Постанова
Іменем України
15 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 166/1442/18
провадження № 51-5704км19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючого Бущенка А.П.,
суддів Антонюк Н.О., Шевченко Т.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Червінської М.П.,
прокурора Шевченко А.С.,
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, що брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 4 червня 2020 року щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1,
засудженого за вчинення злочину, передбаченого частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Обставини справи
1. Ратнівський районний суд Волинської області вироком від 12 червня 2019 року засудив ОСОБА_1 за частиною 2 статті 286 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки і на підставі статті 75 КК звільнив від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 3 роки.
2. Суд визнав доведеним, що 21 вересня 2018 року близько 19:30 засуджений, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, рухався автомобілем ВАЗ-21103 вулицею Партизанською в смт. Ратне Волинської області зі швидкістю більш ніж 50 км/год і здійснив наїзд на пішоходів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, заподіявши тим тяжких та середньої тяжкості тілесних ушкоджень відповідно. Суд дійшов висновку, що ці наслідки знаходяться в причиновому зв`язку з порушенням засудженим вимог підпункту "б" пункту 2.3, підпункту "а" пункту 2.9, пунктів 12.3, 12.4, підпункту "б" пункту 12.9 Правил дорожнього руху України.
3. Рівненський апеляційний суд ухвалою від 4 червня 2020 року залишив вирок без змін.
Вимоги і доводи касаційної скарги
4. У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на частину 1 статті 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
5. Він стверджує, що апеляційний суд не надав належної оцінки обставинам і наслідкам злочину, зокрема тому, що засуджений вчинив тяжкий злочин у стані алкогольного сп`яніння, не врахував ставлення засудженого до вчиненого та небажання останнього виплачувати призначене відшкодування завданих моральних та матеріальних збитків. Зазначає, що суди неправомірно застосували статтю 75 КК, що потягло за собою невиправдану м`якість покарання, а ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам статті 419 КПК.
Позиції учасників касаційного розгляду
6. Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду. Клопотань про відкладення розгляду до суду касаційної інстанції не надходило.
7. У судовому засіданні прокурор підтримала доводи касаційної скарги.
Оцінка Суду
8. Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені у скарзі доводи, Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу сторони обвинувачення належить задовольнити.
9. Згідно зі статтями 50, 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації, це покарання за своїм видом та розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, що його пом`якшують та обтяжують.