ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 420/2850/19
адміністративне провадження № К/9901/1007/20
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: суддя-доповідач - Гусак М. Б., судді - Гімон М. М., Усенко Є. А., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Одеської митниці ДФС (правонаступник - Одеська митниця Держмитслужби) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 9 жовтня 2019 року (суддя - Марин П.П.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року (судді- Кравченко К.В., Джабурія О.В., Вербицька Н.В.), на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2019 року (суддя - Марин П.П.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року (судді - Кравченко К.В., Джабурія О.В., Вербицька Н.В.) у справі № 420/2850/19 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Уітака" до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення, скасування карки відмови; а також про стягнення з відповідача на користь позивача витрат, пов`язаних з розглядом справи,
УСТАНОВИЛА:
У травні 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю "Уітака" (далі - Товариство) звернулось до суду з адміністративним позовом до Одеської митниці ДФС України (далі - Митниця), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 19 квітня 2019 року № UA500060/2019/000044/2 та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2019/00300.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем було надано митному органу всі необхідні документи для визначення митної вартості товару, тому рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є безпідставними.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 9 жовтня 2019 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року, позов задоволено повністю.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій погодилися з доводами позивача щодо надання ним відповідачу для митного оформлення імпортованого товару всіх необхідних документів, передбачених МК України, які дають можливість визначити митну вартість товару за першим методом визначення митної вартості, тобто за ціною договору, та чітко ідентифікували оцінюваний товар, а твердження митного органу, якими обґрунтовано рішення про коригування митної вартості товару є безпідставними, так як контролюючим органом не доведено існування розбіжностей у числових значеннях митної вартості товару, що унеможливили б визначення митної вартості за ціною контракту.
Доводи відповідача щодо розбіжностей в умовах поставки суди визнали необґрунтованими з огляду на таке:
відповідно до наданих Митниці доповнень до контракту, укладеного між Товариством та компанією "Beijing Tianma Sling Co., Ltd", змінено умови поставки з CIF-Одеса Україна на CFR-Одеса, Южний;
ненадання митному органу каталогів та специфікації фірми-виробника товару не може слугувати підставою для відмови в прийнятті митної декларації, оскільки надані позивачем документи та наявна в них інформація повинні оцінюватися комплексно з іншими документами в тій мірі і межах, які потребують забезпечення виконання функцій і завдань державної митної справи; при цьому, подані позивачем документи чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, та які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої, п`ятої статті 58 МК України;
невідповідність загальної вартості контракту, зазначеної цифрами та прописом (цифрами - 300 000,00 доларів США, а прописом "сто тисяч доларів США"), не впливає на митну вартість заявленої позивачем до митного оформлення партії товару;
доповненням до контракту, яке вступило в силу з 8 червня 2018 року, було змінено вартість імпортованого товару; при цьому, специфікація на поставку товару була укладена сторонами 6 серпня 2019 року, тобто вже після вступу в силу вказаного доповнення до контракту з урахуванням внесених ним змін; отже, заявлена позивачем митна вартість в розмірі 29 403,20 доларів США відповідала специфікації, була продубльована в інвойсі, експертній митній декларації Китаю та підтверджувалася наданими платіжними дорученнями в іноземній валюті про перерахування коштів на рахунок компанії "Beijing Tianma Sling Co., Ltd";
твердження відповідача про відсутність коносаменту на момент видачі декларації країни відправлення не відповідає обставинам справи;
незазначення терміну дії прайс-листа не є підставою для коригування митної вартості імпортованого товару, оскільки частиною другою статті 53 МК України його не віднесено до переліку обов`язкових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та чинним законодавством не встановлено будь-яких вимог щодо форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись продавцем у довільній формі.
Додатковим рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2019 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року, стягнуто з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства витрати на правову допомогу, понесені ним під час розгляду справи у розмірі 6000,00 грн.
Рішення обґрунтовані тим, що позивачем були надані всі необхідні документи, які вимагає стаття 134 КАС України на підтвердження здійснення відповідних витрат за укладеним договором про надання правової допомоги, розмір яких є співмірним зі складністю справи та часом, витраченим адвокатом на підготовку позову та участь у судових засіданнях.
Не погодившись із ухваленими судовими рішеннями, Митниця звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просила скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нові, якими відмовити у задоволенні позовних вимог, а також відмовити у стягненні витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Касаційну скаргу мотивовано порушенням судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильної оцінки обставин справи, зокрема наявності розбіжностей у документах, поданих позивачем для підтвердження митної вартості товару. Так, у зовнішньоекономічному договорі загальна вартість контракту зазначена цифрами - 300 000 доларів США, а прописом - сто тисяч доларів США; у контракті вказано умови поставки товару - CIF-Одеса Україна, а у рахунку - фактурі (інвойсі) - CFR-Одеса, Южний, при цьому, відповідно до умов поставки CFR вартість страхування не включена у ціну товарів та є складовою митної вартості таких товарів; у наданій до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення від 25 лютого 2019 року зазначено номер коносаменту, виданого 19 лютого 2019 року, що, на думку відповідача, свідчить про те, що на момент оформлення такої митної декларації коносаменту ще не існувало; наданий прайс-лист не містить терміну дії; висновок експерта не міг бути доказом ціни на товар, оскільки ціни зазначені експертом на умовах поставки CFR-Одеса, Южний. Також декларантом не надано митному органу каталоги та специфікації фірми-виробника товару. При цьому, відповідач послався на правові висновки Верховного Суду України у справах №№ 21-498а15, 21-52а12, відповідно до яких надання декларантом неналежних документів не може вважатися виконанням вимог митниці щодо підтвердження митної вартості товарів. Крім цього, відповідач вказав на те, що, на його думку, скасування судом картки відмови без визнання її протиправною порушує приписи пункту 2 частини 2 статті 245 КАС України.
Стосовно неправомірного, на думку Митниці, задоволення заяви позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, в касаційній скарзі вказано на невідповідність заяви позивача про ухвалення додаткового рішення вимогам КАС України та подання її до суду з пропуском встановленого законом строку. Водночас, подане відповідачем клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката було неправомірно не розглянуто судом. Крім цього, судом не було взято до уваги неподання позивачем доказів відображення адвокатом отриманих від позивача доходів у Книзі обліку доходів і витрат, як доходів, отриманих самозайнятою особою від незалежної професійної діяльності, а також не надано оцінки тому, що розмір заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу не відповідає обсягу робіт, які фактично виконані адвокатом.
Ухвалою Верховного Суду від 24 січня 2020 року відкрито касаційне провадження.
Касаційна скарга розглядається відповідно до пункту 2 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто до 8 лютого 2020 року.
Позивач надав відзив на касаційну скаргу, в якому вказав, що відповідач обґрунтував касаційну скаргу тими самими аргументами, якими було обґрунтовано його відзив на позов та апеляційну скаргу. На думку позивача, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що відповідач не довів непідтвердження позивачем числових значень складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена за товари, що, в свою чергу, не дало можливості здійснити митне оформлення товару за ціною договору (контракту). Крім цього, позивач зазначив, що спірне рішення про коригування митної вартості товарів не містить детальної характеристики товару, який брався за основу для такого коригування, зокрема, не визначено країну експорту та інші комерційні умови поставки, що свідчить про його необґрунтованість.
Щодо оскаржуваного додаткового рішення суду про стягнення витрат на правничу допомогу, позивач вказав, що ним було вчасно подано до суду першої інстанції заяву про надання протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду доказів на підтвердження понесених позивачем судових витрат, а також вчасно ним було надано до суду відповідні докази; судами було правильно оцінено співмірність розміру витрат на правничу допомогу зі складністю справи. Крім цього, пославшись на практику Верховного Суду у справі № 569/17904/17, вказав на необґрунтовані посилання відповідача на ненадання позивачем Книги обліку доходів і витрат для підтвердження відображення адвокатом доходу, отриманого від позивача, в якості доходу від незалежної професійної діяльності, оскільки предметом спірних правовідносин було відшкодування витрат на правничу допомогу, а не облік отриманих адвокатом доходів.
З огляду на викладене позивач просив залишити касаційну скаргу без задоволення, оскаржувані судові рішення - без змін.
Переглянувши оскаржувані рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають повною мірою.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство провадить господарську діяльність з оптової торгівлі продукцією матеріально-технічного призначення, в тому числі імпортованої за зовнішньоекономічними контрактами з нерезидентами.
10 жовтня 2016 року між позивачем (покупець за договором) та компанією "Beijing Tianma Sling Co., Ltd" (продавець за договором) укладено зовнішньоекономічний контракт № В-15, відповідно до умов якого покупець купив, продавець доставив покупцю стрічку текстильну відповідно до інвойсів та специфікації для виробництва стропового обладнання.
Доповненням до вказаного контракту від 6 серпня 2018 року внесені зміни до пункту 1.1, який викладено в наступній редакції: "за умовами даного контракту Постачальник поставляє Покупцю, а Покупець купує стрічку текстильну власного виробництва та інший товар номенклатура, асортимент та кількість якого вказані в додатку (специфікації), яка є невід`ємною частиною Договору".
Пункт 2.3 контракту викладено в наступній редакції: "загальна вартість контракту складає 300000,00 дол. (сто тисяч доларів США)".