ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 0940/2337/18
адміністративне провадження № К/9901/24467/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатсервіс" до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 березня 2019 року (суддя - Остап`юк С.В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2019 року (головуючий суддя - Ніколін В.В., судді: Гінда О.М., Заверуха О.Б.) у справі №0940/2337/18,
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У грудні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Прикарпатсервіс" (далі - позивач, товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (далі - відповідач, контролюючий орган), у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29.11.2018 №0010291401 в частині збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 1046047,50грн, у тому числі: 836838,00грн за основним платежем та 209209,50грн за штрафними (фінансовими) санкціями; №0010281401 про збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 29598,00грн, у тому числі: 23678,00грн за основним платежем та 5920,00грн за штрафними (фінансовими) санкціями.
2. Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю проведення Товариству з обмеженою відповідальністю "Прикарпатсервіс" донарахувань з податку на прибуток та податку на додану вартість згідно спірних податкових повідомлень-рішень, з огляду на те, що фінансово-господарські взаємовідносини по придбанню позивачем у контрагента - Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілік Буд" товарно-матеріальних цінностей здійснювались на підставі належним чином оформлених первинних документів, які дають можливість встановити реальність їх здійснення та підтвердити зв`язок проведених операцій з господарською діяльністю позивача. За викладеного, позивач вказує, що відповідач при прийнятті оскаржуваних рішень, безпідставно не врахував відображеної у бухгалтерському обліку позивача операції, наслідком якої була зміна майнового стану платника податку, а також подальші господарські операції й відповідні розрахунки позивача, а обмежився виключно періодом, що підлягав перевірці, не провівши зустрічної перевірки для з`ясування реальності операції і розрахунків та повноти відображення їх в обліку в платника податків. Позивач вважає, що твердження контролюючого органу про відсутність реальних правових наслідків за господарськими операціями між сторонами є безпідставними, а висновки викладені у акті перевірки про встановлені порушення - передчасними та необґрунтованими.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.03.2019, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.07.2019, позовні вимог задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 29.11.2018 №0010291401 про збільшення позивачу грошового зобов`язання за платежем "податок на додану вартість": за основним платежем в розмірі 836993,00грн та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 209248,00грн; №0010281401 про збільшення позивачу грошового зобов`язання за платежем "податок на прибуток" за основним платежем в розмірі 23678,00грн та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 5920,00грн.
4. Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про безпідставність визначення позивачу суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість та податку на прибуток, оскільки належними первинними документами, які також були предметом дослідження під час виїзної перевірки та розгляду справи в обох судових інстанціях, підтверджено настання реальних правових наслідків за взаємовідносинами з Товариством з обмеженою відповідальністю "Вілік Буд", зміну майнового стану, а також безпосередній зв`язок проведених операцій з господарською діяльністю позивача. Одночасно суди зауважили, що недотримання податкової дисципліни контрагентом-постачальником не може бути підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит, оскільки добросовісний платник податків, яким є позивач, не може нести відповідальність за правопорушення вчинені іншими суб`єктами господарювання.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДФС в Івано-Франківській області звернулась до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.03.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.07.2019 у справі №0940/2337/18, ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову.
6. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 08.10.2018 до 29.10.2018 посадовими особами Головного управління ДФС в Івано-Франківській області було проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатсервіс" з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2015 до 30.06.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 до 30.06.2018.
Перевіркою, серед іншого, встановлено порушення позивачем положень пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України, пункту 6 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 за №318, пункту 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 "Зобов`язання", затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 за №20 та пункту 5 Згідно Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 за №246, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього в сумі 23678,00грн, в тому числі: за І квартал 2017 року занижено в сумі 1078,00грн, за ІІ квартал 2017 року занижено в сумі 18378,00грн, за ІІІ квартал 2017 року завищено в сумі 2043,00грн та за IV квартал 2017 року занижено в сумі 6265,00грн; пункту 188.1 статті 188, пункту 189.1 статті 189, пункту 198.5. статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість на суму 933961,00грн, у тому числі: за травень 2015 року на суму 25434,00грн, за червень 2015 року на суму 71534,00грн, за грудень 2016 року на суму 123,00грн, за січень 2017 року на суму 43355,00грн, за березень 2017 року на суму 205530,00грн, за квітень 2017 року на суму 467399,00грн, за жовтень 2017 року на суму 34488,00грн, за грудень 2017 року на суму 76156,00грн, за лютий 2018 року на суму 9942,00грн.
