ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 817/42/17
адміністративне провадження № К/9901/21639/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Желєзного І.В.
суддів: Бевзенка В.М., Рибачука А.І.
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Смизької селищної ради Дубенського району Рівненської області
на постанову Рівненського окружного адміністративного суду у складі головуючого судді Жуковської Л. А. від 13.02.2017 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Мацького Є. М., суддів: Капустинського М. М., Шидловського В. Б. від 17.05.2017
у справі №817/42/17
за позовом Смизької селищної ради Дубенського району Рівненської області
до Відділу освіти Дубенської районної державної адміністрації
про визнання протиправним та скасування наказу
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У січні 2016 року Смизька селищна рада Дубенського району Рівненської області (далі також - Смизька селищна рада, позивач) звернулася до суду з позовом до Відділу освіти Дубенської районної державної адміністрації (далі також - відповідач), в якому просила: визнати протиправним та скасувати наказ "Про передачу шкільних автобусів" від 30.12.2016 №280.
2. Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 13.02.2017, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2017, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
3. 08.06.2017 позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 13.02.2017 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2017, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
4. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.07.2017 відкрито касаційне провадження у справі.
5. 20.07.2017 відповідач подав до Вищого адміністративного суду України заперечення на касаційну скаргу, в яких просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
6. У подальшому справу передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду на підставі підпункту 1 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03.10.2017 "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів").
7. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2020 справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Желєзного І. В., суддів Бевзенка В. М., Рибачука А. І.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відділом освіти Дубенскої районної державної адміністрації прийнято наказ від 07.09.2012 №169 "Про закріплення шкільних автобусів за навчальними закладами", яким за Тур`янською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів закріплено автобус "I-VAN A07А1" НОМЕР_1, придбаний за програмою "Шкільний автобус".
9. Згідно з рішенням Смизької селищної ради Дубенського району Рівненської області від 22.04.2016 №72 "Про добровільне об`єднання територіальних громад" територіальні громади сіл Берег, Комарівка, Миньківці, Онишківці, Сапанівчик, Тур`я Берегівської сільської ради, сіл Шепетин, Мартинівка, Буща, Студянка, Стара Миколаївка, Нова Миколаївка, Голуби Шепетинської сільської ради вирішили об`єднатися у Смизьку територіальну громаду з центром у смт. Смига; припинено повноваження Смизької селищної ради, Смизького селищного голови з моменту набуття повноважень новообраними органами місцевого самоврядування, селищним головою територіальної громади, утвореної внаслідок добровільного об`єднання, правонаступником активів і пасивів (зобов`язань) Смизької селищної ради визначено Смизьку селищну раду, утворену внаслідок добровільного об`єднання.
10. Рішенням Дубенської районної ради Рівненської області від 16.12.2016 №300 "Про передачу з спільної власності територіальних громад селища, сіл Дубенського району (районної комунальної власності) у комунальну власність територіальної громади Смизької селищної ради закладів освіти" вирішено передати з спільної власності територіальних громад селища, сіл Дубенського району (районної комунальної власності) у комунальну власність територіальної громади Смизької селищної ради заклади освіти, серед яких, Смизька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, та передати нематеріальні активи і оборотні засоби, що належать закладам освіти та перебувають на балансі відділу освіти Дубенскої районної державної адміністрації.
11. Відділом освіти Дубенскої районної державної адміністрації прийнято наказ від 30.12.2016 №280 "Про передачу шкільних автобусів", яким з урахуванням змін, внесених наказом відділу освіти Дубенської райдержадміністрації від 31.12.2016 №283 "Про внесення змін до наказу №280 від 30.12.2016 "Про передачу шкільних автобусів", закріплено за Вербською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Дубенської районної ради шкільний автобус "I-VAN А07А1" № НОМЕР_1 .
12. В технічному паспорті на вказаний вище шкільний автобус власником зазначено Відділ освіти Дубенської районної державної адміністрації.
ІІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
13. Представник позивача в обґрунтування позовних вимог посилався на те, що з 2012 року на балансі Тур`янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів перебував шкільний автобус "I-VAN A07А1" НОМЕР_1 . З переходом Тур`янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів у підпорядкування територіальної громади Смизької селищної ради Дубенського району Рівненської області у комунальну власність останньої перейшов також вказаний автобус. Оспорюваним наказом відповідач, фактично, протиправно позбавив позивача права розпоряджатися власним майном. Попри те, що у позовній заяві зазначено позовну вимогу про визнання протиправним та скасування наказу відповідача від 30.12.2016 №280 "Про передачу шкільних автобусів", вимоги позивача зводяться до оскарження даного наказу в частині передачі з балансу Тур`янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів на баланс Вербської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів автобуса "I-VAN A07А1" НОМЕР_1 .
14. Представник відповідача, заперечуючи щодо задоволення позову, посилався на те, що внаслідок формування об`єднаних територіальних громад з метою раціонального і ефективного розподілу шкільних автобусів прийнято оспорюваний наказ від 30.12.2016 №280 "Про передачу шкільних автобусів", яким з урахуванням змін, внесених наказом від 31.12.2016 №283, закріплено шкільний автобус "I-VAN A07А1" НОМЕР_1, придбаний за кошти державного бюджету, за Вербською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів. Зазначений автобус не є комунальною власністю територіальної громади, а був придбаним у межах програми "Шкільний автобус"; протягом усього часу користування ним його поточний ремонт та обслуговування здійснювалися відповідачем за рахунок коштів державного бюджету. Наявна необхідність вилучення з користування позивача шкільного автобуса "I-VAN A07А1" НОМЕР_1 та передачі його у користування Вербської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, оскільки Тур`янська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів вийшла з підпорядкування відповідача.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
15. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що шкільний автобус "I-VAN А07А1" № НОМЕР_1 придбаний за кошти державного бюджету на 2012 рік на виконання програми "Шкільний автобус" та зареєстрований за відділом освіти Дубенскої районної державної адміністрації з видачею свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 . Твердження позивача щодо того, що зазначений автобус перебував на балансі Тур`янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів та перебуває у комунальній власності Смизької селищної ради Дубенського району Рівненської області не відповідають дійсності.
16. Також суд апеляційної інстанції зазначив, що відділ освіти Дубенскої районної державної адміністрації як власник шкільного автобуса "I-VAN А07А1" № НОМЕР_1 вправі реалізовувати свої права на вказаний автобус на власний розсуд.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ НА НЕЇ
17. Позивач у касаційній скарзі не погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на те, що судами попередніх інстанцій порушено норми пункту 102 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про загальноосвітній навчальний заклад" від 27.08.2010 №778, статті 37 Господарського кодексу України та підпункт б пункту 4, пункт 15 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 №731. Автобус "I-VAN А07А1" № НОМЕР_1 перебував у Тур`янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів на праві оперативного управління та не міг бути вилучений у неї. Судами попередніх інстанцій не враховано, що власник майна, закріпленого на праві оперативного управління за іншою особою, має право вилучати у цієї особи лише надлишкове майно, а також майно, що не використовується, та майно, що використовується не за призначенням. Також судами попередніх інстанцій не враховано, що відповідач не виконав Рішення Дубенської районної ради Рівненської області №300.
18. Відповідач у запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що рішення судів попередніх інстанцій ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права з урахуванням усіх обставин справи, а касаційна скарга є безпідставною та необґрунтованою. У матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували наявність права власності на автобус "I-VAN А07А1" № НОМЕР_1 у Тур`янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів або ж Смизької селищної ради. Зазначений автобус був наданий відповідачем Тур`янській загальноосвітній школі І-ІІ ступенів виключно у користування, а не в оперативне управління, як це зазначено у касаційній скарзі. У матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували витрати Тур`янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів на його утримання. Приймаючи оспорюваний наказ, відповідач реалізував своє право власності.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
19. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
20. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
21. Відповідно до статті 2 КАС України (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду та ухвалення оскаржуваних судових рішень) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
22. Пунктом 1 частини першої статті 3 КАС України (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду та ухвалення оскаржуваних судових рішень) визначено, що справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
23. За правилами статті 17 КАС України у зазначеній редакції юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв`язку зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
24. Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС України у редакції, чинній на час звернення позивача до суду та ухвалення оскаржуваних судових рішень).
25. Таким чином, до компетенції адміністративних судів на час розгляду справи судами попередніх інстанцій належали спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій.
26. Наведене узгоджується й з положеннями статей 2, 4, 19 КАС України у чинній редакції, які закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення понять публічно-правового спору та суб`єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів.