ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/16280/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Львова Б.Ю. (головуючий), Булгакової І.В. і Колос І.Б.,
за участю секретаря судового засідання Крапивної А.М.,
представників учасників справи:
позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальні інформаційні технології" (далі - ТОВ "Уніт") - Трошина О.А., Чулініна Д.Г.,
відповідачів: акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" (далі - Залізниця) - Стоян М.М.,
товариства з обмеженою відповідальністю "Віртуальні технології і системи" (далі - ТОВ "Вітес") - Гладуна А.І.,
офісу Генерального прокурора - не з`явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги ТОВ "Вітес" та Залізниці
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2020 [колегія суддів: Пономаренко Є.Ю. (головуючий), судді Дідиченко М.А., Руденко М.А.]
зі справи № 910/16280/18
за позовом ТОВ "Уніт" до Залізниці і ТОВ "Вітес",
за участю Офісу Генерального прокурора в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури,
про визнання недійсним договору і рішення тендерного комітету.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. ТОВ "Уніт" звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Залізниці і ТОВ "Вітес", у якому просило визнати недійсними:
- оформлене протоколом № 881 рішення тендерного комітету Залізниці від 26.10.2018 про намір укласти договір про закупівлю інформаційної системи за кодом ДК 021:2015:48810000-9;
- укладений Залізницею з ТОВ "Вітес" договір № ПЗ/ДН-6-1841 про закупівлю організації залізничного пасажирського сполучення "м. Київ - Міжнародний аеропорт "Бориспіль" із спеціалізованою пасажирською інформаційною системою з оформлення квитків за маршрутом "Київ-Пасажирський-Бориспіль-Аеропорт", засобами АСК ПП УЗ, у тому числі через ЕКО, з використанням довідкового серверу (включаючи розробку необхідної НДІ та інших АРМів) - з моменту його укладення за переговорною процедурою 26.11.2018.
1.2. Позов обґрунтовано тим, що спірну закупівлю Залізниця провела з порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі", а саме за переговорною процедурою замість проведення відкритих торгів в умовах відсутності підстав для застосування такої процедури. Вчинений за результатами проведення закупівлі договір як наслідок недотримання процедури закупівлі суперечить інтересам держави та суспільства, вимогам чинного законодавства, має вади змісту і підлягає визнанню недійсним на підставі статей 203, 215, 228 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
1.3. В обґрунтування підстав для звернення з цим позовом ТОВ "Уніт" посилається на порушення свого охоронюваного законом інтересу як потенційного учасника відкритих торгів, які Залізницею, всупереч вимогам Закону України "Про публічні закупівлі", не були оголошені з огляду на безпідставне обрання нею переговорної процедури.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням господарського суду м. Києва від 12.02.2020 [колегія суддів: Підченко Ю.О. (головуючий), судді Баранов Д.О., Чебикіна С.О.] в задоволенні позову відмовлено.
2.2. Зазначене рішення прийнято з посиланням на недоведеність порушення Залізницею вимог законодавства у сфері публічних закупівель при проведенні спірної закупівлі у зв`язку з підтвердженням наявності виняткових підстав для проведення переговорної процедури закупівлі відповідно до вимог пункту 5 частини другої статті 35 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин), а також відповідності спірного договору вимогам, що звичайно ставляться до такого виду договорів. При цьому суд першої інстанції відхилив як неналежні докази висновок комплексної судової експертизи інженерно-технічної та у сфері інтелектуальної власності від 25.10.2019 № 108/19 та висновок судової почеркознавчої експертизи від 03.10.2019 № 21784-21786/19-32/27025/19-32, одержані в межах розслідування кримінального провадження № 42018000000003130, порушеного Національним антикорупційним бюро України (далі - НАБУ) за фактом здійснення спірної закупівлі.
2.3. Суд першої інстанції також дійшов висновків про те, що позивач не довів порушення відповідачами його прав чи охоронюваних законом інтересів як заінтересованої особи під час укладення спірного правочину, оскільки позивач не був учасником спірної закупівлі та не є стороною цього правочину. Суд наголосив на тому, що визнання спірного правочину недійсним не призведе до захисту прав чи охоронюваних законом інтересів позивача, оскільки наслідки недійсності правочину поширюються лише на його сторони.
2.4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2020 назване рішення господарського суду м. Києва скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено.
2.5. Суд апеляційної інстанції не погодився з позицією місцевого господарського суду про законність обрання Залізницею як замовником робіт переговорної процедури закупівлі, оскільки можливість закупівлі цих робіт шляхом проведення відкритих торгів підтверджується висновком комплексної судової експертизи інженерно-технічної та у сфері інтелектуальної власності від 25.10.2019 № 108/19. На відміну від суду першої інстанції апеляційний господарський суд дійшов висновку про належність та допустимість цього доказу, яким повністю спростовуються доводи відповідачів про необхідність та законність обрання ними переговірної процедури у спірній закупівлі.
2.6. Враховуючи доведеність порушення вимог законодавства в сфері публічних закупівель при проведенні спірної закупівлі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку і щодо незаконності договору від 26.11.2018 № ПЗ/ДН-6-1841, укладеного за результатами її проведення. При цьому суд апеляційної інстанції погодився з доводами позивача про те, що такий правочин суперечить інтересам держави і суспільства.
3. Короткий зміст вимог касаційних скарг
ТОВ "Вітес" і Залізниця, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, кожен окремо, подали касаційні скарги та просять суд касаційної інстанції скасувати оскаржувану постанову апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи осіб, які подали касаційні скарги
4.1. За твердженнями скаржників, позивач не довів, що внаслідок укладення оскаржуваного договору порушено його суб`єктивне право чи охоронюваний законом інтерес, а визнання такого договору недійсним матиме наслідком їх ефективне поновлення, оскільки позивач не брав участі в спірній закупівлі та не є стороною оспорюваного правочину.
4.2. Обраний позивачем спосіб захисту не є ефективним та не призводить до поновлення його прав (законних інтересів), оскільки задоволення заявленого позову не матиме обов`язковим наслідком оголошення замовником нової процедури закупівлі у формі відкритих торгів та перемоги у такій закупівлі саме пропозиції позивача. При цьому, на думку скаржників, позивач не підтвердив власної компетентності у спірній закупівлі - можливості виконати роботу відповідно до умов тендерної документації.
4.3. Висновок комплексної судової експертизи інженерно-технічної та у сфері інтелектуальної власності від 25.10.2019 № 108/19 не є належним доказом зі справи, оскільки поданий прокурором у копії, а не оригіналі, без належного засвідчення її відповідності оригіналу. Засвідчення зазначеної копії висновку детективом НАБУ не спростовує цього твердження з огляду на те, що останній не є учасником справи та не наділений правами учасника справи на засвідчення копій доказів.
4.4. Скаржники наголошують на тому, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкових висновків щодо наявності правових підстав для представництва прокурором інтересів держави в межах цієї справи, оскільки вона порушена за позовом суб`єкта господарювання, який звернувся за захистом саме свого порушеного права (законного інтересу). На думку скаржника, у разі наявності підстав для захисту інтересів держави в спірних правовідносинах прокурор мав звернутися до суду з окремим позовом, а не захищати їх в межах цієї справи. Крім того, судами попередніх інстанцій не з`ясовувались обставини невжиття компетентним органом відповідних заходів щодо усунення виявлених порушень, які обумовили необхідність захисту інтересів держави саме прокурором.
4.5. Як на підстави для касаційного перегляду оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції ТОВ "Вітес" і Залізниця посилаються на неврахування при її винесенні правових висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, зокрема, в постановах від 12.06.2019 зі справи № 910/818/18, від 14.06.2019 зі справи № 910/6642/18, від 21.05.2020 зі справи № 918/763/19, від 08.08.2019 зі справи № № 2а-12868/12/2670, від 04.06.2019 зі справи № 916/3156/17.
5. Доводи інших учасників справи
5.1. ТОВ "Уніт" подало відзиви на касаційні скарги Залізниці та ТОВ "Вітес", в яких зазначило про безпідставність доводів скаржників, відповідність оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції правовим висновкам Верховного Суду щодо застосування норм матеріального і процесуального права у вирішенні аналогічних спорів та, відповідно, відсутність правових підстав для її касаційного перегляду, а тому й просило закрити касаційне провадження зі справи.
5.2. Від інших учасників справи відзиви на касаційні скарги не надходили.
5.3. 03.11.2020 ТОВ "Уніт" звернулося з клопотанням про передачу справи № 910/16280/18 на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав, передбачених частинами третьою, п`ятою статті 302 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки, на думку заявника, зміст порушених у цій господарській справі питань нерозривно пов`язаний з необхідністю відступу від висновку щодо застосування частини третьої статті 228 ЦК України у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08.08.2019 зі справи № К/9901/1167/18. Крім того, за доводами заявника, ця справа містить виключну правову проблему пасивної участі прокурора у господарському судочинстві шляхом вступу у справу, провадження у якій порушено за позовом іншої особи, і її передача на розгляд Великої Палати Верховного Суду необхідна для формування єдиної правозастосовчої практики стандартів доказування та оцінки переваг одних джерел доказів над іншими.
За результатами розгляду заявленого клопотання Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.
За приписами частини третьої, п`ятої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду. Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Доводи заявника про те, що зміст порушених у цій господарській справі питань нерозривно пов`язаний з необхідністю відступу від висновку щодо застосування частини третьої статті 228 ЦК України у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08.08.2019 не знаходять свого підтвердження, оскільки у зазначеній справі містяться висновки щодо застосування норм права, які не регулюють спірних правовідносин, а обставини, предмет та підстави позову у справі № 910/16280/18 та зазначеній справі не є подібними.
Так, зі змісту постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08.08.2019 зі справи № К/9901/1167/18 вбачається, що суд касаційної інстанції сформував правовий висновок щодо необхідності існування вироку суду у кримінальній справі для обґрунтованості висновку про наявність умислу у діях однієї зі сторін правочину для кваліфікації його як такого, що порушує публічний порядок або завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Крім цього, предметом спору зі справи № К/9901/1167/18 було визнання недійсним договору оренди будівельної техніки та стягнення коштів з підстав порушення вимог податкового законодавства України та встановлення обставин безтоварності операцій за спірним договором.
При зверненні з позовом у справі № 910/16280/18 ТОВ "Уніт" у якості підстав для визнання недійсним договору від 26.11.2018 № ПЗ/ДН-6-1841 не зазначалося, що цей правочин порушує публічний порядок або завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
Разом з тим підстава для передачі касаційним судом справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, визначена частиною п`ятою статті 302 ГПК України, передбачає наявність виключної правової проблеми, яку містить ця справа, і вирішення такої проблеми необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, відповідно до положень частини п`ятої статті 302 ГПК України Суд, керуючись внутрішнім переконанням у кожному конкретному випадку, з урахуванням порушеного питання оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо існування проблеми у застосуванні відповідної норми права, а також оцінює, чи необхідна така передача для формування єдиної правозастосовчої практики та забезпечення розвитку права. При цьому наявність виключної правової проблеми надає Суду право та, відповідно, не покладає на нього обов`язку передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Доводи, наведені ТОВ "Уніт" у клопотанні, не містять належного обґрунтування існування правової проблеми у цій справі саме у правозастосуванні відповідних норм права, і така передача не є необхідною для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6.1. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04.07.2018 № 618-р затверджено проєкт "Організація залізничного пасажирського сполучення "м. Київ - Міжнародний аеропорт "Бориспіль", який пройшов комплексну державну експертизу та отримав позитивний експертний висновок державного підприємства "Укрдержбудекспертиза" від 17.05.2018 № 00-0342-18/ІЗ.
6.2. Роботи зі створення "Спеціалізованої пасажирської системи з оформлення квитків за маршрутом "Київ-Пасажирський - Бориспіль-Аеропорт" засобами АСК ПП УЗ (автоматизована система керування пасажирськими перевезеннями), у тому числі через ЕКО, з використанням довідкового серверу (включаючи розробку необхідної НДІ та інших АРМів)", проводяться в межах реалізації проєкту "Організація залізничного пасажирського сполучення "м. Київ - Міжнародний аеропорт "Бориспіль".
