ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 2а-0870/658/11
адміністративне провадження № К/9901/224/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року (суддя Бойченко Ю.П.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року (судді: Юрко І.В. (головуючий), Чабаненко С.В., Чумак С.Ю.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжалюмінторг" до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Запоріжалюмінторг" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Офісу великих платників податків ДФС (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: № 0000460808/0, № 0000470808/0 від 23.06.2010; № 0000460808/1, № 0000470808/1 від 18.08.2010; № 0000460808/2, № 0000470808/2 від 01.11.2010.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки контролюючого органу про порушення Товариством вимог податкового законодавства є не обґрунтованими та базуються виключно на припущеннях, натомість у позивача наявні всі первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій з контрагентом та свідчать про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Справа розглядалась судами неодноразово.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року, позов задоволено, визнано протиправними та скасовано оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
4. Рішення судів обґрунтовано тим, що позивач мав право на формування податкового кредиту з ПДВ та подальше його заявлення до відшкодування з огляду на реальність здійснення господарських операцій, що підтверджено первинними документами, натомість висновки контролюючого органу ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджені належними доказами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства в повному обсязі.
6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (ПДВ), збільшення податкового зобов`язання з ПДВ та застосування штрафних санкції стали висновки контролюючого органу викладені в акті перевірки від 14.06.2010 № 208/08-08/32573524 оформленого за результатами проведеної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Запоріжалюмінторг" з питання правомірного декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень 2010 року, яка виникла за рахунок від`ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в лютому 2010 року, під час якої було виявлено порушення позивачем вимог пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1, пп.7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до завищення заявленої в березні 2010 року суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку на загальну суму 1 128 002,00 грн та до заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за березень 2010 року на загальну суму 3 388 149.00 грн.
Висновки фахівців контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства вмотивовано нікчемністю договору від 26.06.2006 №858Д(2006), укладеного між позивачем та ВАТ "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат", про що зазначається в актах перевірок від 26.02.2009 №28/08-08/32573524, від 24.03.2009 №41/08-08/32573524 та від 07.06.2010 №202/08-08/32573524, а отже господарські операції на думку відповідача за вказаним договором не мали реального характеру.
На підставі вказаного акту перевірки контролюючим органом 23.06.2010 прийнято податкові повідомлення-рішення:
- №0000460808/0, яким позивачу зменшено суму бюджетне відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов`язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 1 128 002,00 грн;
- №0000470808/0, яким визначено податкове зобов`язання з податку на додану вартість у загальній сумі 4 404 593,70 грн, у тому числі 3 388 149,00 грн - основний платіж та 1 016 444,70 грн - штрафна (фінансова) санкція.
Позивач скористався правом адміністративного оскарження вищевказаних податкових повідомлень-рішень. У задоволенні скарг позивачу відмовлено. Відповідачем за результатами прийнятих рішень за скаргами прийнято податкові повідомлення-рішення: від 18.08.2010 №0000460808/1 та №0000470808/1, від 01.11.2010 №0000460808/2 та №0000470808/2, аналогічні податковим повідомленням-рішенням від 23.06.2010 №0000460808/0 та №0000470808/0.
Судами встановлено, що позивач мав взаємовідносини з контрагентом ВАТ "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" (постачальник) у межах договору №858Д(2006) 26.06.2006 предметом якого є виготовлення та поставка сплавів алюмінієвих ливарних марок, сплаву алюмінієвого у вигляді зливок циліндричних, алюмінію первинного в чушках, катанки алюмінієвої, зливок циліндричних.
Крім того, 01.03.2010 між ТОВ "Запоріжалюмінторг" (покупець) та ВАТ "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" (постачальник) укладено додаткову угоду № 64, якою доповнено п.1.1 Договору №858Д(2006) від 26.06.2006, та внесено зміни, відповідно яких ВАТ "ЗАлК" зобов`язався додатково виготовити і поставити, а ТОВ "Запоріжалюмінторг" прийняти і оплатити катанку алюмінієву марки АКЛП, в кількості 1450 тон.
