ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 1340/4184/18
адміністративне провадження № К/9901/13030/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Стародуба О.П.
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради
на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.11.2018 (суддя Лунь З.І.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2019 (колегія у складі суддів Шинкар Т.І., Пліша М.А., Судової-Хомюк Н.М.)
у справі №1340/4184/18
за позовом ОСОБА_1
до Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради
про визнання протиправним і скасування розпорядження.
І. РУХ СПРАВИ
1. 13.09.2018 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, в якому просив визнати протиправним та скасувати розпорядження Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради від 07.05.2018 №262 "Про демонтаж бетонної огорожі".
2. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19.11.2018, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2019, позов задоволено.
3. 07.05.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради. У касаційній скарзі відповідач із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права просив скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
4. 12.06.2019 відкрито касаційне провадження.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка і житловий будинок на АДРЕСА_1, що підтверджується витягом №563576 від 16.05.2003 про реєстрацію права власності на нерухоме майно, державним актом на право власності на земельну ділянку площею 0,0478га від 23.01.2006 та свідоцтвом про право власності на частину будинку від 09.04.2013 серії САА №064553.
6. 25.11.2014 сусідка ОСОБА_2 звернулася до Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради зі скаргою щодо самочинно встановленої на земельній ділянці АДРЕСА_1 бетонної огорожі, яке здійснив ОСОБА_1 .
7. Розпорядженням Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради №303 від 29.05.2015 було рекомендовано ОСОБА_1 в термін до 15.06.2015 демонтувати збірно-розбірну бетонну огорожу довжиною 4,4м, самочинно встановлену між будинками АДРЕСА_2-АДРЕСА_1 , з аналогічних підстав.
8. Проте зазначене розпорядження скасовано постановою Залізничного районного суду м.Львова від 10.04.2017 у справі №462/7826/15, яка набрала законної сили 02.06.2017.
9. 07.05.2018 Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради, розглянувши заяву ОСОБА_2 від 25.11.2014, враховуючи постанову Залізничного районного суду м.Львова від 10.04.2017 (справа №462/7826/15), керуючись рішенням Львівської міської ради від 09.09.2011 №835 "Про затвердження Положення про порядок врегулювання питань самочинного будівництва у м.Львова", винесла розпорядження №262 "Про демонтаж бетонної огорожі, самочинно встановленої гр. ОСОБА_1 ".
10. Пунктом 2 Розпорядження № 262 рекомендовано ОСОБА_1, співвласнику буд. АДРЕСА_1, в термін до 01.06.2018 демонтувати збірно-розбірну бетонну огорожу довжиною 4,4 м, яка складається з 3-х секцій довжиною кожна по 2,20 м, самочинно встановлену між будинками АДРЕСА_2-АДРЕСА_1 та зі сторони вулиці Пропелерної . При невиконанні гр. ОСОБА_1 даного розпорядження зобов`язано ЛКП "Левандівка" в термін до 20.06.2018 підготувати та передати в юридичний відділ Залізничної районної адміністрації відповідні документи до подання позову в суд про примусове виконання пункту 2 вказаного розпорядження.
11. Вважаючи це розпорядження протиправним, ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
12. Позивач вимоги обґрунтував тим, що розпорядження від 07.05.2018 №262 "Про демонтаж бетонної огорожі" прийняте відповідачем без дотримання норм чинного законодавства України та з порушенням прав та інтересів позивача як власника земельної ділянки та квартири. Залізничною районною адміністрацією Львівської міської ради не встановлено обставин, які є підставою для прийняття рішення про демонтаж бетонної огорожі. Жодні документи, на підставі яких прийнято розпорядження, до відома позивача не доводились.
Крім цього, позивач вважає, що спірне розпорядження є протиправним, оскільки воно прийняте за відсутності у відповідача у спірних відносинах необхідного обсягу повноважень та із порушенням вимог Положення про порядок врегулювання питань самочинного будівництва у м.Львові, затвердженого Рішенням Львівської міської ради № 835 від 09.09.2011 (далі - Положення № 835), що призвело до безпідставного затвердження висновку міжвідомчої комісії щодо демонтажу його огорожі.
13. Відповідач проти задоволення позову заперечував. Вважає, що ОСОБА_1 самочинно встановив збірно-розбірну бетонну огорожу довжиною 6,6м на вул. Пропелерній, що підтверджується актом, складеним працівниками ЛКП "Левандівка" від 15.08.2018.
Постановою адміністративної комісії при Залізничній районній адміністрації Львівської міської ради №274 від 30.12.2014 на гр. ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у сумі 340,00грн. за вчинене ним адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачене ст.152 КУпАП.
Огорожа встановлена з порушенням Закону України "Про благоустрій населених пунктів" та Правил благоустрою м. Львова, затверджених ухвалою Львівської міської ради від 21.04.2011, зокрема, п.20.1.24 Правил благоустрою м. Львова передбачено відповідальність за самовільне встановлення огорож, а також рішення № 834 Львівської міської ради від 09.09.2011 "Про затвердження положення про порядок влаштування огорож у м. Львова".
ІV. ОЦІНКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що спірна огорожа знаходиться на земельній ділянці, яка на праві власності належить позивачу, а тому, з огляду п.1.6.1 Положення № 835, не має ознак самочинного будівництва.
Крім цього, суд першої інстанції зазначив, що в оскаржуваному розпорядженні не вказано чітко, яку огорожу рекомендовано демонтувати. Як вбачається із схематичного зображення ЛКП " Левандівка " самочинно влаштованих огорож на АДРЕСА_2 і АДРЕСА_1 огорожі не встановлено, а між земельними ділянками за вказаними адресами встановлено дві секції огорожі довжиною 2.20 м кожна по обидві сторони будинку АДРЕСА_2 .