6.3. З пояснювальної записки до робочої документації "Організація залізничного пасажирського сполучення "м. Київ - Міжнародний аеропорт Бориспіль" вбачається, що спеціалізована пасажирська система з оформлення квитків (6РД/2018-СЗ-1, 2018) має бути створена та функціонувати як цілісний апаратно-програмний комплекс, який є однією зі складових існуючої АСК ПП УЗ та має забезпечувати можливість доступного та швидкого автоматизованого оформлення проїзних документів на рейковий автобус сполученням між м. Київ та Міжнародним аеропортом "Бориспіль".
6.4. 08.10.2018 на адресу філії "ГІОЦ" ПАТ "Укрзалізниця" направлено лист в. о. начальника виробничого підрозділу дирекції з будівництва залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро в м. Києві Богданова Ю.Б. № ДН-6-4/971 про необхідність надати рекомендації щодо можливих потенційних учасників процедури закупівлі, якою передбачено створення "Спеціалізованої пасажирської інформаційної системи з оформлення квитків за маршрутом "Київ-Пасажирський - Бориспіль-Аеропорт" засобами АСК ПП УЗ, у тому числі через ЕКО, з використанням довідкового серверу (включаючи розробку необхідної НДІ та інших АРМів)".
6.5. 12.10.2018 Філія "ГІОЦ" ПАТ "Укрзалізниця" у відповідь на зазначений лист від 18.10.2018 № ДН-6-4/971 повідомила про те, що з урахуванням наявного досвіду впровадження, модернізації та підтримки діючої АСК ПП УЗ можливим потенційним учасником процедури закупівлі є ТОВ "Вітес", оскільки воно володіє авторськими правами на збірку програмних продуктів АСС "Е-Квиток", інших складових частин АСК ПП УЗ і має у своєму штаті кваліфікованих працівників. Протягом тривалого часу ТОВ "Вітес" здійснює розробку та впровадження модулів цієї системи, а також забезпечує її технічну підтримку за окремими договорами.
6.6. 12.10.2018 Залізниця направила ТОВ "Вітес" запит № ДН-6-6/998 про надання інформації для розгляду можливості застосування переговорної процедури закупівлі у відповідності до статті 35 Закону України "Про публічні закупівлі".
6.7. 22.10.2018 ТОВ "Вітес" направило Залізниці документи на розгляд, серед яких був, зокрема, оригінал експертного висновку Харківської Торгово-промислової палати від 22.10.2018 № 61-АИ. У цей же день Залізниця направила ТОВ "Вітес" запрошення до участі в проведенні переговорів.
6.8. 23.10.2018 між представниками Залізниці та ТОВ "Вітес" проведено переговори з розгляду матеріалів укладення договору на виконання робіт зі створення та впровадження "Спеціалізованої пасажирської інформаційної системи з оформлення квитків за маршрутом "Київ-Пасажирський - Бориспіль-Аеропорт" засобами АСК ПП УЗ, у тому числі через ЕКО, з використанням довідкового серверу (включаючи розробку необхідної НДІ та інших АРМів)". За результатами переговорів Залізниця вирішила укласти договір на виконання робіт з ТОВ "Вітес".
6.9. 26.10.2018 на офіційному веб порталі електронної системи публічних закупівель "Prozorro" Залізниця оприлюднила оголошення про проведення торгів № UA-2018-10-26-001603-с (Код ДК 021:2015:48810000-9 - Інформаційні системи (Організація залізничного пасажирського сполучення "м. Київ - міжнародний аеропорт "Бориспіль". Спеціалізована пасажирська інформаційна система з оформлення квитків за маршрутом "Київ-Пасажирський - Бориспіль-Аеропорт" засобами АСК ПП УЗ, у тому числі через ЕКО, з використанням довідкового серверу (включаючи розробку необхідної НДІ та інших АРМів) за переговорною процедурою згідно з пунктом 5 частини другої статті 35 Закону України "Про публічні закупівлі".
