1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



22 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 910/18112/19



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В. (головуючий), Колос І.Б. і Львова Б.Ю.,

за участю секретаря судового засідання - Шевчик О.Ю.,



учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу",

представник позивача - не з`явився,

відповідач - акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України",

представник відповідача - Лисенко В.О., адвокат (довіреність від 17.05.2019 № 14-202),

розглянув касаційну скаргу акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на рішення господарського суду міста Києва від 17.03.2020 (головуючий суддя Котков О.В.)

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2020 (головуючий Яковлєв М.Л., судді: Куксов В.В. і Шаптала Є.Ю.)

у справі № 910/18112/19

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" (далі - Товариство)

до акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - Компанія)

про визнання договору укладеним.

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Компанії про зобов`язання укласти договір та визнати укладеним договір про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ, в редакції викладеній у пункті 2 прохальної частини позовної заяви.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Компанія в порушення норм діючого законодавства та Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" № 1730-VIII (далі - Закон № 1730) відмовляється укладати з Товариством договір про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ, чим порушує його права та інтереси.

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.03.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2020, позовні вимоги задоволено частково. Визнано укладеним договір про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ між Товариством та Компанією у редакції викладеній в резолютивній частині рішення. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані наявністю підстав для укладання договору в порядку Закону № 1730, оскільки Товариством вчинено всі необхідні дії для його укладання та він відповідає типовому договору про реструктуризацію заборгованості за природний газ.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій у частині задоволення позовних вимог, Компанія звернулась до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, а також на необхідність відступлення від висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга мотивована необхідністю відступлення від висновків Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 922/1909/18, від 23.07.2019 у справі № 922/1908/18 щодо застосування частини другої статті 5 Закону № 1730.

Товариство подало відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність і обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Перевіривши правильність застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права, відповідно до встановлених ними обставин справи, враховуючи підстави відкриття касаційного провадження, заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представника Компанії, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що 15.12.2015 Компанією (постачальник) та Товариством (покупець) був укладений договір постачання природного газу № 2267/16-БО-32 (далі - Договір), за умовами якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцю у 2016 році природний газ, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити цей газ, на умовах цього договору.

Відповідно до пункту 1.2 Договору газ, що постачається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води бюджетним установам/організаціям та іншим споживачам.

Згідно з пунктом 6.1 Договору остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 12.07.2017 № 173 Товариство було внесено до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії.

Листом від 25.07.2017 № 337 Товариство звернулось до Компанії з метою участі у процедурі врегулювання заборгованості та укладення договорів реструктуризації.

У відповідь Компанія листом від 03.10.2017 № 26-7213/1.8-17 повідомила про списання неустойки 72 905,34 грн та готовність за умови надання гарантії реструктуризувати заборгованість (основний борг) на загальну суму 3 316 324,60 грн, а саме: за договором постачання природного газу від 19.12.2014 № 3236/15-БО-32 у розмірі 1 094 498,09 грн, за договором постачання природного газу від 19.12.2014 № 3237/15-КП-32 у розмірі 1 127 893,44 грн та за Договором у розмірі 1 093 933,07 грн.

Листом від 25.10.2019 № 455 Товариство направило Компанії договір про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ за Договором з додатками, а саме: графіком погашення заборгованості та копіями актів звіряння розрахунків станом на 30.06.2016, 31.12.2016, 31.08.2019, а також оригінал гарантії АТ "Альфа-Банк" №IG27/2019532/DKBO від 25.10.2019 на залишок боргу у розмірі 656 360,03 грн.

Проте, Компанія листом від 07.11.2019 № 26-6213/1.8-19 повернула проект договору про реструктуризацію та оригінал банківської гарантії без оформлення з мотивів нечіткого формулювання в договорі реструктуризації щодо суми заборгованості та того, що реструктуризація повинна бути лише на 60 місяців.

Причиною виникнення спору в даній справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для зобов`язання Компанії укласти договір та визнати укладеним договір про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ, в редакції викладеній у пункті 2 прохальної частини позовної заяви.

Приймаючи рішення у справі, суди виходили з того, що 30.11.2016 набрав чинності Закон № 1730, яким регламентовано комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.

Відповідно до статті 1 Закону №1730 заборгованістю, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону, зокрема, є кредиторська заборгованість перед постачальником природного газу теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Згідно із статтею 2 Закону № 1730 його дія поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.

Частиною першою статті 3 Закону № 1730 передбачено, що для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 5 Закону № 1730 реструктуризації підлягає кредиторська заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний станом на 01.07.2016 для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (без урахування суми неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), не погашена станом на 31.10.2016.

Реструктуризація заборгованості за спожитий природний газ, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону, здійснюється шляхом розстрочення на 60 календарних місяців рівними частинами з першого числа місяця укладення договору без відстрочення погашення заборгованості та з можливістю дострокового погашення.

На реструктуризовану заборгованість не нараховуються неустойка (штрафи, пені), проценти річних, інфляційні нарахування, крім випадків повного або часткового нездійснення платежів за договором про реструктуризацію заборгованості, укладеним відповідно до цього Закону.

Виконання зобов`язань теплопостачальної або теплогенеруючої організації за договором про реструктуризацію заборгованості забезпечується шляхом прийняття відповідного рішення органом місцевого самоврядування, що представляє відповідну територіальну громаду, до комунальної власності якої належить така теплопостачальна або теплогенеруюча організація, та який виступає гарантом виконання такого договору на суму реструктуризації (крім суми заборгованості з різниці в тарифах, погашення якої проводиться за рахунок видатків державного бюджету). Для підприємств, що не належать до комунального сектору економіки, фінансові та/або інші гарантії на суму реструктуризації (крім суми заборгованості з різниці в тарифах, погашення якої проводиться за рахунок видатків державного бюджету) надає державний орган, підприємство, установа, організація, до сфери управління якого (якої) належить така теплопостачальна або теплогенеруюча організація, або будь-який вид забезпечення, передбачений законодавством України, на виконання договору реструктуризації надається суб`єктом господарювання, заборгованість якого підлягає реструктуризації, на суму реструктуризації (крім суми заборгованості з різниці в тарифах, погашення якої проводиться за рахунок видатків державного бюджету).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариство на підставі наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 12.07.2017 № 173 було включено до реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств центрального водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії суб`єктів господарювання по сумі кредиторської заборгованості, що підлягає врегулюванню згідно із Законом № 1730 у розмірі 3 316 324,60 грн, яка складається з обсягу заборгованості, утвореної до 01.07.2016, та яка залишилася не погашеною до 31.12.2016, за спожитий природний газ, зокрема, за Договором у розмірі 1 093 933,07 грн.

Запропонований Товариством текст договору про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ за Договором відповідає типовому договору.

Також Товариством було отримано від АТ "Альфа-Банк" належним чином оформлену банківську гарантію виконання ним зобов`язань за договором про реструктуризацію заборгованості та направлено її кредитору, яка відповідає вимогам Компанії, які зазначені у листі від 13.09.2017 № 26-6633/1.8-17.


................
Перейти до повного тексту