На підтвердження реальності господарських операцій та використання придбаних товарів у власній господарській діяльності, та на підтвердження власних технічних та технологічних можливостей позивач надав також копії наступних документів: договір поставки; накладні на відпуск матеріалів на сторону; товарно-транспортні накладні; податкові накладні; платіжні доручення; штатні розклади робітників та дирекції; інвентарні картки обліку основних засобів; акт звіряння взаєморозрахунків від 31.07.2011; видаткові накладні; довіреності на отримання від позивача алюмінієвої катанки його контрагентами.
Оприбуткування поставленого товару підтверджується оборотно-сальдовими відомості по рахунках 105, 281, 3772 за лютий-березень 2010 року; оборотно-сальдові відомості по рахунку 631 за травень, серпень 2009 року, лютий-березень 2010 року, платіжні доручення за лютий 2010 року; виписки з рахунку у банку за лютий-березень 2010 року; листи з головної книги по рахунках 631, 361, 311, 281 за І квартал 2010 року.
Судами також встановлено, що придбана у контрагента алюмінієва катанка замовлялась з метою її подальшого продажу наступним контрагентам: ЗАТ Завод "Південькабель", ТОВ "Виробниче підприємство "Електротехніка", ТОВ "Донметіндастрі", ТОВ "Кабельний завод "Енергопром", ВАТ "Алчевський металургійний комбінат", ТОВ "Крок ГТ", ТОВ "ТД "Одескабель", ТОВ "ТФ Кабель Україна", ВАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" та інші.
Отримані від контрагента сплави алюмінієвих ливарних марок, сплави алюмінієві у вигляді зливок циліндричних, алюмінію первинного в чушках, катанки алюмінієві, зливок циліндричних позивач використовував у власній господарській діяльності для виготовлення певної продукції, що підтверджується накладними на відпуск матеріалів. Крім того, в матеріалах справи наявні видаткові накладні, видані позивачем на виготовлену ним продукцію контрагентам ТОВ "Кабельний завод "Енергопром", ТОВ "Техпровод", ЗАТ "ДМЗ філіал Металургійний комбінат "ЗАТ ДМЗ", ЗАТ завод "Південькабель", ТОВ "Крок ГТ", ТОВ "Кабельний завод", та довіреності таких контрагентів на отримання продукції від позивача у перевіряємий період.
Рух активів позивача підтверджується оборотно-сальдовими відомостями: за березень 2010 року по рахунку 105 (необоротні активи); за лютий - березень 2010 року по рахунку 3772 (розрахунки з контрагентами дебіторами); оборотами по рахункам 281, 631, 361, 311 за 1 квартал 2010 року; інвентарними картками обліку основних засобів.
На підтвердження реальності господарських операцій та використання придбаних товарів у власній господарській діяльності, та на підтвердження власних технічних та технологічних можливостей позивач надав також копії наступних документів: договір поставки; накладні на відпуск матеріалів на сторону; товарно-транспортні накладні; податкові накладні; платіжні доручення; штатні розклади робітників та дирекції; інвентарні картки обліку основних засобів; акт звіряння взаєморозрахунків від 31.07.2011; видаткові накладні; довіреності на отримання від позивача алюмінієвої катанки його контрагентами.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. У доводах касаційної скарги відповідач вказує на те, що суди не врахували доводів контролюючого органу щодо відсутності фактичного здійснення господарських операцій позивача з контрагентом ВАТ "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" з огляду на нікчемність укладених угод між ними, що зокрема підтверджується і актами попередніх перевірок, що проведені контролюючим органом.
В касаційній скарзі не вказано, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права, контролюючий орган фактично просить здійснити переоцінку встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи.
9. Товариством надано заперечення на касаційну скаргу, в яких позивач вказує на правильність висновків судів попередніх інстанцій про безпідставність тверджень контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства та просить залишити касаційну скаргу контролюючого органу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій просить залишити без змін.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин):
10.1. Частина перша статті 72.
Обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
10.2. Частина п`ята статті 254.
Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п`ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
10.3. Стаття 255.
Постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
11. Закон України "Про податок на додану вартість" (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
11.1. Пункт 1.7. статті 1.
Податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов`язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
11.2. Підпункт 7.4.1. пункту 7.4. статті 7.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше, ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1. статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
11.3. Підпункт 7.4.4 пункту 7.4 статті 7.
Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв`язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
11.4. Підпункт 7.4.5 пункту 7.4 статті 7.
Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
11.5. Підпункт 7.7.1 пункту 7.7 статті 7.
Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.