Постанова
Іменем України
17 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 265/3948/17
провадження № 51-1228 км 18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Маринича В.К.,
суддів Макаровець А.М., Марчук Н.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Андрієнко М.В.,
прокурора Круценко Т.В.,
засудженого ОСОБА_1,
захисника Барзилович І.А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького апеляційного суду від 16 червня 2020 року.
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 31 липня 2017 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 8 років.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_1 у строк покарання строк перебування його під вартою з 09 березня 2017 року по 20 червня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Ухвалою Донецького апеляційного суду від 28 грудня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на вирок Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 31 липня 2017 року на підставах, передбачених п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, повернуто апелянту.
Ухвалою Донецького апеляційного суду від 16 березня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на вирок Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 31 липня 2017 року на підставах, передбачених п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, повернуто особі, яка її подала.
Ухвалою Донецького апеляційного суду від 11 жовтня 2018 року в задоволенні клопотань засудженого ОСОБА_1 та його захисника Горбунова Р.В. про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 31 липня 2017 року відмовлено, а апеляційні скарги повернуто апелянтам.
11 лютого 2019 року засуджений ОСОБА_1 подав до Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя заяву про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 31 липня 2017 року.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 24 квітня 2020 року заяву засудженого про перегляд вищевказаного вироку за нововиявленими обставинами залишено без задоволення.
Ухвалою Донецького апеляційного суду від 16 червня 2020 року апеляційні скарги засудженого ОСОБА_1 та його захисника Коршок В.М. залишено без задоволення, а ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 24 квітня 2020 року - без зміни.
Вимоги, викладені у касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У своїй касаційній скарзі ОСОБА_1 просить перевірити ухвалу апеляційного суду в касаційному порядку.
На обґрунтування своїх вимог наголошує, що місцевий суд, порушуючи вимоги процесуального закону, безпідставно не врахувавдоказів, які могли істотно вплинути на його висновки. Зокрема, судом було залишено поза увагою подані стороною захисту клопотання про допит свідків, проведення експертизи з метою встановлення факту підроблення розписки про отримання копії вироку Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя та допиту секретаря судового засідання місцевого суду, який видавав копію зазначеного судового рішення.
Разом з тим засуджений вказує, що судами попередніх інстанцій не було прийнято до уваги надані ним медичні довідки, які свідчать про заподіяння йому тілесних ушкоджень потерпілим.
Крім того, у своїй касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 вказує, що місцевий суд, відкладаючи судове засідання від 13 січня 2020 року у зв`язку з неявкою прокурора, не постановив відповідної ухвали, що, на переконання засудженого, є неприпустимим.
Також засуджений зазначає, що Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя, залишаючи без задоволення його заяву про перегляд вироку за нововиявленими обставинами, залишив поза увагою той факт, що вказана у вироку суду судово-психіатрична експертиза щодо засудженого проводилась за його відсутності.
Одночасно засуджений стверджує, що аркуші кримінального провадження містять подвійну нумерацію, що, на його переконання, свідчить про підробку документів, наявних в матеріалах справи.
Разом з тим засуджений посилається на те, що розгляд його заяви про відвід судді Костромітіній О.О. було здійснено з порушенням вимог КПК.
Крім того, у своїй касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 звертає увагу на те, що місцевий суд у вироку посилається на аркуші справи, але на них немає тих даних, на які вказує суд.
Також засуджений стверджує, що апеляційний суд, залишаючи ухвалу місцевого суду без зміни, а апеляційні скарги сторони захисту - без задоволення, належним чином вказані порушення не перевірив, не надав їм належної оцінки та, як наслідок, ухвалив незаконне та необґрунтоване рішення.
При цьому засуджений вказує, що апеляційний суд безпідставно взяв до уваги та долучив до матеріалів провадження заперечення прокурора на апеляційні скарги сторони захисту, оскільки ці заперечення було надано суду під час апеляційного розгляду, тобто після закінчення строків на апеляційне оскарження.
Позиції інших учасників судового провадження
На зазначену касаційну скаргу прокурор Книш Т.Ю. подала заперечення, в яких просить ухвалу апеляційного суду залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 - без задоволення.
У судовому засіданні засуджений ОСОБА_1 та його захисник Барзилович І.А. підтримали подану касаційну скаргу та просили її задовольнити в повному обсязі, прокурор Круценко Т.В. заперечувала щодо задоволення касаційної скарги засудженого, просила залишити її без задоволення, а ухвалу апеляційного суду - без зміни.
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає на таких підставах.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 438 КПКУкраїни підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 КПК України.
У касаційній скарзі ОСОБА_1, не погоджуючись з ухвалою Донецького апеляційного суду від 16 червня 2020 року, ставить питання про її скасування.
Порядок здійснення провадження за нововиявленими обставинами регламентовано главою 34 КПК України, у якій наведено вичерпний перелік нововиявлених обставин, за наявності яких можуть бути переглянуті судові рішення, що набрали законної сили.
Відповідно до положень ст. 459 КПК України судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами, якими визнаються: штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Крім того, згідно з пунктами 4, 5 ч. 2 ст. 462 КПК України у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначаються обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду, обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених обставин, та зміст вимог особи, яка подає заяву до суду.
Так, засуджений ОСОБА_1, вказуючи на наявність нововиявлених обставин, подав до місцевого суду заяву, у якій ставив питання про перегляд у порядку глави 34 КПК України вироку Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 31 липня 2017 року.
При цьому засуджений у своїй заяві як на нововиявлені обставини посилався на штучне створення та підробку доказів, стверджуючи, що вироку місцевого суду від 31 липня 2017 року йому вручено не було, а наявна в матеріалах кримінального провадження розписка про отримання ним копії судового рішення підроблена. Одночасно ОСОБА_1 звертав увагу суду на неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, який проводив судово-медичну експертизу від 09 березня 2017 року № 243, а також невстановлення факту заподіяння йому тілесних ушкоджень потерпілим.
Крім того, засуджений вказував на неправильну кваліфікацію його дій, стверджуючи, що він не мав умислу на заподіяння смерті потерпілому ОСОБА_2, а його дії носили характер необхідної оборони з перевищенням її меж. При цьому, на переконання ОСОБА_1, зазначена обставина не була взята місцевим судом до уваги.
Тлумачення термінів "нововиявлені обставини", "обставини", що вживаються у ст. 459 КПК України, має здійснюватися в системному зв`язку з іншими положеннями КПК України, насамперед ст. 91 цього Кодексу, яка визначає обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.