 травня 2012 року №63-К його було зараховано на відповідну посаду до штату суду.
6. Згідно з даними розрахункових листів по заробітній платі (суддівській винагороді) позивача за період з січня 2017 року по липень 2017 року посадовий оклад ОСОБА_1 становив 16000 грн, з якого здійснювався розрахунок загальної суми суддівської винагороди.
7. Не погоджуючись з розміром виплаченої суддівської винагороди, а саме з розміром розрахункової величини (1600 грн), з якої обраховано посадовий оклад, як складової суддівської винагороди, позивач звернувся до суду з цим позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ.
8. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що законодавством, що регулює спірні правовідносини, передбачено розрахунок розміру суддівської винагороди відповідно до прожиткового мінімуму.
9. Суддівська винагорода розраховується за критерієм, визначеним пунктом 23 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII; в редакції на час дії спірних правовідносин) та відповідно до чинного Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 6 грудня 2016 року №1774-VIII (далі - Закон №1774-VIII; в редакції на час дії спірних правовідносин).
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
10. Позивач у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій.
11. Стверджує, що він призначений на посаду судді до набрання чинності Законом №1402-VIII та не проходив кваліфікаційне оцінювання на підтвердження відповідності займаній посаді (здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді), а тому його посадовий оклад необхідно обраховувати з огляду на розмір, визначений частиною третьою статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року №2453-VI (далі - Закон №2453-VI; в редакції на час дії спірних правовідносин) та має становити 10 мінімальних заробітних плат.
12. Зазначає, що законодавцем не вносились зміни до Закону №2453-VI та/або до Закону №1402-VIII у частині розміру суддівської винагороди в тому числі й розрахункової величини, з якої і здійснюється нарахування суддівської винагороди.
13. З огляду на викладене та зважаючи на гарантію, передбачену частиною другою статті 130 Конституції України (стосовно встановлення розміру винагороди судді законом про судоустрій, процедура прийняття якого (чи внесення змін до нього) визначає особливий порядок), позивач вважає, що застосування відповідачем при виплаті йому суддівської винагороди пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1774-VIII та невиконання пункту 23 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII порушує гарантоване державою право на належне матеріальне забезпечення судді як одну із складових його незалежності.
14. У відзиві на касаційну скаргу позивача відповідач не погоджується з нею, вважає її необґрунтованою, такою, що не містить жодних правових підстав для перегляду оскаржуваних судових рішень, тому задоволенню не підлягає.
15. Відповідач погоджується з мотивами оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
16. Наголошує, що положеннями Закону №1774-VIII не регулюють відносини судоустрою, проте ними запроваджено зміни по відношенню до загального правового регулювання розміру заробітної плати, що має бути врахована при призначенні її величини.
17. На час складання відзиву на касаційну скаргу Закон №1774-VIII не визнаний неконституційним. При цьому зазначений Закон не містить указівки щодо незастосування пункту 3 розділу II Прикінцеві та перехідні положення цього Закону до Законів України №1402-VIII та №2453-VI.
18. Зважаючи на це, а також ту обставину, що в кошторисі на відповідний рік не передбачено посадовий оклад в розмірі 10, 15 мінімальних заробітних плат для суддів, які не пройшли кваліфікаційне оцінювання та не здійснюють правосуддя, у відповідача не має правових підстав для перерахунку та виплати суддівської винагороди позивачу поза межами видатків державного бюджету на його оплату праці, зазначає автор відзиву на касаційну скаргу.
19. Відзив Державної судової адміністрації України на касаційну скаргу ОСОБА_1 не береться судом до уваги, оскільки він поданий до суду поза строками, встановленими судом в ухвалі про відкриття касаційного провадження від 20 червня 2019 року в цій справі. Водночас частиною першою статті 338 КАС України передбачено, що учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
20. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити таке.
21. Спірні правовідносини в цій справі виникли щодо правильності розрахунку управлінням ДСА суддівської винагороди позивача, починаючи з 1 січня 2017 року.
22. Відповідно до статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
23. Частинами другою та третьою статті 129 Закону №2453-VI визначалось, що суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці.
24. Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 1 січня 2011 року - 6 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2012 року - 8 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2013 року - 10 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2014 року - 12 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2015 року - 15 мінімальних заробітних плат.
25. Законом України від 19 грудня 2013 року №716-VII "Про внесення зміни до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" було виключено положення абзацу п`ятого частини третьої статті 129 Закону №2453-VI (щодо запровадження посадового окладу з 1 січня 2014 року - 12 мінімальних заробітних плат).
26. Законом України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12 лютого 2015 року №192-VIІІ (далі - Закон №192-VIII) було викладено в новій редакції Закон №2453-VI, частиною третьою статті 133 якого визначалось, що посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється в розмірі 10 мінімальних заробітних плат.
27. 30 вересня 2016 року набрав чинності Закон №1402-VIII, частинами першою та другою статті 135 якого визначено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
28. Частиною третьою статті 135 Закону №1402-VIIІ було встановлено, що базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) 30 мінімальних заробітних плат - судді місцевого суду; 2) 50 мінімальних заробітних плат - судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду; 3) 75 мінімальних заробітних плат - судді Верховного Суду.