ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 803/1768/17
адміністративне провадження № К/9901/56498/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2018 року (судді: Онишкевич Т.В., Попко Я.С., Нос С.П.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Донецького прикордонного загону Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 9937), -
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог заяви про ухвалення додаткового рішення та її обґрунтування
ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із заявою про ухвалення додаткового рішення для вирішення питання про стягнення з прикордонного загону Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 22500 грн. та витрат, пов`язаних із прибуттям до суду у розмірі 4294,21 грн.
В обґрунтування заяви вказав, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 22 січня 2018 року у цій справі частково задоволено позов ОСОБА_1 . Визнано протиправною бездіяльність Донецького прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (в/ч 9937) щодо непроведення з ним розрахунку у день звільнення. Стягнуто з відповідача на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 31 березня 2016 року по 20 вересня 2017 року в сумі 176 076,64 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
У зв`язку з не вирішенням питання щодо розподілу судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, на професійну правничу допомогу і витрат, що пов`язані із прибуттям до суду, позивач звернувся із заявою до суду про ухвалення додаткового рішення.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Додатковим рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2018 року заяву про прийняття додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з Донецького прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 298,23 грн. та витрати, що пов`язані із прибуттям до суду у розмірі 3 027,70 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що при прийнятті 22 січня 2018 року рішення у цій справі, судом не вирішувалось питання розподілу судових витрат понесених позивачем у зв`язку з відсутністю відповідної заяви.
Щодо стягнення витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суд першої інстанції враховуючи наявність в матеріалах справи документального підтвердження здійснених позивачем витрат на правову допомогу в розмірі 3 900 грн., а саме договору про надання правової допомоги від 01 грудня 2017 року, акту прийому-передачі наданих послуг від 25 січня 2018 року, розрахунку від 25 січня 2018 року та копії книги обліку доходів і витрат, вважав за можливе частково задовольнити клопотання позивача про відшкодування витрат на правову допомогу та з урахуванням розміру задоволених позовних вимог стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 3 298,23 грн.
Відносно стягнення витрат, пов`язаних з прибуттям до суду, суд першої інстанції на підставі приписів постанови Кабінету Міністрів України "Про граничні розміри компенсації витрат, пов`язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави" від 27 квітня 2006 року № 590 та Норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 10 лютого 1998 року, за участь представника позивача у судових засіданнях 15 січня 2018 року та 22 січня 2018 року вирішив стягнути 3580,10 грн. судових витрат, пов`язаних із прибуттям до суду адвоката позивача - Балтака Д.О.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2018 року скасовано додаткове рішення Волинського окружного адміністративного суду від 8 лютого 2018 року в частині стягнення з Донецького прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, правонаступником якого є Донецький прикордонний загін Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України 3027,70 грн. витрат, пов`язаних із прибуттям до суду. У решті додаткове рішення Волинського окружного адміністративного суду від 8 лютого 2018 року залишено без змін.
На переконання апеляційного суду, законодавцем не передбачено можливість компенсації витрат сторін та їх представників, що пов`язані із прибуттям до суду, які не звільнені від судових витрат.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що постанова Кабінету Міністрів України "Про граничні розміри компенсації витрат, пов`язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави" від 27 квітня 2006 року № 590 у редакції на час ухвалення додаткового рішення не регулювала питання граничного розміру компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх законних представників, що пов`язані із прибуттям до суду, оскільки згідно з преамбулою прийнята відповідно до статей 91 - 95 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції з 6 липня 2006 року до 15 грудня 2017 року і була приведена у відповідність із КАС лише постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" від 28 лютого 2018 року № 155, тобто після ухвалення оскаржуваного додаткового рішення суду першої інстанції від 8 лютого 2018 року.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2018 року і залишити в силі додаткове рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2018 року.
В обґрунтування касаційної скарги позивач вказував, що апеляційний суд незаконно скасував рішення суду першої інстанції в частині стягнення розміру судових витрат, пов`язаних із прибуттям до суду.
Зазначає, що на час вирішення судом першої інстанції питання про відшкодування судових витрат у вигляді витрат, що пов`язані із прибуттям представника позивача до суду одночасно діяли КАС України, в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-УІІІ та постанова КМУ від 27 квітня 2006 року № 590, які в свою чергу по різному регулювали дане питання відшкодування зазначених судових витрат.
У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Скаржник вказував, що відповідно до частини 1 статті 135 КАС України витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони.
Тому, на переконання позивача, суд першої інстанції обґрунтовано застосував до спірних правовідносин приписи частини 1 статті 135 КАС України, які мають вищу юридичну силу ніж постанова Кабінету Міністрів України "Про граничні розміри компенсації витрат, пов`язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави" від 27 квітня 2006 року № 590 і передбачають відшкодування витрат сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду.
Позиція інших учасників справи
Відповідачем подано відзив на касаційну скаргу, в якому він просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін, стверджуючи про необґрунтованість та безпідставність доводів скаржника і наполягаючи на правильності висновків, викладених судом в оскаржуваному ньому рішенні.
Рух касаційної скарги