За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт від 05.11.2018 №1139/09-19-14-01/38554135 та прийнято податкові повідомлення-рішення від 29.11.2018 №0010291401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 1046241,00грн, у тому числі: 836993,00грн за основним платежем та 209248,00грн за штрафними (фінансовими) санкціями; №0010281401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у загальному розмірі 29598,00грн, у тому числі: 23678,00грн за основним платежем та 5920,00грн за штрафними (фінансовими) санкціями.
Фактичною підставою для проведення позивачу вказаних донарахувань з податку на прибуток та податку на додану вартість, став висновок контролюючого органу щодо неправомірності формування позивачем витрат та податкового кредиту за результатом договірних відносин по придбанню позивачем у Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілік Буд" товарно-матеріальних цінностей (автоматичні вимикачі, автоскло, автошини, акумулятори, шуруповерти, гвинти для дерева, замки, кабель, клей, реле, монтажна рейка, електродвигун та інше) з огляду на відсутність реального здійснення господарських операцій між сторонами. Обґрунтовуючи свою позицію відповідач, за результатом проведеного аналізу, з посиланням на податкову інформацію щодо вказаного суб`єкта господарювання, та дослідженням первинної документацій, яка була надана позивачем до перевірки, встановив відсутність фактичного виконання договірних відносин з поставки позивачу його контрагентом товару з огляду на нульові показники звітності поданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Вілік Буд", недоліки в оформленні товарно-транспортних документів, зокрема місце навантаження товару, яке зазначене в товаро-транспортних накладних, не збігається з юридичною адресою постачальника товару, зазначеного в договорі купівлі-продажу №05/01 від 05.01.2017; а також відсутність доказів на підтвердження оплати за поставлений товар. Також відповідач зазначив про наявність постанови Господарського суду Харківської області від 22.11.2018 у справі №922/2870/18, згідно якої Товариство з обмеженою відповідальністю "Вілік Буд" визнано банкрутом з відкриттям ліквідаційної процедури.
На переконання контролюючого органу, у розглядуваному випадку, відбулося документування операцій із товаром за відсутності фактично їх здійснення, оскільки, як стверджує відповідач, єдиною метою проведення документування фактично не здійснених господарських операцій є отримання підприємством позивача незаконної податкової вигоди.
Як встановлено судами, серед основних видів господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатсервіс" за КВЕД є: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.
При оцінці оспорюваних господарських операцій судами попередніх інстанцій встановлено, що у періоді, за який проводилася перевірка, позивач (Покупець) на підставі договору купівлі-продажу №05/01 від 05.01.2017 мав господарські взаємовідносини з Товариством з обмеженою відповідальністю "Вілік Буд" (Постачальник) по придбанню товарно-матеріальних цінностей. Згідно умов названого договору, асортимент та ціна товару погоджується, шляхом підписання відповідних накладних з виставленням рахунку-фактури по факту поставки та інших документів, які є невід`ємними частинами вказаного договору. Відповідно до положень вказаного договору, товар передається Покупцю на умовах - склад Постачальника. Право власності на товар виникає у Покупця після передачі (навантаження товару та підписання сторонами відповідних накладних). Постачальник зобов`язаний оформити та передати Покупцю рахунок-фактуру, видаткову та податкову накладні. Відповідно до пункт 3.1 договору, оплата здійснюється в розмірі повної вартості товару шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок постачальника, вказаний у реквізитах даного договору. Покупець зобов`язується оплатити перерахування на поточний рахунок постачальника вартості товару на підставі видаткової накладної, виписаної постачальником у строки, обумовлені сторонами у даному договорі (пункт 3.4 договору).
Як встановлено судами, у підтвердження реальності здійснення спірних господарських операцій з вказаним контрагентом, Товариством з обмеженою відповідальністю "Прикарпатсервіс" було надано копії первинних документів, такі також були предметом дослідження під час виїзної документальної перевірки, зокрема договору купівлі-продажу товару; видаткових накладних; податкових накладних; рахунків-фактури. Транспортування придбаного позивачем у контрагента товару відбувалося за рахунок та транспортом позивача за адресою навантаження: м. Київ, вул. Малогвардійська, 32, що підтверджується копіями товаро-транспортних накладних.
Товар придбаний у Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілік Буд" було використано позивачем у межах власної господарської діяльності з метою отримання прибутку, а саме реалізовано кінцевим споживачам: Товариству з обмеженою відповідальністю "Електросвіт", Товариству з обмеженою відповідальністю "Веста-Електро", Товариству з обмеженою відповідальністю "Європейські будівельні технології", Товариству з обмеженою відповідальністю "Надвірнянська автобаза", фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, Товариству з обмеженою відповідальністю "Карпати стіл кампані", Товариству з обмеженою відповідальністю "Комунальні інвестиції", СП Товариству з обмеженою відповідальністю "Олнова", ТДВ "Надвірнянський кар`єр-Карпати" з метою отримання прибутку, що підтверджується наданими позивачем копіями договорів купівлі-продажу, видаткових та податкових накладних; рахунків-фактури.
Також, як встановлено судами, відповідно до договору про відступлення права вимоги від 02.10.2018 №02-10/2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Вілік Буд" відступило Товариству з обмеженою відповідальністю "Хімфармінвест" вимоги в сумі 4596450,83грн за договором купівлі-продажу від 05.01.2017 №05/01 укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю "Прикарпатсервіс".
Судами також було встановлено, що операції з вказаним контрагентом було належним чином відображені у бухгалтерському та податковому обліку позивача, що підтверджується матеріалами адміністративної справи.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. У доводах касаційної скарги Головне управління ДФС в Івано-Франківській області вказує, що під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій неповно з`ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що стало причиною скасування правомірно прийнятих податкових повідомлень-рішень. Контролюючий орган посилається на безпідставність формування позивачем даних податкового обліку за результатом взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Вілік Буд", з огляду на безтоварний характер проведених господарських операцій, тобто таких, які спрямовані на надання податкової вигоди з метою ухилення від спати податків до бюджету, що свідчить про укладання угод без мети настання реальних правових наслідків. Відповідач зазначає, що судами безпідставно не враховано доводи контролюючого органу про встановлені окремі обставини щодо відсутності руху активів та зміни майнового стану контрагента позивача; недоліків в оформленні товаро-транспортних документів, зокрема місце навантаження товару, яке зазначене в товаро-транспортних накладних, не збігається з юридичною адресою постачальника товару, зазначеного в договорі купівлі-продажу №05/01 від 05.01.2017, а за даними інформаційних ресурсів ДФС у постачальника відсутні власні чи орендовані приміщення; відсутність доказів на підтвердження розрахунків за поставлений товар, що не відповідає умовам укладеного договору; звітність контрагента подана з нульовими показниками. На підтвердження доводів, скаржник додатково зазначає, що постановою Господарського суду Харківської області від 22.11.2018 у справі №922/2870/18 Товариство з обмеженою відповідальністю "Вілік Буд" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Контролюючий орган вважає, що у розглядуваному випадку відбувалося документування операцій із товаром за відсутності фактично їх здійснення. А тому, прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, на думку суб`єкта владних повноважень, є правомірним, підстави для його скасування - відсутні.
9. У свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю "Прикарпатсервіс" у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що твердження контролюючого органу про неправомірність формування ним даних податкового обліку за взаємовідносинами з контрагентом є необґрунтованими, оскільки належними первинними документами підтверджено настання реальних правових наслідків за взаємовідносинами з Товариством з обмеженою відповідальністю "Вілік Буд", а також безпосередній зв`язок проведених операцій з господарською діяльністю позивача. Також зазначив, що відповідач не врахував подальші господарські операції та відповідні розрахунки товариства, а обмежився виключно періодом, що підлягав перевірці; не провів зустрічної перевірки з метою з`ясування реальності операції і розрахунків та повноти відображення їх в обліку в платника податків. Позивач вказує, що касаційна скарга не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) у відзиві на позовну заяву та апеляційній скарзі, та з урахуванням яких суди вже надавали оцінку встановленим обставинам справи. А тому просить касаційну скаргу контролюючого органу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Податковий кодекс України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Підпункт 14.1.36 пункт 14.1 статті 14
Господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
10.2. Пункт 44.1 статті 44
Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
10.3. Пункт 44.2 статті 44
Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
10.4. Підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134
Об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
10.5. Пункт 185.1 статті 185
Об`єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України.
10.6. Пункт 187.1 статті 187
Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
10.7. Пункт 188.1 статті 188
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.
До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.
10.8. Пункт 189.1 статті 189
У разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.
10.9. Підпункт 192.1.1 пункту 192.1 статті 192
Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок; отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований, як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв`язку з отриманням таких товарів/послуг.
Постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.
10.10. Пункт 198.1 статті 198.
До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
10.11. Пункт 198.2 статті 198
Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
10.12. Пункт 198.3 статті 198
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів або необоротних активів на митну територію України.