6.10. Відповідне рішення тендерного комітету Залізниці про намір укласти договір оформлене протоколом від 26.10.2018 № 881, у пункті 13 якого вказана умова застосування переговорної процедури закупівлі відповідно до пункту 5 частини другої статті 35 Закону України "Про публічні закупівлі": потреба здійснити додаткову закупівлю в того самого постачальника з метою уніфікації, стандартизації або забезпечення сумісності з наявними товарами, технологіями, роботами чи послугами, якщо заміна попереднього постачальника (виконавця робіт, надавача послуг) може призвести до несумісності або виникнення проблем технічного характеру, пов`язаних з експлуатацією та обслуговуванням.
6.11. За результатами проведення переговорної процедури закупівлі Залізниця (замовник) і ТОВ "Вітес" (виконавець) уклали договір № ПЗ/ДН-6-1841, предметом якого є закупівля: "Організація залізничного пасажирського сполучення "м. Київ - Міжнародний аеропорт "Бориспіль". Спеціалізована пасажирська інформаційна система з оформлення квитків за маршрутом "Київ-Пасажирський - Бориспіль-Аеропорт" засобами АСК ПП УЗ, у тому числі через ЕКО, з використанням довідкового серверу (включаючи розробку необхідної НДІ та інших АРМів; код ДК 021:2015:48810000-9 "Інформаційні системи").
6.12. ТОВ "Уніт" вважає незаконним застосування переговорної процедури при проведені спірної закупівлі, у зв`язку з чим звернулося до суду з цим позовом.
7. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
7.1. Конституція України:
частини перша, шоста статті 55:
- права і свободи людини і громадянина захищаються судом;
- кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань;
пункт 3 частини першої статті 1311:
- в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
7.2. Цивільний кодекс України (далі - ЦК України):
частина друга статті 15:
- кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства;
частина перша статті 16:
- кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу;
частина перша статті 203:
- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам;
частини перша, третя статті 215:
- підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу;
- якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин);
частина третя статті 228:
- у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
7.3. Закон України "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на момент проведення спірної закупівлі):
пункти 15, 20, 28 частини першої статті 1:
- переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір за результатами застосування переговорної процедури закупівлі;
- публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом;
- тендер (торги) - здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів згідно з процедурами, установленими цим Законом (крім переговорної процедури закупівлі);
стаття 3:
- закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням;
частини перша, третя статті 11:
- для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб);
- тендерний комітет або уповноважена особа (особи), зокрема: планує закупівлі, складає та затверджує річний план закупівель; здійснює вибір процедури закупівлі; проводить процедури закупівель; забезпечує рівні умови для всіх учасників, об`єктивний та чесний вибір переможця;
частина перша статті 12
- закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги; конкурентний діалог; переговорна процедура закупівлі;
стаття 20:
- відкриті торги є основною процедурою закупівлі;
- під час проведення процедури відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі зацікавлені особи. Для проведення процедури закупівлі має бути подано не менше двох пропозицій;
частина перша, пункт 5 частини другої статті 35:
- переговорна процедура закупівлі - це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками. Замовник під час проведення переговорів вимагає від учасника подання ним підтвердженої документально інформації про відповідність учасника кваліфікаційним вимогам відповідно до статті 16 цього Закону;
- переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток, зокрема у разі потреби здійснити додаткову закупівлю в того самого постачальника з метою уніфікації, стандартизації або забезпечення сумісності з наявними товарами, технологіями, роботами чи послугами, якщо заміна попереднього постачальника (виконавця робіт, надавача послуг) може призвести до несумісності або виникнення проблем технічного характеру, пов`язаних з експлуатацією та обслуговуванням.
7.4. Закон України "Про прокуратуру":
частини перша, третя, абзаци перший-другий частини четвертої статті 23:
- представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом;
- прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини;
- наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.
7.5. Господарський процесуальний кодекс України (далі - ГПК України):
частини друга, третя статті 4:
- юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням;
- до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб;
частини третя, четверта статті 53:
- у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами;
- прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу;
частина перша статті 73:
- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи;
частини перша, третя статті 74:
- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень;
- докази подаються сторонами та іншими учасниками справи;
стаття 76: