Постанова
іменем України
17 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 206/6936/15-к
провадження № 51-4751км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Матієк Т.В.,
суддів Наставного В.В., Яковлєвої С.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Матвєєвої Н.В.,
прокурора Піх Ю.Г.,
захисника (у режимі відеоконференції) Ковальчука В.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 12 червня 2020 року у кримінальному провадженні № 12015040700001213 за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Воронежа Російської Федерації, жителя АДРЕСА_1, раніше судимого - за вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 6 серпня 2015 року за ч. 1 ст. 185 КК до покарання у виді громадських робіт на строк 150 годин,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК.
Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і встановлені ними обставини
За вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 29 грудня 2016 року ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за ч. 2 ст. 121 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років 6 місяців.
На підставі ст. 71 КК за сукупністю вироків до покарання призначеного за цим вироком ОСОБА_1 повністю приєднано невідбуте покарання за вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 6 серпня 2015 року та остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років 6 місяців 18 днів.
Вирішено питання щодо речових доказів та запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК (у редакціїЗакону України від 26 листопада 2015 року № 838-VIII (далі - Закон № 838-VIII)) зараховано ОСОБА_1 в строк покарання термін його попереднього ув`язнення з 4 вересня 2015 року по 29 грудня 2016 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
За вироком місцевого суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 27 липня 2015 року приблизно о 18:15 год, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння у житловому будинку на АДРЕСА_1, на ґрунті неприязних відносин умисно наніс потерпілій ОСОБА_2 декілька ударів кулаком, ногою в тулуб, обличчя та у голову, заподіявши потерпілій тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя, від яких ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 померла.
Апеляційний суд Дніпропетровської області ухвалою від 6 грудня 2017 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 змінив, перекваліфікував дії засудженого з ч. 2 ст. 121 КК на ч. 1 ст. 121 КК та призначив йому покарання за цей злочин у виді позбавлення волі на строк 7 років. На підставі ч. 4 ст. 70 КК за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 6 серпня 2015 року, більш суворим призначеним за вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 29 грудня 2016 року призначив ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років. У решті вирок місцевого суду залишив без змін.
Верховний Суд постановою від 12 липня 2018 року задовольнив касаційну скаргу прокурора, ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 6 грудня 2017 року щодо ОСОБА_1 скасував і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 17 жовтня 2018 року вирок місцевого суду змінив. На підставі ч. 4 ст. 70 КК за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 6 серпня 2015 року, більш суворим призначеним за вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 29 грудня 2016 року призначив ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років 6 місяців.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК у редакції Закону № 838-VIII зарахував останньому у строк покарання термін його попереднього ув`язнення з 29 грудня 2016 року по 17 жовтня 2018 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. У решті вирок місцевого суду залишив без змін.
Верховний Суд постановою від 5 березня 2020 року задовольнив частково касаційну скаргу прокурора, ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 17 жовтня 2018 року щодо ОСОБА_1 скасував і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 12 червня 2020 року вирок місцевого суду змінив. На підставі ч. 4 ст. 70 КК за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 6 серпня 2015 року, більш суворим призначеним за вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 29 грудня 2016 року призначив ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років 6 місяців.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК у редакції Закону № 838-VIII зарахував останньому у строк покарання термін його попереднього ув`язнення з 30 грудня 2016 року по 6 грудня 2017 року, з 12 липня 2018 року по 17 жовтня 2018 року та з 5 березня 2020 року по 12 червня 2020 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. У решті вирок місцевого суду залишив без змін.