ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 120/3957/19-а, адміністративне провадження № К/9901/20446/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Берназюк Я.О., Желєзний І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2020р. (судді - Матохнюк Д.Б., Боровицький О.А., Шидловський В.Б.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення,
встановив:
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила:
визнати протиправним та скасувати рішення 40 сесії 7 скликання Агрономічної сільської ради від 24.05.2019 №178 про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, для ведення садівництва, орієнтовною площею 0,12 га, комунальної форми власності, на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області (в межах села);
зобов`язати відповідача повторно розглянути клопотання та надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, для ведення садівництва, орієнтовною площею 0,12 га, комунальної форми власності, на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області (в межах села).
Судом першої інстанції встановлено, що 20.05.2019 року позивач разом з іншими громадянами звернувся до Агрономічної сільської ради з колективним клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, державної форми власності, орієнтовною площею 0.12 га на кожного, з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення садівництва за межами населеного пункту Агрономічної сільської ради. До клопотання було додано графічний матеріал з позначенням бажаного місця розташування земельної ділянки.
24.05.2019 року відповідач прийняв рішення №178 про відмову у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 га для ведення садівництва за межами населеного пункту Агрономічної сільсокої ради, оскільки бажана земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту с. Агрономічне та згідно Генерального плану передбачена під пасовище.
Вважаючи протиправним рішення відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
В обгрунтування позовних вимог посилалась на те, що вона звернулась до відповідача з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення садівництва комунальної власності. Рішенням від 24.05.2019 №178 відповідач відмовив у наданні такого дозволу. З рішенням відповідача не погоджується та вважає наведені у ньому підстави для відмови такими, що не ґрунтуються на вимогах ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України. Крім того, земельна ділянка, щодо якої подано клопотання, відноситься до земель сільськогосподарського призначення.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 03.02.2020р. в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням позивач звернулася до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.03.2020р. апеляційну скаргу залишено без руху, у зв`язку з невідповідністю вимогам статті 296 КАС України, оскільки до неї не додано документ про сплату судового збору та надано строк протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали для усунення виявлених недоліків.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2020р. апеляційну скаргу повернуто позивачу, оскільки недоліки у визначений судом строк усунуто не було.
Повертаючи апеляційну скаргу суд апеляційної інстанції виходив з того, що згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху позивачем отримано 30.03.2020р.
Крім того, суд виходив з того, що станом на 17.06.2020р. від позивача не надходило жодних заяв про неможливість виконання зазначених вимог суду, чи клопотань про продовження терміну необхідного для виправлення виявлених в апеляційній скарзі недоліків.
З ухваленим у справі рішенням суду апеляційної інстанції не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції та направити справу до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття провадження.
В обґрунтування касаційної скарги позивач посилається на те, що суд апеляційної інстанції не врахував приписи Закону України від 30.03.2020р. № 540-ІХ (набрав чинності 02.04.2020р.) "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким внесені зміни, зокрема до КАС України. Розділ "Прикінцеві положення" КАС України доповнено п. З, відповідно до якого строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).
Крім того, позивач посилається на те, що ухвала про повернення апеляційної скарги прийнята з порушенням вимог закону, оскільки обмежила її в доступі до правосуддя.
З такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів не погоджується з наступних мотивів та передбачених законом підстав.